Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-544/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло
Категорія - 21 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Драного О.П.,
суддів – Петрової І.М., Гончара В.М.,
за участю прокурора – Добрової Н.І.,
засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Сокольники Тульської області Російської Федерації, росіянин, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, не працюючий, який проживав за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий:
- 08.10.2004 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;
- 02.12.2004 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;
- 21.12.2005 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 17.09.2010 року на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 10.09.2010 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 24 дні,
засуджений за ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, за ч.1 ст.309 КК України –до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2005 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м.Донецька, українка, громадянка України, з базовою середньою освітою, незаміжня, не працююча, проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст.89 КК України не маюча судимостей,
засуджена за ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
Вироком суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто 1874 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 2000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, на користь держави –судові витрати за проведення судових хімічних досліджень та експертиз 773 грн. 28 коп.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 28 листопада 2010 року близько 19 год. 30 хв. вони попередньо домовилися вчинити відкрите викрадення чужого майна із проникненням у житло та на виконання вказаної домовленості, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_3 подзвонила у двері квартири АДРЕСА_1. Коли господар квартири ОСОБА_4 відчинив двері, ОСОБА_2, реалізовуючи спільні із ОСОБА_3 злочинні наміри, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки у область обличчя потерпілого ОСОБА_4, у результаті чого потерпілий впав на диван у кімнаті, та ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 проникли у квартиру потерпілого. У подальшому ОСОБА_2, подолавши опір потерпілого шляхом нанесення вищезазначених ударів, з шиї ОСОБА_4 шляхом ривка рукою зірвав та відкрито викрав належний останньому ланцюжок із золота 585 проби вагою 6г вартістю 1320 грн. та хрестик із золота 585 проби вагою 1г вартістю 220 грн. У цей час ОСОБА_4 почав чинити опір протиправним діям грабіжників та вступив у бійку з ОСОБА_2, у ході якої останній наніс потерпілому не менше 2-х ударів кулаками у обличчя, а ОСОБА_3, діючи узгоджено із ОСОБА_2, нанесла ОСОБА_4 один удар ногою в голову. Спільними діями підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синців на нижній повіці правого ока, навколо лівого ока, по передній поверхні грудної клітини (3); саден на слизовій верхньої губи зліва, по передній поверхні грудної клітини справа, крововиливи в білкові оболонки обох очей, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №2031 від 27.12.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та тим самим застосовано до потерпілого фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я. Після цього, ОСОБА_3, продовжуючи спільні злочинні дії із ОСОБА_2, у присутності ОСОБА_5, яка також перебувала у зазначеній квартирі в гостях у потерпілого та стала свідком вказаної події, відкрито викрала зі столу кімнати-спальні квартири ОСОБА_4 належний останньому мобільний телефон «Нокіа 6030», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 244 грн., в середині якого знаходився стартовий пакет «МТС»вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 24 грн. У подальшому з відкрито викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця події зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1818 грн.
Крім цього, 03.12.2010 року близько 1 год. ночі ОСОБА_2, перебуваючи у потязі Первомайськ-Котовськ на умивальнику в туалеті вагону №8 знайшов прозорий поліетиленовий пакет, розгорнувши який виявив в середині суху подрібнену коноплю, яку, розуміючи, що вона є наркотичним засобом, діючи умисно, вирішив незаконно придбати, залишивши собі для подальшого особистого споживання шляхом куріння. Після цього, помістивши указаний поліетиленовий пакет з наркотичним засобом у кишеню куртки, ОСОБА_2, зберігаючи його при собі, незаконно перевіз його до м.Котовська Одеської області, де продовжував незаконно зберігати у одязі. 08.12.2010 року працівниками міліції затримано ОСОБА_2, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та доставлено до приміщення Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, де о 12 год. 00 хв. у службовому кабінеті, працівниками міліції у присутності понятих проведений особистий огляд ОСОБА_2, в ході якого у останнього у плавках, в які той був одягнений, виявлено і вилучено речовину рослинного походження, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи №1309 від 27.12.2010 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуана), масою в перерахунку на висушену речовину 6,886г, яку ОСОБА_2 зберігав без мети збуту для подальшого особистого використання.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи своєї вини та кваліфікації вчинених ним злочинів, просить вирок районного суду змінити, пом’якшивши йому покарання, оскільки вважає, що районним судом при розгляді справи належним чином не було враховано те, що він у повному обсязі визнав вину у скоєнні злочинів, розкаявся, позитивно характеризується за останнім місцем відбування покарання та готовий відшкодувати потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі;
- засуджена ОСОБА_3 просить вирок районного суду скасувати у зв’язку з недоведеністю її вини у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, мотивуючи тим, що первинні покази, у яких вона визнала вину, вона давала під тиском працівників міліції, попередньої домовленості з ОСОБА_2 на скоєння злочину не мала. Вказує, що ні потерпілим ОСОБА_4, ні безпосереднім свідком злочину ОСОБА_5 чітко не вказано про те, що саме вона украла мобільний телефон потерпілого, а не ОСОБА_2 Крім того, саме ОСОБА_2 після скоєння злочину продав телефон та золотий ланцюжок невідомому таксистові.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити вирок районного суду без зміни, а апеляції без задоволення, засудженого ОСОБА_2 щодо пом’якшення йому покарання та засуджену ОСОБА_3, яка при апеляційному розгляді справи вину у скоєнні злочину визнала у повному обсязі та змінивши свою апеляцію, просила пом’якшити їй покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК України, та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, досліджених та проаналізованих судом першої інстанції у повному обсязі, та ніким не оскаржуються.
Таким чином, дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, та за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, перевезення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Призначаючи міру покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції у повній мірі врахував, що вони скоїли злочин за попередньою змовою групою осіб, віднесений до категорій тяжких, умисний та закінчений, заподіяні потерпілому збитки добровільно не відшкодували, а ОСОБА_2, крім цього, вчинив також умисний злочин середньої тяжкості. Також взято до уваги, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, за останнім місцем відбування покарання –позитивно, ОСОБА_3 –характеризується позитивно, підсудні офіційно не працювали та не одружені, осудні, на обліках у лікарнях не перебувають. ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, у тому числі особливо тяжкого, ОСОБА_3 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, та з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано призначив покарання засудженим в межах санкцій інкримінованих їм статей, а ОСОБА_2 також на підставі ст. 71 КК України з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.12.2005 року, яке є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2011 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –без зміни.
СУДДІ: