Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-542/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Могильний
Категорія - 42 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.
суддів Гончара В.М., Петрової І.М.,
за участю прокурора Добрової Н.І.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Світловодська Кіровоградської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на утриманні має малолітню дитину 2007 року народження, працюючий оператором комп’ютерного набору супермаркету «Фуршет», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Вироком суду з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 стягнуто 3800 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. –у рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь Кіровоградської міської лікарні швидкої медичної допомоги стягнуто 2059 грн. 04 коп. за проведення лікування ОСОБА_3
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 30.11.2008 року близько 17 год. 30 хв., керуючи згідно з дорученням автомобілем Форд- Ескорт державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на праві власності належним ОСОБА_4, рухаючись по території гаражного автокооперативу „Автолюбитель-1", розташованого по вул. Ціолковського, 1 у м. Кіровограді, грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме:
- п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний :
(б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, -
під час руху був неуважним, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого повертаючи ліворуч по ходу руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який переходив проїзну частину зліва направо по ходу руху автомобіля. При цьому ОСОБА_2 помістив потерпілого ОСОБА_3 в керований ним автомобіль і доставив до Кіровоградської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відриву латерального бугорка міжмищелкового підвищення правого колінного суглобу, гемартрозу, садна зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, верхньої третини гомілки, поверхневої рани правої п'яти, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом першої інстанції при дослідженні та з’ясуванні обставин справи належним чином не встановлено та не проаналізовано дії потерпілого ОСОБА_3, чи додержувався він п. 4.10 Правил дорожнього руху при переході проїжджої частини, чи знаходився у стані алкогольного чи іншого сп’яніння. Крім того, вважає необхідним при новому розгляді справи надати правильну оцінку показам свідка ОСОБА_6, який не бачив самого ДТП, а почувши якийсь удар, вийшов на вулицю та побачив, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. Також просить звернути увагу на висновок судово-медичної експертизи №214 від 20.10.2009 року, з якого вбачається, що потерпілий сам ударився об його автомобіль, оскільки у разі, якби ОСОБА_3 був збитий, у нього були б наявні інші тілесні ушкодження.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляції та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, досліджених та проаналізованих судом першої інстанції у повному обсязі, а саме:
- показаннями представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка пояснила, що 30.11.2008 року її батько пішов до гаражу, а через деякий час його привели двоє чоловіків із переломом ноги, нічого при цьому не пояснюючи. Протягом ночі йому стало гірше та на ранок вона повезла його до лікарні, вся нога в нього була темно-синього кольору. Сам же потерпілий пояснив їй, що його збив автомобіль на території гаражного кооперативу;
- показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що 30.12.2008 року був на зміні, так як працює охоронцем в гаражному кооперативі і почувши якийсь удар, вийшов подивитися, що сталося. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що ОСОБА_3 збив автомобіль. При цьому ОСОБА_3 був у нетверезому стані. Потім він допоміг водієві доставити потерпілого до травмпункту, де потерпілому наклали гіпс та відвезли додому;
- показаннями потерпілого ОСОБА_3, наданими під час досудового слідства, згідно з якими 30.11.2008 року о 16 год. 30 хв. він ішов до себе в гараж, який розташований в автокооперативі «Автолюбитель №1»м. Кіровограда. При цьому на вулиці вже було темно, а територія кооперативу ліхтарями не освітлювалась. Для того, щоб дійти до його гаражу, йому потрібно було перейти центральну дорогу. Коли він вийшов із-за гаражу на центральну дорогу, відчув удар в праву частину і впав. Потім до нього підійшов водій автомобіля, який здійснив на нього наїзд, і сторож з кооперативу. Вони вдвох посадили його в автомобіль і відвезли в травмпункт Кіровоградської лікарні швидкої медичної допомоги, де йому надали медичну допомогу. Після цього водій автомобіля відвіз його додому;
- висновком судово-автотехнічної експертизи №2014/18 від 19.06.2009 року, згідно з яким у вказаній дорожній ситуації водію автомобіля Форд-Ескорт ОСОБА_2 згідно п.2.3 (б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху слід було бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (а.с. 60-62);
- висновком судово-медичної експертизи № 214 від 20.10.2009 року, згідно з яким у результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відриву латерального бугорка міжмищелкового підвищення правого колінного суглобу, гемартрозу, садна зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, верхньої третини гомілки, поверхневої рани правої п'яти, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я (а.с. 51-56);
- протоколом огляду місця пригоди від 05.12.2009 року, яким встановлено, що місцем пригоди є автокооператив «Автолюбитель № 1» (а.с. 7-11);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.06.2009 з ОСОБА_2, згідно з яким підтверджується дійсність пояснень потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 44-48).
Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ст. 286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Разом з тим, призначаючи максимальну міру покарання засудженому, суд першої інстанції хоча і вказав, але належним чином не врахував, що злочин, скоєний ОСОБА_2, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, скоєний з необережності, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює, раніше не судимий. Крім того, судом не взято до уваги ту обставину, що вказана дорожнього-транспортна пригода сталася, у тому числі, через грубу необережність зі сторони потерпілого ОСОБА_3, а тому колегія суддів вважає необхідним пом’якшити ОСОБА_2 покарання з обмеження волі на штраф без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2011 року відносно ОСОБА_2 –змінити, пом’якшивши йому покарання і вважати засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В решті вирок суду залишити без зміни.
СУДДІ: