ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2011 р. Справа № 21/15-16/129/08-12/57/09-25/142/09-26/150/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу асоціації фермерських господарств "Агро"
на постанову
та ухвалу
за заявою
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалиДонецького апеляційного господарського суду
від 11 квітня 2011 року
господарського суду Запорізької області
від 17 лютого 2011 року
асоціації фермерських господарств "Агро"
господарського суду Запорізької області
від 14 травня 2010 року
у справі
господарського суду № 21/15-16/129/08-12/57/09-25/142/09-26/150/09
Запорізької області
за заявоюсільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма" "Зоря"
ліквідатор
проКороленко І.М.
визнання банкрутом
за участю представників: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року (суддя Юлдашев О.О.) у справі № 21/15-16/129/08-12/57/09-25/142/09-26/150/09 залишено без задоволення заяву асоціації фермерських господарств “Агро” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 14 травня 2010 року; залишено без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 14 травня 2010 року у справі № 21/15-16/129/08-12/57/09-25/142/09-26/150/09 про банкрутство СВК “Агрофірма “Зоря”, задоволено клопотання голови комітету кредиторів СВК "Агрофірма “Зоря”; припинені повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Войтановича О.Й.; призначено ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого Короленко І.М. та покладено на неї повноваження керівника банкрута; зобов’язано арбітражного керуючого Войтановича О.Й. передати ліквідатору Короленко І.М. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута відповідно до п. 2 ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року (колегія суддів: М'ясищев А.М. –головуючий, Величко Н.Л., Москальова І.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції в повному обсязі та постановою суду апеляційної інстанції АФГ "Агро" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій ст. 8, ч. 3 ст. 110 ЦК України, ст.ст. 1, 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2010 року АФГ "Агро" звернулась до суду із заявою з поточними грошовими вимогами до боржника (т. 23 а.с. 3-4).
Ухвалою від 14 травня 2010 року АФГ "Агро" відмовлено в прийнятті заяви про визнання кредитором СВК "Агрофірма "Зоря" з вимогами у розмірі 1 180 000 грн.
17 лютого 2011 року АФГ "Агро" подано до суду заяву про перегляд ухвали від 14 травня 2010 року за нововиявленими обставинами (т. 23 а.с. 117-119).
Як на нововиявлені обставини заявник послався на лист ліквідатора від 14 травня 2010 року про результати розгляду заяви кредитора та часткове визнання АФГ "Агро" кредитором боржника із вимогами у розмірі 1 145 120, 39 грн. В обґрунтування заяви кредитор зазначив, що його вимоги до боржника є майновими, а тому підлягають задоволенню позачергово, переважно перед іншими кредиторами. Зазначає, що на момент винесення ухвали про вказане повідомлення АФГ “Агро” і суду відомо не було, у зв’язку з чим вважає, що вказану обставину слід визнати нововиявленою та такою, що є підставою для перегляду ухвали господарського суду Запорізької області від 14 травня 2010 року на підставі ст. 112 ГПК України.
Таким чином, кредитор вважає, що оскільки вказані обставини існували на момент винесення ухвали від 14 травня 2010 року, - ухвала підлягає скасуванню оскільки є необґрунтованим висновок господарського суду про необхідність звернення АФГ "Агро" з грошовими вимогами саме до ліквідатора боржника (т. 23 а.с. 1).
В обґрунтування ухвали, в частині відмови у задоволенні заяви про перегляд ухвали від 14 травня 2010 року за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд послався на ст. 1, п. 1 ст. 23 Закону, ст. 112 ГПК України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року № 1 та вказав, що вимоги кредитора є поточними, кредитори з поточними вимогами до боржника мають звертатись до ліквідатора, зазначені АФГ "Агро" обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.
В обгрунтування ухвали від 14 травня 2010 року господарський суд першої інстанції послався на п. 1 ст. 5, ст. 23 Закону та зазначив, що Законом не передбачено право суду розглядати заяви з грошовими вимогами кредиторів після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки такі повноваження віднесені до компетенції ліквідатора. Також, зазначено, що у разі, якщо вказані вище вимоги ліквідатором не будуть визнані, заявник вправі звернутися до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії ліквідатора.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Запорізької області від 18 серпня 2009 року СВК "Агрофірма "Зоря" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лясковця О.В., в подальшому ліквідатора ухвалою суду від 23 квітня 2010 року було замінено на арбітражного керуючого Войтановича О.Й.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 травня 2010 року за вихідним № 05/14 ліквідатором у справі АФГ "Агро" письмово повідомлено про часткове задоволення його грошових вимог - у розмірі 1 145 120, 39 грн., з включенням вказаної суми до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
В установленому законом порядку АФГ "Агро" рішення ліквідатора не оскаржило.
Суд апеляційної інстанції з висновком місцевого господарського суду погодився з тих же підстав.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути ухвалене ним рішення, яке набрало чинності, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно п. 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі –Роз'яснення) виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII ГПК України.
Відповідно до п. 1.3 Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII ГПК України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
Таким чином, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року № 1, зокрема, не можуть бути визнані нововиявленими обставини які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
За вказаних обставин підстав для скасування ухвали в частині відмови у задоволенні заяви АФГ "Агро" немає.
З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2011 року до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Войтановича О.Й. про дострокове припинення його повноважень як ліквідатора боржника. До клопотання додано протокол засідання комітету кредиторів від 10 лютого 2011 року на якому було вирішено питання про прийняття заяви Войтановича О.Й. про його звільнення від виконання обов'язків ліквідатора, призначення нового ліквідатора –арбітражного керуючого Короленко І.М. та встановлення щомісячної оплати його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат (т. 23 а.с. 103-105).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що комітетом кредиторів було прийнято рішення про призначення нового ліквідатора (т. 23 а.с. 104).
Протокол комітету кредиторів в якому зафіксовано факт прийняття такого рішення судом першої інстанції досліджено, надано оцінку та враховано його резолюцію при прийнятті ухвали, як такого, що відповідає приписам Закону.
До того ж, матеріали справи містять відповідну заяву Короленко І.М. (т. 23 а.с. 107).
Згідно приписів п. 8 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення повноважень ліквідатора та про призначення нового.
Посилання АФГ "Агро" в касаційній скарзі на те, що на час прийняття комітетом кредиторів рішення про призначення нового ліквідатора АФГ "Агро" визнано попереднім ліквідатором кредитором боржника, не є підставою для скасування ухвали в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Короленко І.М., оскільки комітет кредиторів вже сформовано, а поточні кредитори не можуть брати участі в засіданні комітету кредиторів.
Згідно приписів ст. 23 Закону зобов'язання, що виникли після оголошення боржника банкрутом, не є конкурсними, а є зобов'язаннями конкурсної маси і можуть бути заявлені до ліквідатора.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів.
Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
З аналізу ст. 16 Закону вбачається, що з моменту створення комітету кредиторів рішення на зборах кредиторів приймаються більшістю голосів не всіх кредиторів, а тільки членів комітету кредиторів. Перші загальні збори кредиторів збираються розпорядником майна. Наступні збори проводяться за ініціативою: арбітражного керуючого, комітету кредиторів, кредиторів, що володіють однією третиною всіх голосів.
Крім того, оскільки до реєстру заносяться тільки вимоги конкурсних кредиторів, а саме грошові вимоги до боржника, - право вирішального голосу мають лише конкурсні кредитори.
Таким чином, основним органом, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, є комітет кредиторів.
Оскільки постанова Донецького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року та ухвала господарського суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року прийняті з дотриманням вимог закону, - підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу асоціації фермерських господарств "Агро" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 лютого 2011 року у справі № 21/15-16/129/08-12/57/09-25/142/09-26/150/09 залишити без змін.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
В. Поліщук