Справа № 2-644/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

29 червня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

у складі:

судді Трофимової Н.А.

при секретарі Зубачевській О.А.

розглянувши  в відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2011 року позивачка звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, посилаючись на те, що вони з відповідачем знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають малолітню дитину –сина ОСОБА_2 Глєба, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбних відносин не підтримують, живуть кожен сам по собі. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач має можливість але добровільно кошти на утримання дружини не дає. Просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи стягнення з дня звернення з позовною заявою до суду.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, яки викладені в позовної заяві.

Відповідач  в судове засідання  з’явився, визнав усі обставини, яки були викладені в позовної заяві, але позов визнач частково. Додатково суду пояснив, оскільки позивачка є неповнолітню особою, та її матір отримує допомогу на утримання позивачки. Крім того, стверджував, що його розмір заробітної плати, а також зобов’язання по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитині не дають можливості сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частки.   

Суд заслухав сторони, оцінивши докази по справі в їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 вересня 2010 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 11 вересня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 95, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії 1-КИ №172066  від 11 вересня 2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 5).  

Від шлюбу сторони мають спільну дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Свідоцтво про народження Серії 1-КИ № 807874, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 21 грудня 2010 року (а.с. 4)

Позивачка та відповідач проживають окремо,  сімейних стосунків не підтримують і кожен із них має власне особисте життя та окремий бюджет. Малолітня дитина проживає з позивачкою, що підтверджується Довідкою Виконкому Верхньодніпровської міської Ради (а.с.6) та не заперечується відповідачем. Відповідач добровільно не надає позивачці матеріальної допомоги на її утримання.

В свою чергу, позивачка не має можливості працювати, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та отримує соціальну допомогу.

Також судом встановлено, що на утримання позивачки її матір отримує державну допомогу. Ця обставина визнана позивачкою та відповідачем, тому не підлягає доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Відповідач працює в ВАТ „Верхньодніпровський ливарно-механічний завод ім. 1-го Травня”, та має постійний, регулярний дохід.

Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі  по 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу)  на її утримання, але суд при прийнятті рішення,  враховуючи матеріальне становище сторін, наявність у платника аліментів зобов’язання по сплаті аліментів на дитину, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку.

Згідно з ст. 4 Декрету  Кабінет Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. N 7-93, ст. ст. 81, 88 Цивільне-процесуального кодексу України, позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні з позовом про стягнення аліментів та вони стягуються з відповідача. Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню  судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення процесу у розмірі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 79, 84 СК України, ст. ст. 10, 11, 88, 130, 209, 210, 214, 215, 217, 218, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, - задовольнити частково.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 06 травня 2011 року, до досягнення дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - 3-річного віку.

          В задоволенні решти позову –відмовити.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовій збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до  апеляційного суду Дніпропетровської  області   через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                    Н.А. Трофимова