Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

      Головуючого судді    Собіни І.М.

      Суддів:   Ковалевича С.П.,   Ковальчук Н.М.

      при секретарі судових засідань   ОСОБА_1

      з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Рівненська районна державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", Рівненський районний відділ УМВС України в Рівненській області про визнання права на спадкове майно, припинення права на частку у спільному майні, про усунення порушень права власності та виселення,

                                             в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського районного суду від 16 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду посилається на  неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводила, що суд безпідставно відмовив їй у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна після смертіїї матері ОСОБА_5, яке складається з 12/100 частини жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, і становить одну жилу кімнату 1-5 жилою площею 11,7 кв.м. та огорожу № 1, пославшись на те, що в заповіті, складеному померлою, її прізвище записоно "ОСОБА_2" замість "ОСОБА_2", до того ж відповідачка ОСОБА_3 в запереченні на позов визнавала цю її вимогу.

Неповне з"ясування судом матеріалів спадкової та інвентарної справ призвело до відмови їй у задоволенні наступної вимоги про припинення права відповідачки ОСОБА_3 на частку у будинку.

____________________________________________________________________

Справа № 22-1463                                    Головуючий у 1інст.Красовський О.О.

Категорія 37                                              Суддя-доповідач  Собіна І.М.

Відмовляючи їй у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження 84/100 частинами жилого будинку з надвірними приміщеннями, суд безпідставно послався на недоведеність цих її вимог.

        Відмовляючи у задоволенні вимоги про виселення відповідачів із займаного ними житла суд у своєму рішенні мотивував свій висновок недоведеністю цієї вимоги. Проте, відсутність у відповідачів іншого житла вони самі ж і не довели жодними доказами.

       Просила оскаржуване рішення скасувати і ухвали у справі нове рішення про задоволення її вимог у повному об"ємі.

       Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання у межех поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи дійшла висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

       З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 - мати сторін у справі заповіла: ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в рівних частках все своє майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось. Заповіт посвідчено 16 серпня 1989 року секретарем виконкому Малошпаківської сільської ради Рівненського району, реєстровий номер № 83.

        26 червня 2001 року ОСОБА_5 подарувала 88/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_2 прийняла 72/100 частин та ОСОБА_8 16/100 частин зазанченого будинку (а.с.11).

        4 травня 2009 року ОСОБА_5 померла (а.с.10).

        Відповідно до заповіту спадщина відкрилась на 12/100 частин будинку АДРЕСА_1, а саме з позначених на плані: жилої кімнати 1-5 площею 11,7 кв. м. та огорожі № 1(а.с.12,13).

        Спадщину у рівних частках по 6/100 частин прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але свідоцтва про право на спадщину за заповітом не отримали, через втрату спадкодавцем свідоцтва про право власності на спадкове майно.

        ОСОБА_8 спадщини не прийняв.

        У запереченні на позовні вимоги відповідач ОСОБА_3 визнала позов в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 6/100 частин спадкового майна (а.с.39).

         Згідно ч. ч. 1 і 4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.                                                                                                                                                      

         У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

 Колегія суддів вважає цю частину вимог доведеними і такими, що підлягали до задоволення.

           Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників у випадках: якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї, кожен з яких є самостійною підставою для застосування цієї норми.

         Відсутність у відповідачки іншого житла є підтвердженням істотності шкоди її інтересу у випадку припинення права власності на частку в спірному будинковолодінні.

        А тому,  рішення суду першої інстанції в цій частині колегія суддів вважає обгрунтованим.

        На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,

                                                   в и р і ш и л а:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

        Рішення Рівненського районного суду від 16 червня 2011 року в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні права власності на спадкове майно скасувати.

        Задовольнити цю частину вимог позивачки визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна (6/100) частин жилої кімнати 1-5 площею 11,7 кв.м. та огорожі № 1, по АДРЕСА_1.

        В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

       Головуючий                                                                      І.М.Собіна

       Судді:                                                                                С.П.Ковалевич

                                                                                                  Н.М.Ковальчук