Дата документу Справа № 22-а-1179/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 а- 1179/ 11 Головуючий у 1 інстанції: Булашев Р. Л.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі: Коверзнєві М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати надбавки до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
В позовній заяві вказував, що відповідно до статей 1,6 Закону України від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і має право на соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідач такі виплати не проводив.
З цих підстав просив відновити строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України щодо нездійснення перерахунку та невиплати надбавки до пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року.
Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на протязі 1-го місяця з дати набрання чинності постанови, здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 в періоди з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року включно підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахуванням вже сплаченої суми –30 % у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено, вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що не заперечується сторони у справі, що позивач має статус "дитини війни", що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", у тому числі І ст. 6 цього Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус "дитини війни", на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту").
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 року, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в період з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 цього Закону застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус "дитини війни", передбачений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Виходячи з наведених норм, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що в період з 10.11.2008 року по 31.12.2008 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що вказаний Закон не обмежує встановлене право осіб, що мають статус дитини війни, на отримання підвищення до пенсії наявністю фінансування, держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: