Справа  № 2-145/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області  

в складі:

          головуючого судді -          Славінська Н. Л.

при секретарі ОСОБА_1

         з участю представників:

         позивача                                         ОСОБА_2

          відповідача – ОСОБА_3 –    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

25.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс»  звернулося  до Шаргородського районного суду Вінницької області з вказаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 22.08.2007 року між ТОВ «Житловий Альянс» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір №011913, а також підписані додатки до договору №№1,2 та додаток №3 від 4.07.2008 року. Предметом договору є послуги, спрямовані на придбання товару, які позивач надає відповідачу. Відповідно до умов основного договору позивач зобов’язаний був здійснити оплату товару на користь відповідача або надати відповідну суму в позику для придбання товару самим відповідачем, що передбачено п.2.1 ст.2 Договору.

На виконання умов договору відповідач сплатив реєстраційний та один повний платежі, а позивач сформував групу учасників  системи Альянс, включив до неї відповідача та провів перший і наступні розподіли фонду групи, до якої було включено відповідача. За результатами  розподілу фонду групи відповідачу було надано право на придбання товару.

З метою виконання умов договору, відповідно до договору позики від 3.07.2008 року, укладеного в м. Вінниці, позивач надав позику відповідачу в розмірі 37500 грн. для придбання товару ним самим.

Станом на 4.07.2008 року заборгованість відповідача становила 23893,60 грн. Вказаний розмір заборгованості був погоджений між позивачем та відповідачем і зафіксований в додатку №3 до основного договору. Додаток №3 підписаний позивачем та відповідачем.

Згідно п.4.4. ст.4 договору позики відповідач повинен був сплатити платежі, обумовлені основним договором.  Проте, відповідач має заборгованість по сплаті суми позики в розмірі 10 місячних платежів, у зв’язку із чим ТОВ має право, на підставі п.9.2. ст. 9 додатку №2, вимагати дострокової та негайної сплати всіх повних платежів, що залишилися сплатити за умовами Договору №011913 від 22.08.2007 року, на момент подачі позову.

Основна сума боргу, яка підлягає до стягнення, становить 11360,20 грн., а штраф – 4778,72 грн.

3.07.2008 року між позивачем та відповідачами був також укладений договір поруки, за яким відповідачі  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають перед ТОВ в повному обсязі за невиконання ОСОБА_3 зобов’язань по Договору №011913, виступаючи з останнім, як солідарні боржники.

Просить розірвати договір №011913 від 22.08.2007 року, укладений між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_3; стягнути з відповідачів солідарно суму боргу за Договором №011913 від 22.08.2007 року в розмірі 113670,20 грн., та штраф в розмірі 4778,72 грн., а всього 16138,92 грн., і судові витрати: судовий збір в сумі 161,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати на сплату банківських послуг за перерахування судового збору та витрат на ІТЗ в сумі 16 грн., а всього 297,39 грн.     

В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_2, що діє за довіреністю від 11.01.2010 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, а саме: розірвати договір №011913 від 22.08.2007 року, укладений між ТОВ «Житловий Альянс» та ОСОБА_3; стягнути з відповідачів солідарно суму боргу за Договором №011913 від 22.08.2007 року в розмірі 113670,20 грн., та штраф в розмірі 4778,72 грн., а всього 16138,92 грн., і судові витрати: судовий збір в сумі 161,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати на сплату банківських послуг за перерахування судового збору та витрат на ІТЗ в сумі 16 грн., а всього 297,39 грн.  

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5,  ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, викликалися до суду належним чином. Судові повістки направлені судом  на ім’я відповідачів за місцем реєстрації проживання, зазначеною в паспортах (а.с.8,10,11) та довідках СГІРФО Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області (а.с.30-32).  Про причини неявки в суд відповідачі не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у їх відсутності, відповідачі до суду не надали.  

          Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, що діє за довіреністю від 23.03.2001 року, в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач пропустив строки звернення до суду з вказаним позовом, а питання про поновлення строків давності не ставить взагалі. Крім того, вважає, що для штрафів також встановлена позовна давність в один рік, тоді як позивач проводить розрахунки по штрафах, починаючи з 2008 року. Також, вважає, що розрахунки по даному позову зроблені позивачем поверхово, в них не відображено ту суму, яку відповідач ОСОБА_3 вже сплатив, а саме 19216,70 грн. Врахувавши вказану суму, заборгованості відповідач не матиме взагалі, а так як строк дії договору позики до лютого 2012 року, то відповідач проводитиме подальші проплати. Розмір штрафу, що вказаний в позові та в розрахунку ціни позову, позивач просить стягнути на майбутнє, що є порушенням законодавства, оскільки суд не може вирішувати питання про майбутні правовідносини.  До того ж, договір, який просить розірвати позивач, не містить жодних посилань на розмір коштів, які отримав відповідач ОСОБА_3 Про це зазначено в договорі позики та в додатках до основного договору. Тому, на його думку, слід ставити питання про розірвання договору позики. Позивачем введено ОСОБА_3 в оману, так як укладено договір, по якому він вносив кошти ТОВ «Житловий Альянс», товариство ними користувалося, надавало позики за рахунок внесених ОСОБА_3 коштів іншим учасникам групи, в яку входив і відповідач,  а потім надало ці ж кошти і йому в позику. Так як ОСОБА_3 є споживачем послуг ТОВ «Житловий Альянс», то позивач порушив вимоги ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» і веде нечесну підприємницьку діяльність, створивши так звану «піраміду», при якій учасник системи «Альянс» своїми внесками сприяє іншим учасникам системи придбати товар. При цьому, при укладанні основного договору учасник системи вводиться в оману позивачем щодо основних умов, бо в договорі не вказано про суму коштів, яку слід внести і яка надається в позику, не вказано строк дії договору. Про всі ці умови вказано в додатках до основного договору. Внаслідок такого замовчування його довіритель, який підписав договір та додатки до договору і договір поруки, введений в оману позивачем, тому в позові слід відмовити. Згідно представлених ним суду  розрахунків по позову вбачається відсутність заборгованості по договору позики, так як строк його дії ще не закінчився. Крім того, відповідач не отримав всієї суми позики в розмірі 37500 грн.,  так як суму 19216,70 грн. ним було внесено позивачу в якості чистих платежів та адміністративних витрат, а при позиці – повернуто його власні кошти, які не можна включати в суму позики та, відповідно, боргу.

Вирішуючи спір, суд встановив факт укладення 22 серпня 2007 року між ТОВ «Житловий Альянс»  та відповідачем ОСОБА_3 договору за №011913  та додатків до нього за №№1,2,3 за системою послуг щодо придбання товарів, що базується на створенні групи покупців (учасників системи), метою яких є придбання об’єктів нерухомості у порядку та на умовах,  передбачених цим договором та додатками до нього (а.с.13-16).

Відповідно до п.2.1 Договору за №011912 від 22.08.2007 року, ТОВ зобов’язується, з метою надання послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку №1 до основного договору, сформувати групу учасників системи; організовувати та проводити розподіли фонду групи щодо надання учаснику системи права на придбання товару; здійснити оплату товару на користь учасника системи Альянс чи надати відповідну суму позики для придбання товару самим учасником системи (а.с.13).

Учасник системи, відповідно до п.3.1.1. Договору за №011913 від 22.08.2007 року, зобов’язується одноразово сплатити реєстраційний платіж в розмірі, що передбачений в додатку №1 до договору при його підписанні, та адміністративний платіж в розмірі, передбаченому в додатку №1 до цього договору на умовах та в порядку, передбаченому додатком №2 до договору (а.с.13).  

Для отримання товару, відповідно до п.3.1.2. Договору від 22.08.2007 року за №011913, учасник системи повинен підписати додаток №3 до цього Договору, в якому має бути зафіксовано заборгованість за отриманий товар та інші платежі, передбачені договором та додатком №1 до Договору, порядок погашення заборгованості, а також, гарантії, які надає учасник   системи по погашенню заборгованості.

Крім того, відповідно до п.3.1.3. Договору, учасник системи зобов’язується щомісячно сплачувати: чисті платежі, тобто платежі, за рахунок яких фірма здійснює оплату товару, та адміністративні витрати, тобто плату за послуги фірми в розмірі, що визначений в додатку №1 до Договору.

Згідно п.3.4 ст.3 додатку №2 до Договору за №011913 від 22.08.2007 року, учасник системи має право сплачувати авансові платежі у довільній кількості, які будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку , починаючи з останнього повного платежу (а.с.14, на звороті).

На виконання умов Договору №011913 та додатків до нього №№1,2 відповідач ОСОБА_3 сплатив 46 чистих платежів на суму 19216,70 грн., що підтверджується п.1.2.додатку №3 (а.с.16), тобто визнається позивачем, визнано і його представником ОСОБА_2 в судовому засіданні, а також не заперечується представником відповідача ОСОБА_4

Позивачем, на виконання умов договору, сформовано групу учасників системи Альянс,  куди включено відповідача ОСОБА_3, організовано та проведено розподіл фонду групи учасників системи  щодо надання учаснику права на купівлю товару.  На момент підписання договору ціна товару за договором становила 75000 грн., що визначено в додатку №1 (а.с.13, на звороті).

Після сплати відповідачем ОСОБА_3, як учасником системи 46 чистих платежів, на суму 19216,70 грн. він набув права на придбання товару, тому між позивачем та відповідачем було підписано 22.08.2007 року додаток №3 до Договору.

Відповідно до вказаного додатку №3 від 22.08.2007 року до договору №011913 від 22.08.2007 року, на підставі декларації відповідача про зарахування чистих щомісячних платежів, позивач сплачує на його користь для придбання ним нерухомості суму в розмірі 37500 грн. (п.1.3. додатку №3, а.с.16).

Вказаним додатком зафіксовано заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед позивачем на момент його підписання в сумі 23893,60 грн., в тому числі адміністративні витрати в сумі 5610 грн. згідно ст.3 додатку №2 до договору (п.1.4., 3.1. додатку №3, а.с.16).

Згідно вказаного додатку відповідач зобов’язується сплатити заборгованість, щомісячно сплачуючи  суми чистих платежів та адміністративних витрат, відображених в додатку №1, в порядку, визначеному ст.3 додатку №2, в термін до 15.02.2012 року (п.2.1. додатку №3 до договору.)

На виконання умов договору №011913 від 22.08.2007 року та додатків №№1,2,3 до нього, 3.07.2008 року у м. Вінниця між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики №1203, за яким позивач надав відповідачу позику на суму 37500 грн., яку останній зобов’язується повернути в строк до 15.02.2012 року (п.п.2.3, 3.1 договору позики (а.с.17).

Відповідно до п.4.4 договору позики від 4.07.2008 року, позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу суми, зазначеної в п.2.3 вказаного договору позики на розрахунковий рахунок позичальника, вказаний ним.

11.07.2008 року між позивачем з одного боку та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6  укладено договір поруки, відповідно до п.1.1. та п.2.1 якого поручителі відповідача ОСОБА_3 – відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зобов’язуються відповідати перед позикодавцем в повному обсязі за виконання боржником зобов’язань, що виникають з договору №011913, а в разі невиконання боржником зобов’язань по договору №011913, боржник та поручителі відповідають перед позивачем як солідарні боржники (а.с.19).

Договір №011913 від 22.08.2007 року, додатки №№1,2,3 від 22.08.2007 року до вказаного договору, а також договір позики від 3.07.2008 року добровільно підписані відповідачем ОСОБА_3, з умовами договору та додатків до нього, а також договору позики відповідач був ознайомлений, погодився із ними і їх не оспорював, що не заперечував в судовому засіданні його представник ОСОБА_4

Так само, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 добровільно підписали договір поруки від 11.07.2008 року,  умови якого відповідали їх дійсним намірам, про що зазначено в договорі, посвідченому нотаріусом  ОСОБА_7 (а.с.19, на звороті), заперечень щодо підписання вказаного договору поруки від відповідачів до суду не надано.

На виконання умов договору позики від 3.07.2008 року позивачем за платіжним дорученням №766 від 16.07.2008 року на розрахунковий рахунок відповідача ОСОБА_3 було сплачено 37500 грн., які останній отримав, що підтверджується платіжним дорученням від 16.07.2008 року (а.с.61).

Проте, відповідач ОСОБА_3 належним чином умов договору від 22.08.2007 року, додатків до нього та договору позики від 3.07.2008 року, не виконує, а саме: допускає пропущення щомісячних проплат чистих платежів та адміністративних витрат, зокрема, в серпні, листопаді 2009 року, в січні, березні, квітні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2010 року, а останню проплату здійснює 30.11.2010 року, після чого жодних проплат за основним договором та договором позики, згідно додатків до основного договору, не проводить. У зв’язку із чим, хоч строк дії договору не закінчився, згідно п.9.1. та п.9.2 ст.9 додатку №2 до Договору, позивач має право на дострокове припинення  дії договору і повернення суми позики (а.с.15). Цим же пунктом додатку №2 до договору передбачено сплату відповідачем ОСОБА_3  штрафних санкцій – у розмірі 20% штрафу від суми боргу, зафіксованого в п.1.4 додатку №3 до договору.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за договором позики №1203 від 3.07.2008 року до договору №011913 від 22.08.2007 року на час звернення з позовом до суду становить: 11360,20 грн. – борг за договором позики, та 4778,72 грн. – штраф у розмірі 20%, згідно п.9.2 додатку №2 до договору, а всього – 16138,92 грн.

Позивачем повідомлено відповідача ОСОБА_3 та її поручителів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про виникнення заборгованості по договору №011913 від 22.08.2007 року та договору позики від 3.07.2008 року, укладених між ОСОБА_3 та позивачем, а також про розмір заборгованості і штрафу (а.с.70-72), проте, платіжні вимоги позивача залишені відповідачами без належного реагування.

Згідно Статуту, затвердженого Зборами учасників ТОВ «Житловий Альянс» 30.01.2009 року (а.с.75-82), товариство не є фінансовою установою, діяльність товариства не передбачає надання фінансових послуг, а передбачає розвиток та впровадження нових форм торгівлі, в тому числі шляхом надання послуг через організацію та адміністрування системи «Альянс»; послуги по створенню та організації діяльності організацій груп покупців; надання позик; купівля і продаж нерухомості; посередницькі послуги при купівлі, продажі, здачі в оренду нерухомості (п.п.2.2.1.-2.2.5.) та інші види діяльності.              

Даному факту відповідають  зобов’язальні правовідносини, які регулюються ЦК України та укладеними між позивачем та відповідачами договорами.

Так, відповідно до ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог КЦ України (ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст.610,611 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану послугу в розмірі і в строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором  (ст.1049 ЦК України).

          Згідно ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.             

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

         Оскільки  судом встановлено факт не виконання відповідачами умов договору №011913 від 22.08.2007 року та додатків до нього, договору позики №1203 від 3.07.2008 року, договору поруки від 11.07.2008 року, то невиконанням зобов’язання з боку відповідачів – право ТОВ «Житловий Альянс» на виконання умов договору та повернення суми позики  порушено,  тому  підлягає судовому захисту.  

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині вимог про розірвання договору за №011913, укладеного 22.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» та  ОСОБА_3; стягнення з відповідачів солідарно  на користь ТОВ «Житловий Альянс»  заборгованості за договором №011913 від 22.08.2007 року в сумі 11360,20 грн. та штрафу в сумі 4778,72 грн.,  а всього 16138,93 грн.

Крім того, підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь  ТОВ «Житловий Альянс» понесені ним судові витрати по сплаті державного мита в сумі 161,39 грн. та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.,  а всього 281,39 грн. (а.с.1,2).

Вимоги щодо стягнення банківських послуг за перерахування судового збору в сумі 16 грн. задоволенню не підлягають, оскільки стягнення банківських послуг не передбачено цивільним процесуальним законодавством України.

Відтак, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про розірвання договору та стягнення заборгованості – підлягає частковому задоволенню.

Суд залишає по за увагою ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що позивачем пропущено строки звернення до суду з позовом про розірвання договору №011913 від 22.08.2007 року, передбачені ст.257 ЦК України, оскільки, відповідно до п.9.1 вказаного Договору, він набуває юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами і діятиме до моменту, коли обидві сторони виконають усі зобов’язання, передбачені цим договором та додатками до нього (а.с.13). Так як усі зобов’язання за вказаним договором не виконані, то строк його дії не закінчився.

Також, суд вважає безпідставним ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що відповідач ОСОБА_3 не отримав від позивача суми позики 37500 грн., оскільки воно спростоване оглянутим в судовому засіданні платіжним дорученням про перерахування вказаної суми на рахунок відповідача (а.с.61).

Безпідставним є ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що відповідач ОСОБА_3 введений позивачем при підписанні договору №011913 від 22.08.2007 року, додатків до нього та договору позики в оману, через що, на його думку, ці договори та додатки до них є недійсними, оскільки вказане ствердження спростовується тим, що відповідач добровільно підписував вказані договори та додатки до договору, ознайомлений з їх змістом, умовами, наслідками невиконання, до цього часу погоджувався з такими умовами. До того ж, відповідач не звертався до суду з позовом або з зустрічним позовом у вказаній справі, про визнання вказаних договорів та додатків до договору недійсними і  в судовому порядку  вони не визнані недійсними.

Крім того, відповідачем та його представником не надано жодних доказів обману відповідача позивачем при укладенні та підписанні вказаних договорів та додатків до договору, встановлених у передбаченому законом порядку, а також  доказів в підтвердження факту нечесної підприємницької практики з боку позивача при укладанні та виконанні зазначених договорів.

Суд залишає по за увагою також і ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що судом залишилися недослідженими питання наявності в матеріалах справи квитанцій про сплату відповідачем ОСОБА_3 коштів в сумі 19216,70 грн. по договору, а також зміст декларацій, на підставі яких визначено розмір коштів, наданих позивачем відповідачу на придбання товару, оскільки факт сплати відповідачем коштів, як учасника системи «Альянс» в сумі 19216,70 грн. не оспорюється, а визнається позивачем, що вбачається із позовної заяви та доданого до неї розрахунку суми заборгованості, тому додаткового дослідження та доказування не потребує,  а зміст декларацій не є предметом даного спору, так як поняття декларації та її застосування при визначенні суми позики  зазначене в додатках №№2,3, які підписані відповідачем, їх зміст та умови йому відомі і не оспорені до даного часу та не визнані в судовому порядку недійсними.

Також, суд залишає по за увагою розрахунок заборгованості, представлений в судовому засіданні представником відповідача (а.с.83), оскільки вказаний розрахунок не відповідає умовам договору №011913, додаткам до нього та договору позики №1203 від 3.07.2008 року, які відповідач підписав, ознайомлений з їх умовами, погодився з ними, не оспорював в судовому порядку.

При цьому, судом достовірно встановлено, що позивачем враховано при проведенні розрахунку заборгованості по даному позову факт внесення відповідачем, як учасником системи «Альянс» 46 чистих платежів в розмірі 19216,70 грн., що зафіксовано в п.1.2. додатку №3 (а.с.16).

Крім того, безпідставним є ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що в додатку №3 невірно зафіксовано борг за договором №011913, що становить 23893,60 грн., оскільки відповідач погодилася з вказаною сумою боргу, підписавши вказаний додаток до договору.

Суд не приймає до уваги ствердження представника відповідача ОСОБА_4 про те, що позивач в розрахунку позову пред’явив до стягнення адміністративні витрати, що мають настати в майбутньому, оскільки вказане ствердження спростовується умовами п.1.4 додатку №3 до договору, в якому зафіксована сума адмінвитрат, і з цим, та порядком їх розрахунку і штрафу погодився відповідач, підписавши вказаний додаток.

Також, безпідставним є ствердження представника відповідача про те, що відсутні підстави для розірвання договору №011913 від 22.08.2007 року через те, що в ньому не зафіксована сума позики, строки її повернення, оскільки сума отриманих відповідачкою коштів, строки її повернення зазначені в додатках до договору, які, відповідно до п.10.1 Договору стають невід’ємними складовими частинами цього договору з моменту їх підписання (а.с.13).                   

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України і на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 554, 610-611, 625, 629, 901, 903, 907 ЦК України,  суд

В И Р І Ш И В :

 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Розірвати договір за №011913, укладений 22.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» та ОСОБА_3.                      

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс»  заборгованість за договором №011913 від 22.08.2007 року в сумі 11360,20 грн. та штраф в сумі 4778,72 грн.,  а всього 16138 ( шістнадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 92 копійки.  

          Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» понесені ним судові витрати по сплаті державного мита в сумі 161 (сто шістдесят одна) гривня 39 копійок та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 281 (двісті вісімдесят одну) гривню 39 копійок.

          В решті позову відмовити.                        

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя