Справа № 1-140/11

П О С Т А Н О В А

                    про направлення кримінальної справи для проведення

                                        додаткового розслідування.

20 червня 2011 року                                                                  м.Тульчин

                              Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

          головуючого –судді Карнауха А.П.;

          при секретарі –Нечипорук Т.В.;

          з участю прокурора – Калашнікова Р.С.;

          адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м.Тульчина Вінницької області,громадянина України, українця, з вищою освітою,одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працюючого провідним спеціалістом –інженером по благоустрою міста Тульчинської міської ради, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів,передбачених ст.368 ч.2, 366 ч.1, 382 ч.2  КК України,

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи провідним спеціалістом, інженером по благоустрою міста Тульчинської міської ради, здійснюючи відповідно до розпорядження Тульчинського міського голови №204-3 від 15.01.2009 року контроль за роботою та поведінкою осіб, засуджених до громадських робіт 21.02.2011 року за надання документів про відпрацювання покарань у вигляді громадських робіт особам, які фактично не відробляли громадські роботи, отримав у якості хабарів від ОСОБА_3 300 грн., ОСОБА_4 200 грн.., ОСОБА_5 200 грн.

          Окрім цього, 16.02.2011 року за вчинення тих самих дій отримав від ОСОБА_4 в якості хабара 200 грн.

          Отримавши вказані хабарі ОСОБА_2 склав та видав вказаним особам табелі обліку відпрацьованих робіт, табелі виходу на роботу та характеристики, в які вніс неправдиві дані про відпрацювання покарань у вигляді громадських робіт, в той час як ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 фактично громадських робіт не відпрацьовували.

          Окрім цього, вчиняючи такі дії ОСОБА_2 умисно не виконав постанови суду про накладення на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, які набрали законної сили.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю та пояснив суду наступне. Два роки тому на нього у міській раді було покладено обов»язок організовувати виконання покарань, зокрема громадських робіт. ОСОБА_3 він знав як особу, що приймає металобрухт. Живе той в смт.Шпикові, а прописаний у м.Тульчині. Прийшов до нього і став просити, щоб не відробляти громадські роботи. Дав 300 грн.

          ОСОБА_4 теж був у той же день. Просив також, щоб не відробляти громадські роботи, бо він працює в охороні в м.Києві.

          З  ОСОБА_5 теж говорили. Той казав, що він студент і можуть вигнати з вузу.

          21.02.20112 року біля 15-16 год. в своєму службовому кабінеті в Тульчинській міській раді він отримав від ОСОБА_3 300 грн. Домовленість про передачу грошей була з ОСОБА_3 ще 14.02.2011 року. Він ОСОБА_3 пообіцяв, що той не буде відпрацьовувати громадські роботи. Він і не відпрацьовував. ОСОБА_3 запропонував 300 грн. Він відмовився одразу взяти. Сказав, що потім принесеш.

          ОСОБА_4 приходив 15.02.2011 року зранку о 10 год. Запропонував гроші –400 грн. 200 грн. дав у коридорі 16.02.2011 року. Передачу грошей ніхто не бачив. 21.02.2011 року ОСОБА_4 віддав ще 200 грн..

          ОСОБА_3 дав табель із відпрацьованими годинами громадських робіт та характеристику. ОСОБА_4 теж.

          18.02.2011 року з ОСОБА_5 була розмова в кабінеті зранку о 10—11 год. Про передачу 200 грн. ОСОБА_5 сказав сам. День передачі грошей не визначав.

          21.02.2011 року ОСОБА_5 передав 200 грн. Він видав графік на відпрацювання громадських робіт. Сказав, що зробить відпрацювання 03.03.2011 року.

          З його боку твердої вимоги передати гроші не було.

          У скоєному щиро кається.

          Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що кримінально-виконавча інспекція направила його до міської ради на громадські роботи. 15.02. 2011 року від пішов до ОСОБА_2 і став просити не відробляти. ОСОБА_2 спитав за заробітки. Він сказав, що 3000 грн. на місяць. ОСОБА_2 тоді сказав, що треба 400 грн. наступного дня принести. Він погодився. Але вирішив підстрахуватись. Сказав, що дасть 200 грн. зразу, а потім ще 200 грн. ,коли закінчиться термін відробітку. Біля 11 год. в той же день він звернувся в Тульчинський РВ УМВС і повідомив про давання хабара.

          Написав заяву як сказав черговий. Попередили за неправдивий донос. Заяву писав на другому поверсі. Заяву підписав. Поставив дату. На чиє ім»я писав  - не пам»ятає. Потім сказали йти додому. Майор, який проводив, сказав давати свої гроші. Мітити купюри не сказав.

          Тоді він взяв диктофон у ОСОБА_3, але не сказав для чого. Наступного дня включив диктофон і зайшов до ОСОБА_2. ОСОБА_2 вийшов у коридор. Дав йому 200 грн. –дві купюри по 100 грн. Сказав, що 200 грн. віддасть після оформлення документів. До 12 год. він зайшов у Тульчинський РВ УМВС і сказав черговому, що йде наверх. В кабінеті сидів майор і маленький чоловік у цивільному. Диктофон повернув ОСОБА_3 ще до міліції.

          Йому було сказано, що через тиждень має дати ще 200 грн. Цей маленький сказав, що перед передачею він має прийти до РВ УМВС.

          Громадських робіт він не відробляв і не відробив.

          В Тульчинському РВ УМВС в присутності понятих помітили 200 грн. по 100 грн. Дали ще сумку з відеоглазком. Після цього пішов на передачу грошей. ОСОБА_2 дав 200 грн. коли жінка, що з ним у кабінеті, вийшла. Потім взяв у ОСОБА_2 документи і вийшов. Віддав міліціонерам сумку з відеоглазком і документи.

          Після цього в кримінально-виконавчу інспекцію не викликали. Документи, отримані від ОСОБА_2 він віддав міліціонерам із Вінниці.   

          ОСОБА_3 він знає з 2005 року.

          Можливість не давати гроші у нього була.

          ОСОБА_3 він не повідомляв про передачу грошей.

          Ініціатива не відробляти громадські роботи була його.

          Працівники Тульчинського РВ УМВС Дехтяр та Король говорили, що відробляти громадські роботи не буде.

          Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в грудні 2011 року щодо нього був складений протокол за ст..130 ч.1 КУпАП –за керування у нетверезому стані. В січні 2011 року був суд. Присудили 40 год. громадських робіт. 18.02.2011 року забрав направлення на виконання громадських робіт. Пішов до міської ради. Зайшов до кабінету ОСОБА_2. ОСОБА_2  став дивитись документи. Він спитав чи можна не відробляти. ОСОБА_2 спитав чи він працює. Відповів, що ні. Тоді ОСОБА_2 сказав 200 грн. і все буде добре. 21.02.2011 року о 12 год. він в Тульчинському РВ УМВС написав заяву, бо передумав давати гроші. Під»їхала опергрупа з м.Вінниці. Після написання заяви вони сказали, щоб давав гроші. Сказав капітан міліції, прізвище якого не знає. Дав своїх 200 грн. Вони помітили гроші Окрім нього сиділо ще двоє людей. Міліція була готова. Вони поїхали до міської ради. Дав ОСОБА_2 200 грн. Той сказав, що документи будуть через тиждень. ОСОБА_2 для розмови вивів у туалет.

Громадські роботи відробив лише за два тижні до судового засідання.

Розмову з ОСОБА_2 18.02.2011 року він записував на диктофон. Але запис не вийшов.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 14.02.2011 року його викликали до КВІ і дали направлення до міськради в кабінет № 115. Він пішов. Пояснив ОСОБА_2, що не хоче відробляти громадські роботи. З ОСОБА_2 вийшли в коридор. ОСОБА_2 сказав –поляна. Він не зрозумів. Тоді ОСОБА_2 сказав, що 300 грн. треба дати. Сказав прийти 21.02.2011 року в другій половині дня і забрати документи про громадські роботи. Цю розмову він записав

21.02.2011 року о 9 год. він приїхав до Тульчина. Об 11 год. зайшов у РВ УМВС. В черговій частині сказав, що хоче написати заяву. Вийшов майор і завів у кабінет. Написав заяву. Потім дістав гроші –300 грн. по 100 грн. купюрами. Міліціонери помітили. Потім пішов до ОСОБА_2.

Табель, який дав ОСОБА_2, віддав працівникам ДСБЕЗ. Диктофон теж.

Громадські роботи не відпрацював.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 21.02.2011 року до РВ УМВС звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із заявами про вимагання у них хабарів. Тоді ж ОСОБА_4 сказав, що уже дав ОСОБА_2 200 грн. Першим звернувся ОСОБА_4, потім ОСОБА_5, а далі ОСОБА_3.

Покази ОСОБА_4 про звернення до Тульчинського РВ УМВС 16.02.2011 року із заявою про дачу хабара не підтверджує.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в Тульчинський РВ УМВС звернулися 3 заявника і повідомили про злочин, що готується. Всі звертались в один день. Але приходили поодинці. Обставин про вимагання у них хабарів не повідомляли.

Факт звернення ОСОБА_4 із заявою про дачу хабара 15.02.2011 року спочатку підтвердив, а потім став заперечувати.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1  заявила клопотання про. направлення кримінальної справи на додаткове розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства. Клопотання мотивоване тим, що слідчим на досудовому слідстві хабародавці незаконно звільнені від кримінальної відповідальності за давання хабарів. Не притягнуті до відповідальності службові особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7,, які сприяли даванню та отриманню хабарів ОСОБА_2 з метою викрити його злочинну діяльність..Ці обставини тісно пов»язані із злочинами,вчиненими ОСОБА_2 і не можуть розглядатись в окремому провадженні, тому кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Підсудний ОСОБА_2 клопотання адвоката ОСОБА_1 підтримав.

Прокурор Калашніков Р.С. проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши клопотання адвоката ОСОБА_1,думку підсудного,заперечення проти задоволення клопотання прокурора Калашнікова Р.С.,ознайомившись з матеріалами справи та дослідивши докази у судовому засіданні суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню і кримінальна справа  направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.

          В ході досудового слідства та судового розгляду справи було встановлено факти одержання хабарів підсудним від ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на суму 900 грн. за незаконне звільнення  їх від фактичного відбуття покарань у вигляді громадських робіт,призначених Тульчинським районним судом.

Слідчим на досудовому слідстві ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ст..369 ч.3 КК України. Підставою звільнення, як зазначає слідчий, стало те, що ці особи до порушення кримінальної справи заявили про факт , як вони вважали, вимагання у них грошових коштів у Тульчинський РВ УМВС.

Вказане звільнення хабародавців від кримінальної відповідальності на підставі ст..369 ч.3 КК України є незаконним, оскільки в ході досудового та судового слідства шляхом допиту підсудного та хабародавців було встановлено, що в жодному випадку ОСОБА_2 не було вчинено дій, які згідно ч.4 ст.368 КК України, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво»слід оцінювати як вимагання хабара. Роздуми ж хабародавців про те чи є пропозиція дати хабар вимаганням, чи під вимаганням хабара слід розуміти інші дії, на які вказує ч.4 ст.368 КК України, не можуть бути підставою для звільнення їх від кримінальної відповідальності через начебто вимагання у них хабарів.

Оскільки в пропозиції ОСОБА_2 дати хабарі не було погроз  вчинити або не вчинити дії, що могли заподіяти шкоду законним правам чи інтересам  ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що свідчить про відсутність ознак вимагання хабара, то останні не можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за дачу хабара за ознакою наявності щодо них вимагання хабара.

Не можуть вони бути звільнені від відповідальності за ст.369 КК України і на підставі того, що після давання хабара заявили  про це правоохоронним органам, оскільки такі заяви вони зробили до вчинення злочинів –давання хабарів.

Працівники Тульчинського РВ УМВС після отримання від вказаних осіб заяв про намір дати хабарі ОСОБА_2 не тільки не присікли такої злочинної діяльності, але й самі спонукати та сприяли у вчиненні їм цих злочинів з метою викрити того, хто їх одержав.

Органами досудового слідства не перевірялись та не спростовані або не підтверджені свідчення  ОСОБА_4 про те, що ще 15.02.2011 року він подав письмову заяву про дачу хабара ОСОБА_2 в сумі 200 грн., був попереджений при цьому про відповідальність за завідомо неправдивий донос. Працівники Тульчинського РВ УМВС, з якими в той день контактував або міг контактувати ОСОБА_4 з приводу написання цієї заяви не встановлювались та не встановлені. З цих обставин вони не допитані. Між ними та ОСОБА_4 в разі протиріч у показах ставки віч-на-віч не проведені.

Проведення оперативно розшукових заходів та слідчих дій по встановленню цих осіб, їх допиту, проведення ставок віч-на-віч в умовах судового слідства неможливе.

В матеріалах справи на арк..8 є протокол заяви ОСОБА_4 про злочин, на якому стоїть дата 21.02.2011 року з ознаками виправлення. Проте органами досудового слідства

обставина виправлення дати на протоколі не перевірялась, причини такого виправлення не встановлені. Не встановлено та не встановлювалось яка ж первинна дата стояла на реєстраційному штампі Тульчинського РВ УМВС на цій заяві, з якої на яку вона виправлена, ким і в зв»язку з чим. Чи реєструвалась така заява по встановленим журналам обліку Тульчинського РВ УМВС 15.02.2011 року як заява про злочин ( враховуючи покази ОСОБА_4 в судовому засіданні )..

          Очевидні виправлення у реєстраційних номерах Тульчинського РВ УМВС  є й на протоколах заяв ОСОБА_3 ( а.с. 24) та ОСОБА_5 ( а.с. 34 ). Проте на досудовому слідстві не встановлювались та не встановлені особи, які ці виправлення зробили. З цих обставин вони не допитані. Причини таких виправлень не встановлені.

Відповідно ж до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2022 року «Про судову практику у справах про хабарництво»якщо службова особа з метою викрити того, хто дав або одержав хабара організувала давання чи одержання хабара, підбурювала до цього, або сприяла  у цьому, її дії слід розцінювати як співучасть у хабарництві та кваліфікувати,окрім ст..370 КК України, ще й за ст..27- 369 чи. ст..27-368 КК України.

Проте органами досудового  слідства дії службових осіб, яким хабародавці заявили про намір дати хабарі відповідно до ст.ст..370,27-368,27-369 КК України не оцінювались, досудове слідство ці обставини не досліджувало, рішення в порядку ст..97 КПК України щодо них не приймалось.

Вказана неповнота та неправильність досудового слідства при притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не дає суду можливості вирішити питання про одноосібне його засудження без вирішення питання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб,що давали хабарі та провокували до їх давання, підбурю- вали та сприяли  їх даванню, оскільки суд вважає окремий розгляд цих кримінальних справ неможливим через неможливість оцінки в сукупності  ролі кожного виконавця, співучасника злочинів, визначення ступеню суспільної небезпеки кожного з них,хоча й не виключає відповідальності ОСОБА_2 за одержання хабарів.

Вказана неповнота досудового  слідства не може бути усунута в ході судового слідства, оскільки в компетенцію суду не входить питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб за ст..ст.370,369,368 КК України або звільнення від такої відповідальності без проведення досудового слідства відповідно до вимог КПК України, проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій по встановленню додаткових свідків, на яких вказують свідки, допитані в судовому засіданні.

Не може бути усунута вказана неповнота досудового слідства і в порядку ст..278 КПК України, оскільки під час досудового слідства при здійсненні нагляду за його проведенням прокурором при її очевидності така неповнота та неправильність не виявлена та не усунута.

Відповідно до ст..278 КПК України суд, встановивши під час судового слідства,що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності за клопотанням прокурора, потерпілого або його представників виносить постанову, якою про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання..

В кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 потерпілий чи його представник відсутні, тому ними не може бути заявлено таке клопотання.

Прокурором же в судовому засіданні бажання заявити таке клопотання не виявлено.

Ці обставини змушують суд направити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст..ст. 368ч.2,366 ч.1, 382 ч.2 КК України для проведення додаткового розслідування через неправильність та неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового слідства, не притягнення до кримінальної відповідальності осіб,що давали хабарі і незаконно звільнені за це від встановленої законом

відповідальності, не вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності чи звільнення від неї на законних підставах за провокацію хабара, підбурювання до його давання, сприяння в його даванні та отриманні службових осіб.

          На підставі викладеного, керуючись ст..281 КПК України,

                                                            П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                              Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст.368 ч.2, 366 ч.1, 382 ч.2 КК України направити прокурору Тульчинського району для проведення додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування усунути виявлену неповноту та неправильність проведення досудового слідства, на яку вказано в мотивувальній частині постанови.

          На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

                                                  Суддя: