Дата документу Справа № 22-а-1070/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-а-1070/11 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
Суддів: Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак впродовж 2006-2007 роках йому така доплата не виплачувалась, а з січня 2008 року він отримує соціальну допомогу у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, просив суд, відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 і до часу подання позовної заяви, визнати протиправним рішення управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі про відмову у призначені підвищення до пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 до 01.01.2010 року, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Мелітополі Запорізької області прийняти рішення про подальше призначення та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року, стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Мелітополі Запорізькій області на його користь витрати на сплату державного мита в сумі 3 грн 40 коп.
Постановою Мелітоольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 2.02.2009 р. по 31.12.2009 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02.02.2009 по 31.12.2009 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 03 (три) грн.. 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в м. Мелітополі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а.с. 4-5).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 2 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Мелітпольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: