Справа  № 2-350/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області  

в складі:

          головуючого судді -          Славінська Н. Л.

при секретарі Бабина І. Д.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

7.06.2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачем з 18.09.2005 року. Від даного шлюбу вони  мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з часу звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач  разом із сім’єю не проживає, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ставить сім’ю у скрутне матеріальне становище, так як їй одній важко утримувати доньку, тоді як відповідач працездатний,  може працювати та забезпечувати дитину.  

В попередньому судовому засіданні  позивачка ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, посилаючись на ті самі обставини, що і в позовній заяві. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з часу звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття. Не заперечує, щоб рішення у справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надала суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні позов визнав, згоден сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 і просить їх визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з метою забезпечення інтересів дитини і отримання нею стабільного щомісячного утримання. Не заперечує, щоб рішення у справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надав суду письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посилання на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.  

Вирішуючи спір суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18.09.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про народження зазначений відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не працює, стабільного заробітку чи доходу не має, що стверджував в попередньому судовому засіданні відповідач і не заперечила позивачка.

Дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на повному матеріальному утриманні матері (а.с.6).

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище.

        Таким чином, судом встановлено, що відповідач ухиляється від надання добровільної матеріальної допомоги на утримання доньки – ОСОБА_4

         Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.180-182, 184 СК України,  відповідно до яких  батьки зобов’язані утримувати  неповнолітніх дітей до досягнення  ними повноліття. У разі ухилення батьків від виконання цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються з матері, батька дитини в частці від їх доходу і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).

Оскільки право  позивачки та її неповнолітньої дитини на матеріальне утримання з боку батька порушено, то воно підлягає судовому захисту.

При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд враховує, що відповідач на даний час  не працює, не має стабільного заробітку, але просить аліменти стягувати в твердій грошовій сумі, як і позивачка в позовній заяві. При таких обставинах суд вважає, що розмір аліментів, які стягуватимуться з відповідача на користь позивачки на утримання доньки, є необхідним у твердій грошовій сумі  в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 7.06.2011 року, тобто з часу пред’явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст.191 СК України, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню. При цьому суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина мала тоді, коли проживала з обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного  матеріального утримання з боку батька.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).

Підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито в сумі 51 грн., відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.  10, 11, 60, 130, 212-215, 81, 88 ЦПК України , на підставі ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

 Позов  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,  жителя м. Шаргород Вінницької області,  не працюючого, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання  доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п’ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 7.06.2011 року і до досягнення дитиною повноліття, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року.

Стягнути з ОСОБА_3 державне мито на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя