Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-1405\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Завгородній Є.В.
1 Доповідач Єгорова С. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
22.06.2011 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Єгорової С.М.,
суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.
при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 5 квітня 2011 року в справі позовом ОСОБА_2 до Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями: сараєм «Б», убиральнею «В», розташований на земельній ділянці загальною площею 596,40 кв.м за адресою АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Посилався на те, що понад 10 років тому добросовісно заволодів і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним будинком з надвірними будівлями, що належить ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і після його смерті спадщина ніким не прийнята.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 5 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду як ухваленого з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позову, дійшов помилкового висновку про відсутність доказів щодо добросовісного заволодіння ним спірним майном. Не враховано, що він за згодою власника будинку набув права користування і володіння цим житлом, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_3 про одержання коштів за будинок та згоду на оформлення договору купівлі-продажу.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, які підтримали свою скаргу та просили ухвалити нове рішення про задоволення позову, дослідивши матеріали справи, надані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що жилий будинок із надвірними спорудами та будівлями по вулиці АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці загальною площею 596 ,40 кв.м, на підставі договору дарування від 17.06.1960 року належить на праві власності ОСОБА_3, про що свідчить державна реєстрація в органах БТІ. Згідно заяви, оформленої в простій письмовій формі, від 04.11.1971 року ОСОБА_3 просив квартальний комітет оформити документи проте, що він продав, а ОСОБА_2 купив вказаний будинок. З 1972 року ОСОБА_2 постійно проживає і зареєстрований в спірному будинку. ОСОБА_3 разом з членами своєї сім»ї виїхав на постійне місце проживання в с.Клинці Кіровоградського району, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Після його смерті спадкоємці не звертались із заявами про прийняття спадщини та відмову від прийняття спадщини.
Відповідно до вимог цивільного законодавства, що діяло на момент оформлення ОСОБА_3 заяви діяли положення ч.1 ст.47, ч.2 ст.48, ст.227 ЦК України УРСР (в редакції 1963 року), які передбачали обов»язкову нотаріальну форму укладення договору купівлі-продажу жилого будинку і державну реєстрацію угоди, недотримання цієї умови тягне за собою недійсність угоди. В зв»язку з цим позивач був позбавлений можливості зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно за собою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
За п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.
Позивач добросовісно заволодів і продовжує відкрито і безперервно володіти, чужим майном понад 10 років тому. Цей факт підтверджується наданими ним письмовими доказами про постійне проживання і реєстрацію за вказаною адресою, користування будинком і надвірними будівлями, проведення оплати за надані комунальні послуги. Тому колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції дав неправильну оцінку встановленим ним обставинам та зробив висновки, що суперечать вищевказаним нормам матеріального права, тому з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по задоволення позову.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 5 квітня 2011 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок з надвірними будівлями: сараєм «Б», убиральнею «В», розташований на земельній ділянці загальною площею 596,40 кв.м за адресою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий
Судді: