Справа № 2-35/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, ОСОБА_3, про визначення порядку користування земельною ділянкою по першому варіанту експертизі, знесення самовільної прибудови під літерою «В», стягнення понесених судових витрат; позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сімферопольської міської ради, ОСОБА_1, про визнання права власності на збільшену частку в домоволодінні, виділення цієї частки в натурі, визнання права власності на самовільні добудови, визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до належної частки в домоволодінні, -

в с т а н о в и в:

01.10.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Сімферопольської міської ради, про визначення порядок користування земельною ділянкою, тощо (а.с.32-34 Том 1). Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідачі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. Порядок користування земельною ділянкою між ними не визначався, вони користувалися нею з врахуванням тієї частки, яка зайнята частиною житлового будинку, належної кожному. Спірних питань відносно користування земельною ділянкою ніколи не виникало, проте донедавна відповідачкою ОСОБА_2 на земельній ділянці, зайнятою частиною жилого будинку, що належить їй, відповідачкою ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво. Просить заборонити відповідачці ОСОБА_2 здійснювати самовільне будівництво в межах земельної ділянки, що зайнята частиною жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд та належить їй (позивачці) на праві власності з врахуванням меж частини земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного їй нерухомого майна. Зобов’язати ОСОБА_2 усунути виконану їй самочинну будівлю. Визначити порядок користування земельною ділянкою пропорційно до часток співвласників домоволодіння.

22.06.2010 року ОСОБА_1 уточнила свої вимоги, вказала відповідачами по справі лише ОСОБА_2 та Сімферопольську міську раду (а.с. 128-130 Том 1). Просила визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до першого варіанту висновку будівельно-технічної експертизи № 17 від 25.01.2010 року; зобов’язати відповідачку ОСОБА_2 знести за особистий рахунок незаконно та самочинно збудовану будівлю (замість зруйнованого нею сараю літер «В»), що розташована на земельній ділянці, яка за першим варіантом експертного висновку пропонується передати у користування їй (позивачці); стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 16.11.2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 об’єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2. (а.с. 169).

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_1, Сімферопольської міської ради, про зміну часток у спільній частковій власності, виділ частки зі спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою (а.с. 2-6 Том 2). Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідачі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. Частина домоволодіння, яку вона отримала відповідно до договору дарування, знаходилася в аварійному стані. Крім того, вона заселилася сім’єю у кількості 5 чоловік. Житлової площі для нормального життя не вистачало, тому вона на місці зруйнованого сараю почала будувати житлові приміщення, чим значно збільшила свою частку у спільній частковій власності. Просить визнати за нею право власності на 69,6/100 часток спільного домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням поліпшення, яке було нею зроблено. Право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 припинити. Виділити їй в натурі окремо в цілому літер «А» житловою площею 13 кв.м., літер «Г» - 33,5 кв.м., а всього 46, 5 кв.м., які складають 69,6/100 домоволодіння. Визнати за нею право приватної власності на домоволодіння в цілому літер «А» та літер «Г» по АДРЕСА_1. Визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши їй земельну ділянку відповідно її частки у домоволодінні.

Ухвалою суду від 23.05.2011 року до участі у справі як правонаступника відповідачки ОСОБА_6 залучено ОСОБА_3 (а.с. 247 Том 1).

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_7, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з мотивів та підстав, викладених у уточненому позові (а.с. 128-130). Вимоги ОСОБА_2 не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. Свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_8, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки їх не влаштовує жодний варіант, запропонований експертом. До того ж вони мають намір оформити спадщину і після смерті ОСОБА_5, частка майна якої ще ніким не прийнята.

Представник Сімферопольської міської ради в судове засідання не з’явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами на підставі ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_1 належить 60/100 часток цього домоволодіння, ОСОБА_2 – 20/100 часток та ОСОБА_3 – 10/100 часток. Ще 10/100 часток цього домоволодіння зареєстровано на праві власності за ОСОБА_5, яка померла ще у 60-роках минулого століття і до цього часу спадщину у вигляді цієї частки ніхто не прийняв, безхазяйною вона не визнана.

Домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації складається з: - жилого будинку літер «А», - тамбура літер «а», - прибудови літер «А1», - прибудови літер «а», - жилого будинку літер «Б», - прибудови літер «Б1», - тамбуру літер «б», - сараю літер «В»; - вбиральні літер «З», сараю літер «М», вбиральні літер «Е».

У фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходяться: жилий будинок літер «Б»; прибудова літер «Б1»; тамбур літер «б»; вбиральня літер «З»; сарай літер «М».

У фактичному користуванні ОСОБА_2 знаходяться: частина жилого будинку літер «А» приміщення 3-2; частина тамбура літер «а» приміщення І; сарай літер «В».

У фактичному користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_6. знаходилися: частина жилого будинку літер «А» приміщення 2-1; частина тамбура літер «а» приміщення ІІ;. прибудова літер «А1».

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 17 від 25.01.2010 року (а.с. 98-105 Том 1) встановлено, що розміри будівлі, що на даний час знаходиться на земельній ділянці на місці сараю літер «В», не відповідає первинним (розміри збільшено), а вбиральня літер «Е» - демонтована.

