ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
12.07.2011Справа №5002-15/1917-2011
За позовом Прокурора Центрального району міста Сімферополя (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 6) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; ЄДРПОУ 04055630)
До відповідачів:
1. Комунального підприємства Сімферопольської міської ради «Сімферопольське об’єднання парків культури і відпочинку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 78-А; ЄДРПОУ 16503312)
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Про визнання недійсним договору.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Прокурор – Шехірєва Н.Ю., посвідчення №11016
Від позивача – не з'явився
Від відповідачів – не з'явилися
Обставини справи: Прокурор Центрального району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства Сімферопольської міської ради «Сімферопольське об’єднання парків культури і відпочинку» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг від 01.06.2010 укладеного між відповідачами.
Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що укладений між відповідачами спірний правочин порушує приписи чинного законодавства України.
Представники позивача та відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили, вимоги суду не виконали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Так, відповідно до приписів статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
01.06.2010 між Комунальним підприємством Сімферопольської міської ради «Парк імені Гагаріна» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг (а.с.10), відповідно до пункту 1 якого, предметом договору є надання послуг населенню, участь в організації та проведенні святкових заходів для жителів та гостей міста на території парку, а також організації роботи дитячих гойдалок.
Правонаступником Комунального підприємства Сімферопольської міської ради «Парк імені Гагаріна» є відповідач у справі – Комунальне підприємство Сімферопольської міської ради «Сімферопольське об'єднання парків культури і відпочинку», що вбачається з пункту 1.1 його статуту.
Розділом 2 договору визначено, що КП «Парк імені Гагаріна» погоджує місце для роботи (згідно наданої ним схеми), в плані виконання вимог о/т/, т/б, п/б при розташуванні об’єкта; контролює роботу; надає консультаційні послуги; надає комунальні послуги; погоджує режим роботи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надає КП «Парк імені Гагаріна» документи, необхідні для погодження розміщення об’єкта, а також дозвільні документи на здійснення діяльності; встановлює режим роботи згідно домовленості з 10-00 до 22-00; утримує робоче місце в чистоті та порядку; якісно обслуговує відвідувачів без скарг та нарікань; самостійно вирішує всі питання та виконує всі вимоги по о/т, п/б, т/у, котрі відносяться до об’єкта що експлуатується та несе за це повну відповідальність; експлуатація атракціону, після його монтажу, можлива лише після отримання дозвільних документів на його роботу; самостійно несе відповідальність за роботу дитячих електрокачалок.
Згідно пункту 9 Договору про надання послуг, сторони визнали відсутність нормативних актів, а також відповідної інформації для визнання величини перечислень на рахунок КП розрахунковим шляхом. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 щомісячно перераховує за згодою сторін 1000,00 грн. і дані перерахування є договірними.
Отже, слід зауважити, виходячи зі змісту укладеного між відповідачами спірного правочину, предметом такого є передача певної земельної ділянки у користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для використання її у своїй підприємницькій діяльності.
Так, укладений відповідачами спірний договір фактично вчинено для приховання іншого правочину, який вчинений відповідачами, а саме: договір найму (оренди) земельної ділянки, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за певну плату, відповідальність за невнесення якої передбачена розділом 3 спірного договору.
Слід звернути увагу на те, що згідно статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно статті 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Таким чином, законодавчо чітко визначено, що земельні ділянки, що передаються у оренду, повинні перебувати у власності орендодавця як такого.
Враховуючи той факт, що під час розгляду даної справи жодним з відповідачів не було надано суду доказів оформлення у встановленому законодавством порядку права власності на землю, суд зауважує, що земельна ділянка, передана фактично у користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, є власністю територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради.
Статтею 5 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Як встановлено приписами статті 6 Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах, підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
Але, відповідачами під час укладення спірного правочину взагалі не були дотримані обов’язкові приписи, встановлені чинним законодавством України, дотримання яких необхідне для отримання певної земельної ділянки у орендне користування.
Так, статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Але, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, укладений між відповідачами договір є удаваним, який вчинено для приховання іншого правочину.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати укладений між Комунальним підприємством Сімферопольської міської ради «Парк імені Гагаріна» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 78-А; ЄДРПОУ 16503312) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договір від 01.06.2010 про надання послуг – недійсним.
3. Стягнути з Комунального підприємства Сімферопольської міської ради «Сімферопольське об’єднання парків культури і відпочинку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, б.78-А; ЄДРПОУ 16503312) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок №31115095700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.
4. Стягнути з Комунального підприємства Сімферопольської міської ради «Сімферопольське об’єднання парків культури та відпочинку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 78-А; ЄДРПОУ 16503312) до Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок №31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок №31115095700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.
6. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок №31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12.07.2011.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.