Справа  № 2-34/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

18 травня 2011 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючої-судді   - ОСОБА_1,

при секретарі            - Чабановській А.В.,

з участю:

прокурора – Петрушок В.В.,

представника позивача  - ОСОБА_2, дов.№ 1-21-01/1 від 04.01.2010 року,

розглянув  у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області  справу за позовною заявою   прокурора Бобринецького району Кіровоградської області  , що діє в інтересах держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області до    ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держкомзему в Бобринецькому районі Кіровоградської області та  ОСОБА_4  про скасування державного акту на право приватної власності на землю,  та зобов»язання вчинити певні дії, -

                                                                    В С Т А Н О В И В:

            Прокурор звернувся до суду в інтересах держави із позовом до   ОСОБА_3  про  скасування державного акта на право приватної власності на землю виданого на  ім’я останньї,  обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачка  не будучи членом КСП «Рассвет»та виїхавши за межі  Миколо-Бабанської сільської ради,     02.04.2001 року отримала сертифікат на право  на земельну частку (пай) серії РН №397547 в землях вказаного підприємства та 29.03.2002 року вказана земельна частка пай була виділена в натурі й вона  отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-КР №012262,  яка розташована на території  Миколо-Бабанської сільської ради  Кіровоградської області   за №374 площею 6,26 га  з порушенням чинного законодавства на підставі  документа , а саме наказу №18 від 13.10.2000 року винесеного директором АФ «Світанок»ОСОБА_4 на включення  до даткового списку осіб, що мають право на  земельну частку (пай), який  не відповідає дійсності . Оскільки ці факти встановлені вироком Бобринецького районного суду від 19.03.2010 року,  яким засуджено ОСОБА_4  за ч. 2 ст.367 КК України, й від  його  злочинних дій   настали негативні цивільно-правові наслідки у виді  заподіяної державі   шкода,  тому прокурор  вважає необхідним  скасувати незаконно виданий  відповідачці державний акт на право приватної власності на землю та зобов»язати її  повернути земельну ділянку державі  в особі Бобринецької РДА.

             В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали  позовні вимоги  та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

            Відповідачка  та її представник в судове  засідання   не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від них до суду не надійшло інформації про причини неявки  в судове засідання, тому суд, у відповідності до ст..224 ЦПК України та зі згоди з позивачем ухвалює заочне рішення у справі.      

             Представник  відділу Держкомзему Бобринецького району в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову, та підтримав пояснення  представника позивача.

              ОСОБА_4 в судовому засіданні  заперечив  проти задоволення позову пояснюючи, що підписуючи наказ про надання відповідачці земельної частки паю він діяв в межах чинного законодавства .

             Суд, врахувавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають  повному задоволенню, виходячи із наступного.

             Відповідно до змісту ст.ст. 4, 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.02.1992 р. №2144, з відповідними змінами, порядок вступу до підприємства та припинення членства у ньому передбачається статутом підприємства, членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. І як вбачається зі статуту КСП «ім. ХХ з»їзд КПРС», розділ ІІІ ,  такі особи мали подати  відповідну заяву, яка розглядалася правлінням КСП  в присутності  особи,  з послідуючим затвердженням рішення правління з цього питання  на загальних зборах підприємства.

           В судовому засіданні встановлено, що 10.09.1996 року КСП «Рассвет»отримало державний акт на право колективної власності на землю серії КР №000028 (а.с.4-5), де в списку членів вказаного КСП, що є додатком до зазначеного  акту та надає право на отримання земельної частки (паю),  прізвище відповідача ОСОБА_3 відсутнє ( а.с. 115-127).

           За змістом ст.. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»від 08.08.1995 року № 720/95 право на земельну частку (пай) мають   члени колективного сільськогосподарського підприємства  , сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

          Але   факт членства відповідачки   в КСП «Рассвет»,   на момент отримання  ним  вищевказаного Державного акту на право колективної власності на землю,   не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні  належними та допустимими доказами, а  сам по собі факт членства відповідачки у колгоспі «Рассвет» до паювання землі з 1977 року по 1989 рік, про що стверджує   запис в трудовій  книжці відповідачки  (а.с.32) також  не підтверджує факту  членства відповідачки  в  колективному сільськогосподарському підприємстві «Рассвет»на момент паювання землі.

            02.04. 2001 року  відповідачка отримала  сертифікат на право на земельну частку (пай) члена КСП «Рассвет» серії РН №397547, а   29 березня 2002 року  їй виділено вказану земельну частку (пай) в натурі   й вона отримала Державний акт на право приватної власності на землю  серії ІV-КР №012262.

          Як пояснив представник позивача, підставою для виділення  земельних ділянок у натурі  власникам земельних часток (паїв) КСП Рассвет , в тому числі й відповідачці, було  розпорядження Бобринецької РДА  №130-р від 28.03.2002р., що не оскаржується  позивачем,  та   наказ  №18 від 13.10.2000 року, що  винесений директором АФ «Світанок»ОСОБА_4 на включення  до додаткового списку осіб, що мають право на  земельну частку (пай), в тому числі й відповідачки,  який  не відповідає дійсності.

         З вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.03.2010 року,  чинного на момент розгляду справи,   встановлено, що  ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,  кваліфікуючими ознаками якого є  службова  недбалість, тобто невиконання, або не належне виконання  службовою особою своїх службових обов»язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки,   з тих підстав, що він   працюючи на посаді    директора АФ «Світанок» та неналежно віднеслась до своїх службових обов»язків, не перевіртвши достовірність данних щодо осіб, які мають право на земельну частку (пай), як члени КСП, діючи на користь третіх осіб 13.10.2000 року підписав наказ  №18 від 13.10.2000 року, що  винесений директором АФ «Світанок»ОСОБА_4 на включення  до додаткового списку осіб, що мають право на  земельну частку (пай), в тому числі й відповідачки, які не являлися членами КСП «Рассвет» у зв»язку із виїздом  відповідачки із с.Сорочаново.

          Із листа  міського голови Бобринецької міської ради від 29.04.2011р. №244 та заяви Ф-№1 встановлено, що ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1  з 1996 року виїхала з с.Сорочаново  М.ОСОБА_5 територіальної громади в с. Шляхове Бобринецької територіальної громади.

          Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачка  не була  членом КСП  «Рассвет» на момент паювання землі останнього, а   наказ  №18 від 13.10.2000 року, що  винесений директором АФ «Світанок»ОСОБА_4 на включення  до додаткового списку осіб, що мають право на  земельну частку (пай), в тому числі й відповідачки, не відповідає дійсності ( фіктивний), що встановлено вироком суду,  тому відповідачка  незаконно набула права власності на землю та незаконно  отримала   сертифікат на земельну частку (пай) серія  серії РН №397547  ( а.с 6) та   згодом незаконно отримала правовстановлюючий документ -  Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-КР №012262 ,  яка розташована на території  Миколо-Бабанської сільської ради  Бобринецького району Кіровоградської області   за №374  площею 6,26 га та яким виділено вказану земельну частку (пай) в натурі .

       За змістом ст. 80 Земельного Кодексу України (2001р.), держава є одним із суб’єктів права власності на землю, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади –на землі державної власності.

       Відповідно до ч. 1 ст.84 вказаного Кодексу у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

      Відповідно до п. д), ч.1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі належної їм земельної частки (паю) у порядку визначеному ст. 118 цього Кодексу, яка передбачає, що приватизація землі здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади в залежності від місця розташування цієї землі.

      Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

      Оскільки спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та на території Бобринецького району Кіровоградської області, то перебування її у власності відповідача, без законних на те підстав, зачіпає інтереси держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, а тому Бобринецька РДА Кіровоградської області є належним позивачем у справі, інтереси держави в особі якої, у відповідності до ст.45 ЦПК України,  представляє прокурор .

          Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

          Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України, суд може  визнати незаконним та  скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим  або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить  актам цивільного законодавства і порушує  цивільні права або інтереси.

          Частиною 3 статті 152 ЗК України  передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме: визнання прав, відновлення стану  земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування збитків, та застосування інших, передбачених законом способів ( ст.16, ст.21 ЦК України).

        Відповідно до змісту ст.393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта  органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

          Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, та те, що  у відповідності до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд  й  позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права  як   скасування незаконного правового акта індивідуальної дії  ( правовстановлюючого документа) та відновлення становища, яке існувало до порушення права,  суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог  в частині  скасування незаконно отриманого  відповідачкою  Державного акта  на право приватної власності на землю серії ІV-КР №012262,  яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Кіровоградської області  .

        Земельна ділянка, що використовується без правових підстав, у відповідності до ст..212 ЗК України підлягає поверненню власнику землі, а тому позовні вимоги у  частині  повернення Бобринецькій РДА земельної  ділянки за     №374  площею 6,26  га   відповідають ст. ст. 140, 143, 148, 212 ЗУ України,  та  також задовольняються судом.

         У відповідності до ст.82ЦПК України, враховуючи майновий стан відповідачки, яка є особою похилого віку, суд вважає можливим звільнити  ОСОБА_3  від судових витрат, пов»язаних з розглядом справи.

         Керуючись  ст.ст. 80, 81, 84, 125, 140,143, 148,  153, 155, 212, п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України,  ст.21,  ч. 3 ст.267 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  ст.ст. 39, 49 Закону України «Про місцеві державні адміністрації, ст.. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.4 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 82, 88, 213, 215, 224  ЦПК України,  суд, -

                                                                        В И Р І Ш И В :

         Позовні вимоги  прокурора Бобринецького району Кіровоградської області, що діє в інтересах держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації  Кіровоградської області задовольнити повністю.

        Скасувати державний акт на право приватної власності на землю серія  ІV-КР №012262

виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 29.03.2002 року на ім’я ОСОБА_3.

        Зобов’язати ОСОБА_3  повернути Бобринецькій районній державній адміністрації Кіровоградської області  земельну  ділянку    №374  площею 6,26  га    згідно  державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-КР №012262 виданого  на її  ім»я  Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 29.03.2002 року .

        Відповідно до ч.3 ст.82 ЦПК України звільнити  ОСОБА_3  від судових витрат, пов»язаних з розглядом справи.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бобринецький районний суд Кіровоградської області. Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецький районним судом Кіровоградської області  за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

    Суддя                                                                                                                    І.М.Адаменко