 Сарай літер «В» в інвентаризаційних даних станом на 03.03.2006 року відсутній (а.с. 23), також сарай літер «В» не вказаний у договорі дарування від 11.03.2005 року (а.с. 44). Під час реєстрації змін 28.01.2005 року в технічному паспорті на домоволодіння (а.с. 59) сарай закреслено, тобто на земельній ділянці відсутній (а.с. 60). Раніше сарай літер «В» був вказаний у правовстановлюючих документах співвласників, зареєстрованих до 28.01.2005 року та був законною будівлею.

 Позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимоги про визначення порядку користування між співвласниками домоволодіння відповідно до першого варіанту висновку експерта № 17 від 25.01.2010 року без врахування самовільного відбудованого сараю літер «В», у зв’язку з чим нею заявлено також вимогу про знесення самовільно відбудованого сараю літер «В».

Відповідачка ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8, наполягали на тому, щоб судом був прийнятий до уваги другий варіант висновку експерту № 17 від 25.01.2010 року, оскільки саме такий варіант їх влаштовує найбільше.

Разом з тим, суд вважає, що жодний варіант, запропонований експертом, не може бути прийнятий судом виходячи з такого.

Обидва варіанту визначення порядку користування домоволодіння між співвласниками вказані з об’єднанням часток померлих в 60-роках минулого століття ОСОБА_5 (10/100 часток) та ОСОБА_9 (зараз спадкоємцем є ОСОБА_3) (10/100 часток) в домоволодінні. Як вже зазначалося вище, після смерті ОСОБА_9 спадщину отримала ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_5 ніхто спадщину не прийняв, майно у встановленому законом порядку не визнано безхазяйним, тобто відсутні правові підстави для об’єднання їх часток та визначення порядку користування домоволодінням саме в такій спосіб.

В судове засідання викликалася експерт ОСОБА_10, для дачі пояснень щодо пропонування нею варіантів з об’єднанням часток ОСОБА_9 та ОСОБА_5 без згоди на то сторін та суду, але вона в засідання не з’явилася, додаткових пояснень не надала, інших варіантів суду не запропонувала.

Другий варіант, запропонований експертом ОСОБА_10 у висновку № 17 від 25.01.2010 року, на думку суду, взагалі не може бути прийнятий судом, оскільки значно відходить від ідеальних часток співвласників в домоволодінні, що є неприпустимим.

Сторони та їх представники в судовому засіданні категорично заперечували проти призначення по справі додаткової або повторної експертизи для визначення інших можливих варіантів поділу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками відповідно до їх ідеальних часток. Сам суд такими спеціальними знаннями не володіє.

Оскільки на день розгляду справи сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку користуванням домоволодінням та земельною ділянкою, а висновки проведеної експертизи не можуть бути використані судом з урахуванням вищенаведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до першого варіанту висновку будівельно-технічної експертизи № 17 від 25.01.2010 року та покладення зобов’язання на відповідачку ОСОБА_2 знести за особистий рахунок незаконно та самочинно збудовану будівлю (замість зруйнованого нею сараю літер «В»), що розташована на земельній ділянці, яка за першим варіантом експертного висновку пропонується передати у користування їй (позивачці).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у сторін відсутні правоустановчі документи на земельну ділянку, не встановлені межі в натурі тощо, а тому визначення порядку користування такою земельною ділянкою є неможливим.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну часток у спільній частковій власності, виділ частки зі спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

   Стаття 182 ЦК України встановлює, що право власності на нерухомі речі, підлягають державній реєстрації.

 Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

 Згідно п. 2.1. Положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх нотаріально засвідчені копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно наданих суду документів та особистих пояснень суду ОСОБА_2. збільшення її частки в домоволодінні сталося у зв’язку з її самочинним будівництвом. Сам же факт користування самочинно перебудованим літер «В» не є законною підставою для визнання за ОСОБА_2 права власності на нього. Крім того, ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів того, що вона на законних підставах збільшила корисну площу домоволодіння. Немає підстав і для визнання за ОСОБА_2 права власності на домоволодіння літер «А» в цілому, у зв’язку з чим і інші вимоги про зміну розміру часток у спільній частковій власності – визнання за нею права власності на 69,6/100 часток домоволодіння з урахуванням поліпшення, припинення права власності задоволенню не підлягають. Також не ґрунтуються на законі вимоги ОСОБА_2. по визначенню порядку користування спірною земельною ділянкою відповідно до змінених ідеальних часток у спільній частковій власності.

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що як у задоволенні позову ОСОБА_1, так й задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі ст.ст. 357, 367, 377, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 120,152,158 ЗК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, с у д –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сімферопольської міської ради, ОСОБА_3, про визначення порядку користування земельною ділянкою по першому варіанту експертизі, знесення самовільної прибудови під літерою «В», стягнення понесених судових витрат - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сімферопольської міської ради, ОСОБА_1, про визнання права власності на збільшену частку в домоволодінні, виділення цієї частки в натурі, визнання права власності на самовільні добудови, визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до належної частки в домоволодінні, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І.О.Харченко