Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-461/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко
Категорія - 2 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.А.,
суддів Гончара В.М., Петрової І.М.,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3,
захисника-адвоката ОСОБА_4,
виправданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2011 року, яким:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Васино Знамянського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого майстром лісу ДП «Компаніївське лісництво», проживаючого АДРЕСА_1, не судимого,
обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Медерово Кіровоградського району та області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, проживаючого АДРЕСА_2, не судимого,
обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України,
відповідно вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2011 року визнано невинними та виправдано у зв’язку з недоведеністю їх причетності до вчиненого злочину.
Згідно вироку ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України про притягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України за те, що 03.07.2009 року, перебуваючи в с. Аджамка Кіровоградського району та області, на грунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили з ним сварку в ході якої заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 1129 від 06.07.2009 року.
В обгрунтування прийнятого рішення про недоведеність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вчиненого злочину районний суд послався на те, що останні заперечували свою причетність до заподіяння ОСОБА_2 03.07.2009 року, близько 19.00 годин в с. Аджамка тілесних ушкоджень за викладених ним обставин.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 зазначили, що саме зі слів потерпілого ОСОБА_2 вони дізнались про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 категорично заперечили факт нанесення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та стверджували, що до нього взагалі ніхто не підходив, а свідків, які б бачили сам факт нанесення підсудним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 немає.
Згідно акту судово-медичного обстеження від 06.07.2009 року та висновку експерта № 1392 від 19.08.2010 року, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді синця на нижній повіці лівого ока. Факт отримання тілесних ушкоджень підтверджується також матеріалами медичної картки.
З вищевикладеного вбачається, що у справі є всі докази щодо отримання ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, однак, вказані акт медичного обстеження, висновок експертизи та копія медичної картки не є доказами причетності підсудних до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
Так як в судовому засіданні не було здобуто жодного доказу, який би свідчив, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 нанесли саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тому суд, дослідивши і оцінивши в повному обсязі всі докази, дійшов до висновку, що участь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, є недоведеною.
В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок Кіровоградського районного суду від 04 квітня 2011 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд для вирішення питання про застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, вважаючи, що при постановлені вироку судом було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний вирок.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновок судово-медичного експерта № 1392 від 19.08.2010 року не може бути належним та допустимим доказом по даній справі, оскільки отриманий з порушенням вимог КПК і не відображає всіх наявних у нього тілесних ушкоджень.
Так, при дачі висновку експертизи № 1329, експертом досліджувався лише акт судово-медичного дослідження № 1129, однак долучені до справи за відповідним клопотанням надані ним докази: копія амбулаторної картки, висновок нейрохірурга відповідно якого у нього виявлено тілесні ушкодження - закрита ЧМТ, забій головного мозку 1 ступеню, травматичне розходження (перелом) лямбдвидного шва з правого боку, забій м`яких тканей голови, експертом не досліджувались взагалі, так як судом було відмовлено в задоволені клопотання про призначення і проведення додаткової судово-медичної експертизи з врахуванням вказаних медичних документів, тому висновок експерта № 1392 на його думку не відображає всіх наявних у нього ушкоджень.
Надані ним вищезазначені докази –медична картка та висновок нейрохірурга, вважає доказами спричинення йому підсудними тілесних ушкоджень середньої тяжкості тому цей факт сам по собі мав бути підставою для направлення справи прокурору для організації проведення досудового слідства для захисту прав потерпілого, проте суд, через порушення вимог кримінально-процесуального закону, постановив незаконний вирок.
Також судом дана необ’єктивна оцінка пояснень ряду свідків, допитаних по справі та відмова у задоволені клопотань потерпілого та його представника, заявлених з метою отримання доказів по справі. Так, судом не враховано розбіжності в показах наданих підсудним ОСОБА_5, та його дружини ОСОБА_9 при дачі пояснень оперуповноваженому ОСОБА_11 та при дачі пояснень в суді, має місце перекручування показів свідків працівників міліції ОСОБА_11, ОСОБА_12
Доказом однобічності судового слідства також є відмова суду у задоволенні клопотання потерпілого про допит в судовому засіданні експерта, який надавав висновок щодо наявності в нього тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідача, думку потерпілого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали в повному обсязі доводи своєї апеляції, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та їх захисника-адвоката ОСОБА_4, які просили в задоволені апеляції потерпілого відмовити, а вирок районного суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не визнали себе винними у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і заперечували свою причетність до заподіяння ОСОБА_2 03.07.2009 року, близько 19.00 годин в с. Аджамка тілесних ушкоджень за викладених ним обставин.
Колегія суддів вважає, що недоведеність причетності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до вчинення злочину, в якому їх звинувачує ОСОБА_2, в повному обсязі доведена письмовими матеріалами справи та показами ряду свідків, які судом першої інстанції досліджено в ході судового слідства та яким дана належна оцінка з зазначенням чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження 03.07.2009 року, з скаргою приватного обвинувачення він звернувся до суду лише 05.07.2010 року, тобто через рік після отримання тілесного ушкодження, а з моменту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень на час розгляду його апеляційної скарги минуло понад 2 роки.
Відповідно ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, у вчинені якого ОСОБА_2 обвинувачує ОСОБА_5 і ОСОБА_6, є злочином невеликої тяжкості з моменту вчинення якого минув дворічний строк давності визначений п.1 ч.1 ст. 49 КК України.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів також вважає, що доводи апеляції потерпілого в тому числі і про те, що висновок судово-медичного експерта № 1392 від 19.08.2010 року не може бути належним та допустимим доказом по справі, так як не відображає всіх наявних у нього тілесних ушкоджень, відмова суду у задоволенні клопотання потерпілого про допит в судовому засіданні експерта, який надавав висновок, щодо наявності в нього тілесних ушкоджень, факт перекручування показів ряду свідків не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи
Будь-яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляції не наведено, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін.
Враховуючи викладене, у колегії суддів немає підстав для скасування або зміни вироку суду.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2011 року стосовно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без змін
Судді: