Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-851/2007 р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія 44 Доповідач в апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року колегія судової палати у цивільних
справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Птіціної В.І., Колбіної Т.П.,
при секретарі - Баран М.Л.,
за участю зацікавленої особи ОСОБА_3
та представника 3-ї особи ОСОБА_1- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 квітня 2007р. по цивільній справі за позовом приватного підприємства "Норитца" до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції М.Севастополя (3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1) про визнання неправомірною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005р. приватне підприємство (далі -ПП)"Норитца" звернулось до суду із позовом до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції М.Севастополя (далі ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя) і просило визнати неправомірною та скасувати постанову відповідача від 07.11.2005р. про закінчення виконавчого провадження №298/18-05 про звільнення із-під арешту майна ПП "Норитца", яке знаходиться на зберіганні ОСОБА_1, та зобов'язати відповідача повернути майно ПП "Норитца", на яке відповідно до акту від 13.08.2001р накладено арешт, а в разі втрати цього майна закінчити виконавче провадження відповідно до п.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Вимоги мотивовані тим, що вказана постанова винесена відповідачем неправомірно, оскільки всі необхідні дії по виконанню рішення суду відповідачем не виконані. Вказує, що посилання державного виконавця про те, що місцезнаходження майна ПП "Норитца" є невідомим не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до акту відповідача від 13.07.2001р., майно знаходиться в гаражі СТ "Авторемонтник №3" в м. Севастополі та за вказаною адресою відповідачем виконавчі дії не проводились.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25.04.2007р. позов ПП "Норитца" задоволено частково. Постановлено визнати неправомірною та скасувати постанову ВДВС Ленінського РУЮ М.Севастополя від 07.11.2005р. про закінчення виконавчого провадження №298/18-05. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 просить рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та відмовити в задоволенні позову ПП "Норитца" у повному обсязі. Також просить виключити з мотивувальної частини постанови відповідача посилання на нього,
як на боржника. Вимоги мотивовані тим, що судом не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Частково задовольняючи позов ПП "Норитца", суд першої інстанції виходив з того, що постанова ДВС Ленінського РУЮ М.Севастополя від 07.11.2005р. про закінчення виконавчого провадження №298/18-05 є неправомірною та підлягає скасуванню.
З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, що у провадженні ВДВС Ленінського РУЮ М.Севастополя знаходилось виконавче провадження №298/18-05 по виконанню рішення Ленінського районного суду М.Севастополя від 06.06.2002р. по справі за позовом ПП „Норитца" до ПП „Фото-Крим", ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звільнення майна із-під арешту.
Як вбачається з постанови державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ М.Севастополя від 07.11.2005р., вказане виконавче провадження №298/18-05 про звільнення з під арешту майна ПП „Норитца", яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1, закінчено з тих підстав, що виконання рішення суду являється неможливим, оскільки місцезнаходження спірного майна невідомо (арк. справи 9).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем не були здійснені всі виконавчі дії передбачені діючим законодавством, необхідні для виконання рішення суду, оскільки як вбачається з акту опису та арешту майна, який складено державним виконавцем 13.08.2001р., в акті вказано безпосереднє фактичне місце знаходження цього майна -гараж, розташований в СТ „Авторемонтник №3" в М.Севастополі, також вказані і особи, яким це майно передане на зберігання, зокрема 3-я особа ОСОБА_1(арк. справи 6-7).
Доказів про те, що державним виконавцем проводились належні виконавчі дії по виконання вказаного рішення суду за місцем фактичного знаходження вказаного майна, або проводились перевірки наявності чи відсутності майна за вказаною адресою, ДВС Ленінського РУЮ М.Севастополя не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є зберігачем майна ПП „Норитца", оскільки це суперечить ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" та фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до акту опису та арешту майна від 13.08.2001р., ОСОБА_1 розписався у прийнятті майна на зберігання (арк. справи 7 зворот).
Також безпідставні доводи ОСОБА_1 про виключення з виконавчого провадження посилання на нього, як на боржника,
оскільки вони суперечать ст.11 Закону України "Про виконавче провадження".
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі у їх сукупності, надані сторонами докази та постановив законне і обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права а також процесуального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення скасуванню чи зміні не підлягає, а апеляційна скарга, відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого суду місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 квітня 2007р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.