справа №  2-470/11

                                                          РІШЕННЯ

                                                     Іменем України

  13.05.2011                                                          м. Дніпродзержинськ

  Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

При секретарі – Лисак О.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики», суд –

встановив:

          ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду щодо стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2, в якій просить: стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 13,500грн.; три процента з простроченої суми в розмірі 135грн., а всього 13635грн.; судові витрати стягнути з відповідача.

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, без його участі. Позовні вимоги підтримую в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не сповістив. Заперечень на позовну заяву не надавав.

Вимогами ч. 1 ст. 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          З врахуванням того, що відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з’явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав, причини неявки суду не повідомляв, сповіщений належним чином про час, місце та дату судового розгляду, суд вважає можливим проведення розгляду справи в заочному порядку.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до наступного:

          Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 уклав договір позики з позивачем ОСОБА_1, відповідно до якого зобов’язався повернути позивачу ОСОБА_1 борг в сумі 13,500грн. в строк до 09 травня 2010 року, що підтверджується розписками (а.с. 8, 9).

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

          Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 станом на сьогоднішній день, гроші за договором позики не виплатив, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 13,500грн., а також сума відсотків  за користування грошовими коштами становить 135грн..

          Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат понесених при розгляді справи у повному обсязі, суд виходить з того, що такі витрати підтверджені в частині сплати позивачем судового збору в сумі 136,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок (а.с. 2,3), а тому підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          На підставі вищезазначеного та керуючись вимогами ст. ст. 625, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, ст. 10, 11, ч. 1 ст. 60, 79, ч. 1 ст. 88, ч. 4 ст. 174, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики» - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5:

-          13500 (тринадцять тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок – в оплату суми боргу за договором позики;

-          135 (сто тридцять п’ять) гривень 00 копійок – в оплату суми відсотків за користування грошовими коштами;

-          120 (сто двадцять) гривень 00 копійок – в оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

-          136 (сто тридцять шість) гривень 90 копійок – в оплату судового збору.

Всього стягнути на загальну суму: 13891 (тринадцять тисяч вісімсот дев’яносто одна) гривня 00 копійок.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі незгоди з заочним рішенням суду, воно може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд  заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.     

Суддя                                                                                            Івченко   Т.   П.