Справа № 2-а-5243/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 22 червня 2011 року                                                                                   м.Тульчин

         Суддя  Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П.,  розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України ( далі –ПФУ України ) у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 18.03.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Тульчинського районного суду від 16.06.2011 року його позов задоволено.

Дії УПФ України у Вінницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії визнані протиправними.

           Зобов”язано управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсій ОСОБА_1 відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 18.09.2010 року по теперішній час та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, виплативши заборгованість з 18.09.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

17.06.2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки з приводу однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази , не ухвалено рішення.

        Ознайомившись із заявою, вивчивши матеріали адміністративної справи вважаю, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає  задоволенню.

          В своїй позовній заяві ОСОБА_1. просив суд також зобов»язати управління ПФУ у Тульчинському районі нарахувати та проводити доплату до пенсії відповідно до ст..39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплачувати її щомісяця, починаючи з 18 вересня 2010 року з урахуванням раніше виплачених, а саме одну мінімальну заробітну плату.

          Вказані позовні вимоги досліджувалися судом. В своїх запереченнях відповідач вказує на необґрунтованість вимог позивача в цій частині.

          За викладений обставин, суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню.

        Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 10.04.1996 року Тульчинським РВ УМВС України  у Вінницькій області. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2, виданого 24.03.2005 року позивач є пенсіонером.

        Позивач ОСОБА_1 проживає в с.Заозерному Тульчинського району Вінницької області.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року с.Заозерне Тульчинського району Вінницької області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік ” з урахуванням ст.111 цього Закону, визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесено зміни до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які рішенням  Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 року ” та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

         Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

        Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова відповідача у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

        Згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року  пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

        Позивач стверджує, що  підвищення до пенсії йому виплачувались в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року , дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

          Ці обставини відповідачем не спростовані.

         За таких обставин, виплата підвищення до пенсії позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст. 39 цього Закону, а також не виплата підвищення до пенсії передбачена ст. 39 даного Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. ст. 39 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і її слід визнати протиправною.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

           Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

          Постановити у адміністративній справі № 2а- 5243/11 за його позовом до управління пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області  про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії додаткову постанову.

                     Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року  протиправними.

           Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року  та виплачувати його щомісячно, починаючи з 18.09.2010 року до втрати права на отримання такого підвищення, виплативши заборгованість за період з 18.09.2010 року по теперішній час.

            У відповідності з  ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає  негайному виконанню.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя::