Справа № 2-897/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

14 липня 2011 року    

             Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                     головуючого судді - Прокудіної Н.Г.          

                                                     при секретарі -   Бузовій Т.І.                                          

          розглянувши у   судовому засіданні цивільну справу за  позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ ’Ваш Шанс’, ТОВ ’Панорама’, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про   захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації, принесення публічних вибачень, відшкодування моральної шкоди, збитків,  судових витрат, витрат на правову допомогу, -

                                                В С Т А Н О В И В:

До Зарічного районного суду м. Суми  звернувся з позовом представник позивача   з вимогою зобовязати:

          редакцію газети "Панорама" - спростувати у найближчому номері недостовірну інформацію, висвітлену у статті ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_1" у газеті "Панорама" № НОМЕР_1;

          редакцію газети "Ваш Шанс" - спростувати у найближчому номері недостовірну інформацію, висвітлену у статті ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_2" у газеті "Ваш Шанс" НОМЕР_2;

          ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - принести свої публічні вибачення ОСОБА_1 за поширення недостовірної інформації про неї та завдану їй неправомірними діями моральну та матеріальну шкоду шляхом публікації вибачення у газетах "Панорама" та "Ваш Шанс";

          ОСОБА_2, ОСОБА_3, редакцію газети "Ваш Шанс", ОСОБА_4, редакцію газети "Панорама", ОСОБА_5 - відшкодувати на користь позивачки завдану моральну шкоду у розмірі 1690   грн. у солідарному порядку.

          Стягнути з ОСОБА_2 реальні збитки, понесені позивачкою у розмірі 3995   грн.

          Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, редакції газети "Ваш Шанс", ОСОБА_4, редакції газети "Панорама", ОСОБА_5 судові витрати, понесені позивачкою у розмірі 4175   грн., з них: державне мито - 85   грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 120   грн., витрати на правову допомогу - 3970  грн.., мотивуючи вимоги тим, що  між   позивачем та ОСОБА_7  20.11.2003 року було укладено шлюб. Після смерті чоловіка позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_3, між  нею та матір’ю її померлого чоловіка, ОСОБА_2, склалися неприязні відносини, остання необґрунтовано звинувачувала її у  крадіжках та вбивстві її сина, та надала до ЗМІ необґрунтовану інформацію для публікації, та разом зі своїм братом,  ОСОБА_3 погрожувала фізичною розправою. ОСОБА_2 постійно зводила наклеп на  неї серед сусідів, родичів, та надала сфальсифіковану інформацію до редакції газети „Ваш шанс” для публікації, а її брат, ОСОБА_3 надав необґрунтовану інформацію та свої припущення до газети „Панорама”. У газеті „Панорама” НОМЕР_1   опубліковано статтю   ОСОБА_5 „ІНФОРМАЦІЯ_1”,  в якій зазначено, що з квартири ОСОБА_2 зникли речі, яку обікрала за   словами ОСОБА_3   невістка і друзі сина, тобто відповідачи хотіли поширити неправдиву інформацію  серед якомога більшого кола людей та привернути увагу людей до цієї справи. Подібна стаття  ОСОБА_6 „ІНФОРМАЦІЯ_2” була опублікована у газеті „Ваш шанс” НОМЕР_2, в якій описано вигадану відповідачкою історію. Хоча в статтях прямо  прізвище не вказано, але через посилання на родинні відносини, інші відомості, можна прямо прийти до висновку  про особу, яка нібито обікрала ОСОБА_2, але все опубліковане є наклепом, так як  вона ніяких крадіжок не вчиняла і опубліковані статті є вигадкою ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка газетами не була перевірена на достовірність.  

11.10.2010 року  ії представником   до  вищезазначених газет було направлено   листи з вимогою спростувати неправдиві відомості, які було опубліковано, але від газети „Панорама” не надійшло ніякої відповіді, а від газети „Ваш шанс” надійшла відмова про публікацію спростування.

27.07.2010 року слідчим СВ Зарічного РВ СМУ  УМВС України Павловою М.В. було винесено постанову про закриття кримінальної справи порушеною відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу злочину в її діях. В постанові йдеться про непричетність до крадіжок майна  чи інших злочинів, що є підтвердженням того, що  вона не вчиняла ніяких протиправних дій,  є державним службовцем  і тому через наклеп ОСОБА_2  зазнала  принижень під час досудового слідства, а після публікації в газеті  через суспільний осуд.

У даному випадку ОСОБА_2 порушила  особисті немайнові права ОСОБА_1, посягає на її честь, гідність, ділову репутації,  так як постає перед близькими і знайомими як злочинець, в той час, як жодних протиправних дій не вчиняла.

Завдяки вигаданої ОСОБА_2 історії та її обговоренням  на сайтах газет „Ваш шанс” та „Панорама”, сталася зміна ставлення  до  неї у негативний бік серед родичів, колег, знайомих тощо.

Все вище описане  спричинило   величезне нервове  та душевне потрясіння, стрес, що  суттєво погіршило стан її здоров’я і вона була змушена звернутися за медичною допомогою,  що підтверджується копією витягу з її медичної карточки стаціонарного хворого  Сумської міської клінічної лікарні  № 5 та копії виписки з історії

хвороби Сумського обласного кардіологічного диспансеру. Окрім моральної шкоди  понесла судові витрати та витрати на правову допомогу.  

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити всі позовні вимоги у повному обсязі.

        Відповідач ОСОБА_2  з позовом не згодна   та вважає їх без підставними  та необґрунтованими, посилається на те, що твердження позивача про „наклеп”, який вона зводила серед родичів, і знайомих тощо не відповідають обставинам справи. Неприязні відносини між ними виникли не в наслідок смерті ії  сина, а внаслідок того, що позивачка винесла її речі з квартири, згідно чинного законодавства право на свободу думки, і її оціночні  судження не підлягають спростуванню  та доведення їх правдивості, вважає позивачка не наводить обґрунтувань, щодо завданої їй шкоди. Та до газет  вона зверталася з приводу довго тривалості проведення перевірок за її заявами правоохоронними органами.

          Відповідач ОСОБА_3 з позовними вимогами не згоден і вважає їх необґрунтованими, так як позивачка не зазначила жодних доказів протиправності його дій. Той факт, що кримінальну справу відносно ОСОБА_1 було закрито не може слугувати доказом наклепу. Щодо звернення до газет, то метою цих звернень, було бажання пришвидшити перевірку заяв  ОСОБА_2 правоохоронними органами  і в цих статтях відсутні твердження про те, що саме  позивачка забрала речі з квартири потерпілої,   в газеті не вказано  жодних анкетних даних, посилань на те, що позивачка є державним службовцем.

Представник відповідача ТОВ „Панорама” заперечив проти задоволення позову, так як з’ясовано, що спірна стаття мала фактичне підґрунтя. В статті надрукованій в газеті «Панорама»взагалі йдеться мова про бездіяльність правоохоронних органів на звернення ОСОБА_2 Добросовісність дій журналіста при збалансованому поданні друкованого матеріалу, надання можливості оприлюднити свою думку всім сторонам конфлікту   унеможливлює будь-яку упередженість. Із   матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Зарічного РВ УМВС України в Сумській області дійсно знаходилася кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_1 і в статті було відображено факти, які знайшли своє підтвердження під час провадження досудового слідства по вказаній справі. Вказані події і стали підставами  того, що відобразили відповідачі в опублікованих статтях.

Представник відповідача ТОВ „Ваш шанс” заперечив проти задоволення позову, так як  документи додані до позову і документи надані відповідачами по справі підтверджують наявність конфлікту висвітленого в спірних статтях, неодноразових звернень до правоохоронних органів і до суду ОСОБА_2, позивач не визначився яка саме поширена інформація є недостовірною.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що з позовом не згоден та вважає, що порушень чинного законодавства при публікації  в газеті статті не було допущено, прізвища позивача не було зазначено,  були оціночні судження.

Відповідач  ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що з позовом не згоден та вважає, що порушень чинного законодавства при публікації  в газеті статті не було допущено, прізвища позивача не було зазначено, були оціночні судження.

           Суд,  заслухав учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає,  що   позов  не підлягає  задоволенню,   виходячи  з   наступного:

           Судом встановлено, що між позивачкою та ОСОБА_7  20.11.2003 року було укладено шлюб.   ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, між позивачкою та матір’ю її померлого чоловіка, ОСОБА_2, склалися неприязні відносини, дані факти  підтвердили у судовому засіданні  учасники процесу.  

          У газеті "Панорама" № НОМЕР_1 висвітлена   стаття ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_1", де описується історія про те, як  невістка ОСОБА_1  після смерті  сина ОСОБА_2 ОСОБА_7 викрала з квартири ОСОБА_2 ії речі.

          У газеті "Ваш Шанс" НОМЕР_2  висвітлено статтю ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_2".

        Джерелом  викладених у статтях відомостей  є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Позов не може бути задоволений з наступних підстав:

Відповідно  до  статей  94,  277  ЦК України  ’фізична чи юридична особа,  особисті немайнові права якої порушено  внаслідок поширення   про   неї   недостовірної  інформації,  має  право  на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідачами у  справі  про  захист  гідності,  честі  чи ділової  репутації  є  фізична  або  юридична особа,  яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

    Якщо позов   пред'явлено   про    спростування    інформації, опублікованої   в   засобах   масової   інформації,  то  належними відповідачами є  автор  і  редакція  відповідного  засобу  масової інформації. У разі,  коли редакція друкованого засобу масової  інформації не  має статусу юридичної особи,  належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем  виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

    У випадку,  коли інформація була поширена  у  засобі  масової інформації з посиланням на особу,  яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

          Відповідачами по справі є фізичні особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (первинний поширювач інформації), автори спірних статей ОСОБА_4, ОСОБА_5, юридичні особи ТОВ "Панорама" та ТОВ "Ваш Шанс".  

Юридичним складом правопорушення,  наявність якого може бути підставою для задоволення  позову,  є  сукупність  таких обставин:  а)  поширення інформації,  тобто доведення її до відома хоча б одній особі у  будь-який  спосіб;  б)  поширена  інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає  дійсності;  г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права,  тобто або завдає шкоди  відповідним  особистим  немайновим благам,  або  перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

    Недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про   них   не  відповідають  дійсності.

В спірних статтях призвіще,  ім’я,  по батькові позивача не згадується з метою унеможливити його ідентифікацію. Надані позивачем розруківки сторінок з Інтернету не можуть слугувати доказами по справі бо не відповідають вимогам ст. 64 ЦПК України.

          Позивач посилається в позовній заяві що відповідач ОСОБА_2 змальована в статтях як жертва незаконних дій ОСОБА_1 і ця інформація не відповідає дійсності. Та посилається на частину третю статті 277 ЦК - негативна інформація,  поширена  про особу,  вважається недостовірною,  якщо особа,  яка  її  поширила,  не  доведе  протилежного   (презумпція добропорядності).  Негативною  слід  вважати інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення  принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Стаття 277 ЦК України ...  встановлює, що «негативна інформація про особу вважається недостовірною». Під «негативною інформацією»слід розуміти будь-яку форму критики або характеристика особи у негативному світлі.  Це положення є не лише порушенням права на свободу вираження поглядів, але й настільки викривляє реальність, що правдива, але негативна інформація буде вважатися недостовірною. Це не може бути виправдано як необхідність, оскільки поширення негативних фактів, а також думок про людей буде досить часто предметом значного громадського інтересу. ”  Ч. 5 ст. 8 ЦПК України зазначає що повинна застосовуватися міжнародна норма права, в спірному випадку - Конвенція. Згідно зі ст. 34 Конституції України «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб —на свій вибір». Таким чином, у Конституції ніде не йдеться про винятки щодо «негативної»інформації.  

Також інформація яка зазначена відповідачем ОСОБА_2 яка міститься в зверненнях до судових та правоохоронних органів також не може бути підставою для відповідальності.

Вирішуючи  питання  про  визнання  поширеної   інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати,  чи  є  вона  фактичним  твердженням,  чи   оціночним судженням.

    Відповідно до  частини  другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями,  за винятком образи чи  наклепу,  є  висловлювання,  які  не  містять фактичних даних, зокрема критика,  оцінка дій,  а також висловлювання, що не можуть бути  витлумачені як такі,  що містять фактичні дані,  з огляду на  характер використання мовних засобів,  зокрема гіпербол, алегорій, сатири.  Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

    Таким чином,  відповідно до статті 277 ЦК України не  є предметом судового захисту оціночні судження,  думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків,  які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача,  не можна перевірити на предмет їх  відповідності  дійсності  (на  відміну  від  перевірки  істинності  фактів)  і  спростувати,  що  відповідає  прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини  при  тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України   «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»вказано: 24. Задовольняючи  позов,  суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити,  чи  було  порушено  особисте  немайнове  право особи,  яка  саме  інформація  визнана  недостовірною  та порочить гідність,  честь чи ділову репутацію позивача,  а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд  ухвалює  рішення  про  право  на  відповідь або про спростування поширеної недостовірної  інформація,  то  у  судовому рішенні  за  необхідності  суд  може  викласти  текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення  про  ухвалене  у  справі  судове рішення,  включаючи публікацію його тексту.

Позивач не вказав в позовній заяві яка інформація в поширених статтях на його думку не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про   них   не  відповідають  дійсності, взагалі не заявив вимог визнання недійсною поширеної інформації.  

  Відповідно   до    статті    19    Конституції    України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те,  що не передбачено законодавством.    У   свою   чергу,   частина   перша статті 34 Конституції України кожному гарантує  право  на  свободу  думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.  

Способами захисту гідності,  честі чи  ділової  репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути,  крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про  відшкодування  збитків

та моральної шкоди,  заподіяної такими порушеннями як фізичній,  так і юридичній особі.  

          Враховуючу недоведеність позивачем протиправних дій, а саме поширення недостовірної інформації усіма відповідачами  збитки та недоведена моральна шкода відшкодуванню не підлягають.

При розгляді справи з’ясовано, що спірні статті мали фактичне підґрунтя. В статті надрукованій в газеті «Панорама»взагалі йдеться мова про бездіяльність правоохоронних органів на звернення ОСОБА_2 Добросовісність дій журналіста при збалансованому поданні друкованого матеріалу, надання можливості оприлюднити свою думку всім сторонам конфлікту ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник МВС В.Кузьменко) унеможливлює будь-яку упередженість.

Також документи додані до позову і документи надані відповідачами по справі підтверджують наявність конфлікту висвітленого в спірних статтях, неодноразових звернень до правоохоронних органів і до суду ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1-2  ст.47-І  ЗУ „Про інформацію ”- ніхто  не може бути  притягнутий до відповідальності за висловлювання своїх оціночних  суджень. Оціночними  судженнями, за винятком  образи чи наклепу, є висловлювання, що не можуть бути витлумачені  як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер  використання  мовних засобів.

Крім того, зі змісту ст. 10 Конвенції про  захист прав  людини і основоположних свобод ” вбачається, що статтею не забороняється  обговорення  або поширення  отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви  щодо її вірогідності.

З урахуванням обставин справи суд   вважає,  що статтями, які були  опубліковані в газеті ’Панорама’та газеті ’Ваш шанс’не порушуються  немайнові права позивача, оскільки спірні статті не можна брати до уваги, так як із тексту статей вбачається, що це є певні судження  усіх відповідачів. Тому необхідно відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

           Керуючись ст. 10, 88, 213 - 215 ЦПК України, Законом України «Про друковані засоби масової інформації», ст.ст.  23,  201,  277, 280 ЦК України, -

                                                      В И Р І Ш И В:

          Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Повний текст виготовлено та підписано 18 липня 2011 року.

Суддя