Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-5754\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Гарбуз О.А.
Доповідач Карпенко О. Л.
УХВАЛА
Іменем України
23.05.2011 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Кривохижі В.І.,
суддів - Черниш Т.В.,
Карпенка О.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної держаної адміністрації Кіровоградської області про зобов’язання відповідача нарахувати підвищення до пенсії, як «дитині війни»за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
14 січня 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Новоукраїнському районні Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати їй підвищення пенсії, як «дитині війни»за 2006 - 2008 роки.
Ухвалою від 15 січня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування позивачці підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровограді просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії «дітям війни»виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату підвищення пенсії «дітям війни»не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано. До спірних правовідносин не може бути застосовано розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій окремим категоріям громадян можливий лише за розпорядженнями відповідних центральних органів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що станом на 02 вересня 1945 року (дата закінчення Другої світової війни) позивачці, яка являється громадянкою України, не виповнилося 18 років, а тому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 цього Закону має право на отримання підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 і від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 суд дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо не нарахування підвищення пенсії позивачки з 09 липня по 31 грудня 2007 році та нарахування вказаного підвищення 3 22 травня по 31 грудня 2008 року у меншому розмірі, ніж встановлено вказаною нормою Закону, є протиправним.
Вирішуючи спір суд вірно виходив з того, що при нарахуванні підвищення пенсії позивачці має застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, який визначена відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Норма цієї статті Закону передбачає, що мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, визначеному законодавством. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не перешкоджає застосуванню ч. 1 цієї статті Закону до обрахування величини підвищення пенсії «дітям війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого. Крім того, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, він застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на відсутність коштів для нарахування та виплати підвищення пенсії передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», як на причину невиконання своїх зобов’язань, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, Пенсійний фонд України та його територіальні органи у спірних правовідносинах виконують функції держави і на них покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, але вони не дотрималися вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вірно дійшов висновку про те, що відповідач не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом було допущено порушення норм процесуального права, або неправильно застосовано норми матеріального права.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року, ст.ст.195, 197,198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий :
Судді: