Справа № 22-ц-2132/11 19.07.2011 19.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2132/11 Суддя суду 1-ї інстанції Пісоцький О.М.
Категорія 52 Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 липня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л., Ямкової О.О.,
при секретарі Калашниковій А.М.,
за участю: позивача – ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4,
представника відповідача – Козового О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року
за його позовом
до товариства з обмеженого відповідальністю «Агрофірма «Вісла»
(далі – ТОВ «Агрофірма «Вісла»)
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
29 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що з 19 березня 2011 р. працював у відповідача в якості тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Наказом від 21 квітня 2011 р. був звільнений з роботи з 19 квітня 2011 р. за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин. Вважає звільнення незаконним, оскільки прогулів фактично не здійснював. Незаконним звільненням йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 3 000 грн..
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідача посилався на самовільне залишення робочого місця позивачем.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Судом встановлено, що з 19 березня 2011 р. ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Вісла», де працював в якості тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. 19 квітня 2011 р. в період з 8 год. 30 хв. по 13 год. 10 хв. та з 15 год. 20 хв. по 18 год. 32 хв. позивач виконував трудові обов’язки відповідно до отриманого наряду та встановленого режиму робочого часу (а.с. 15-21). Але 20 квітня 2011 р. він наряду на здійснення робіт не отримував та з місця стоянки тракторів не виїздив. На пропозицію керівництва підприємства надати письмові пояснення щодо обставин відсутності на роботі відмовився (а.с. 9-14). Після чого, наказом № 22-к директора ТОВ «Агрофірма «Вісла» від 21 квітня 2011 р. позивача було звільнено за п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підприємстві для трактористів-машиністів у квітні 2011 року встановлений семигодинний робочий день, якій обліковується на підприємстві належним чином, та 19 квітня 2011 року був відпрацьований позивачем ОСОБА_3 в повному обсязі.
20 квітня 2011 року позивач ОСОБА_3 вийшов на роботу, але був від неї відсторонений керівництвом у зв’язку з наявністю між ним конфлікту. Ці обставини підтвердили допитані у суді апеляційної інстанції свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Таким чином, 19 квітня 2011 року позивач ОСОБА_3 прогул не здійснював, а 20 квітня 2011 року не міг виконувати трудові обов’язки з поважних причини, так як був фактично відсторонений від роботи керівництвом підприємства.
Тому при встановлені зазначених фактів судом невірно застосовані норми матеріального права та необґрунтовано відмовлено в задоволенні позову, так як звільнення позивача здійснено адміністрацією в порушення норм трудового законодавства.
За таких обставин рішення суду першій інстанції на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового. За яким позивача ОСОБА_3 слід поновити в якості тракториста-машиніста з 20 квітня 2011 року, так як він звільнений в останній робочий день 19 квітня 2011 року. Стягнути на його користь з відповідача 8 221 грн. 14 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якій визначений без утримань загальнообов’язкових податків та платежів за три місяці, виходячи із середньомісячного заробітку в розмірі 2740 грн. 38 коп. та стягнути 100 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди, виходячи із обставин справи та додаткових зусиль позивача для організації свого життя, після незаконного звільнення з роботи.
При винесені рішення у відповідності до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 90 грн. 71коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп..
Підстав для стягнення витрат на правову допомогу у відповідності до ст. 84 ЦПК України немає, так як відсутня квитанція про їх сплату.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 червня 2011 року скасувати та постановити нове.
Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженого відповідальністю «Агрофірма «Вісла» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 на роботі в ТОВ «Агрофірма «Вісла» в якості тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва з 20 квітня 2011 року.
Стягнути з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8 221 грн. 14 коп., якій визначено без утримань загальнообов’язкових податків та платежів, та 100 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на користь держави судовий збір в розмірі 90 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді