КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2011 № 9/017-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2 – дов. від 07.09.2010 року № 01-07/1366
від відповідача: не з’явилися
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” на рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 року
у справі № 9/017-11 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства”, м. Славутич Київської області
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Славутич Київської області
про стягнення 7 730 грн. 16 коп.
ВСТАНОВИВ :
До господарського суду Київської області звернулося Комунальне підприємство „Управління житлово-комунального господарства” з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу за договором № 06-09-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 7 730 грн. 16 коп.
Рішенням від 12.04.2011 року з врахуванням ухвали від 15.04.2011 року господарський суд Київської області у позові відмовив повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП „УЖКГ” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 року по справі № 9/017-11 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 9/017-11 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судові засідання 06.06.2011 року, 30.06.2011 року та 07.07.2011 року відповідач та її повноважні представники сторін не з’являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Київської області має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, частково в позові має бути відмовлено та частково позов має бути залишений без розгляду, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2009 року Комунальне підприємство „Управління житлово-комунального господарства” (енергопостачальна організація) та Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (споживач) уклали договір, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах у магазин в нежитловому приміщенні (згідно договору купівлі-продажу від 16.06.2007 року), розташований за адресою: АДРЕСА_2, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Теплова енергія постачалася споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: гаряче водопостачання – протягом року; опалення – в період опалювального сезону.
Умови укладеного сторонами договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
П. 6.7 Договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т передбачено, що споживач щомісячно до 1-го числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації попередню оплату у розмірі 70% від суми послуг з постачання теплової енергії за поточний місяць, відповідно до заявлених обсягів постачання та затверджених тарифів на теплову енергію.
Остаточний розрахунок проводиться споживачем після пред’явлених енергопостачальною організацією відповідних рахунків на оплату та актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та уточнених розрахунків до неї КП „УЖКГ” просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 6 162 грн. 92 коп. за період з 01.02.2009 року по 06.12.2010 року.
Відповідно до обсягів постачання теплової енергії споживачу (додаток № 1 до Договору) в січні 2009 року енергопостачальна компанія мала поставити споживачу 1,84 Гкал, у лютому 2009 року – 1,84 Гкал, у березні 2009 року – 1,44 Гкал, у квітні 2009 року – 0,41 Гкал, у травні 2009 року – 0,005 Гкал, у червні 2009 року – 0,005 Гкал, у липні 2009 року – 0,005 Гкал, у серпні 2009 року – 0,005 Гкал, у вересні 2009 року – 0,005 Гкал, у жовтні 2009 року – 0,46 Гкал, у листопаді 2009 року – 1,25 Гкал, у грудні 2009 року – 1,65 Гкал.
Відповідно до п. 10.4 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Оскільки такої письмової заяви не надходило, то договір договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т вважається пролонгованим на 2010 рік на тих же умовах.
Відповідно до значень, що містяться в актах про використання теплової енергії за період з лютого 2009 року по листопад 2010 року позивач поставив відповідачу теплову енергію у кількості 13,44 Гкал загальною вартістю 7 702 грн. 82 коп.
Відповідно до виставлених позивачем відповідачу рахунків-фактур від 28.02.2009 року № тп-000000357, від 31.03.2009 року № тп-000000491, від 30.04.2009 року № тп-000000607, від 31.08.2009 року № тп-000000784, від 31.10.2009 року № тп-000000892, від 30.11.2009 року № тп-000001010, віж 31.12.2009 року № тп-000001135, від 31.01.2010 року № тп-000000113, від 28.02.2010 року № тп-000000240, від 31.03.2010 року № тп-000000366, від 30.04.2010 року № тп-000000487, від 30.06.2010 року № тп-000000574, від 31.08.2010 року № тп-000000621, від 30.09.2010 року № тп-000000656, від 31.10.2010 року № тп-000000744, від 30.11.2010 року № тп-000000865 загальна вартість поставленої теплової енергії становить 7 702 грн. 83 коп.
Розбіжність в 1 коп. пояснюється тим, що в рахунку-фактурі від 28.02.2009 року № тп-000000357 встановлена вартість 802 грн. 42 коп., а в акті про використання теплової енергії за лютий 2009 року зазначено – 802 грн. 41 коп.
Місцевий господарський суд, приходячи до висновку про відсутність заборгованості в зв’язку з не укладенням додаткових угод, припустився помилки. Якщо враховувати тариф, зазначений у п. 6.2 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т – 385,36 грн. / Гкал, та враховувати загальну кількість спожитої теплової енергії відповідачем у період з січня 2009 року по листопад 2010 року у розмірі 15,11 Гкал, то загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії складатиме 5 822 грн. 79 коп., що перевищує сплачену відповідачем за користування тепловою енергією суму, яку зазначив позивач у довідці про реалізацію і оплату услуг – 1 945 грн. 68 коп., яка була подана суду першої інстанції. Таким чином факт наявності заборгованості був підтверджений.
За розрахунками позивача за період з січня 2009 року по листопад 2010 року ним було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 8 433 грн. 80 коп.
Проте розрахунок зроблений позивачем є невірним.
Як вбачається з матеріалів справи, в п. 6.2 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т, сторони узгодили тариф у розмірі 385,36 грн./Гкал з ПДВ, який відповідно до рішення Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.09.2008 року № 559 встановлювався з 01.12.2008 року.
Проте такий тариф є невірним. Так в рішенні Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.09.2008 року № 559 з врахуванням змін, внесених до нього рішенням від 03.12.2008 року № 769, зазначено інший тариф 437,71 грн./Гкал з ПДВ (364,76 грн./Гкал без ПДВ). Враховуючи те, що позивач погодився за умовами договору на нижчий тариф, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що саме він і підлягає застосуванню у період січня – лютого 2009 року до прийняття рішення Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.02.2009 № 39 (опублікованого 19.02.2009 року в газеті Славутич Теледень № 8 (536)).
В п. 6.3 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т сторони узгодили, що тарифи на теплову енергію, визначені в п. 6.2 цього договору можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів та рішень.
Відповідно до п. 6.4 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т у разі зміни тарифів на теплову енергію сторонами здійснюється перерахунок спожитої теплової енергії за новими тарифами, що оформляється додатковими угодами до цього договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторони мали укладати додаткові угоди до основного договору при кожній зміні тарифів, оскільки така вимога відноситься лише до вже спожитої теплової енергії під час дії нового тарифу, а не тієї яка буде спожита.
Так оскільки прийняття рішення Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.02.2009 № 39 (опублікованого 19.02.2009 року в газеті Славутич Теледень № 8 (536)) було встановлено новий тариф 542,17 грн./Гкал з ПДВ з 01.01.2009 року, то згідно вимог п. 6.3 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т сторони можуть застосовувати цей тариф з нового розрахункового періоду, яким відповідно до п. 6.6 договору являється календарний місяць, – з березня 2009 року.
Для застосування тарифу, встановленого рішенням Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.02.2009 № 39, у період січня – лютого 2009 року сторони мають укласти додаткову угоду відповідно до п. 6.4 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т.
Також рішенням комітету Славутицької міської ради від 07.10.2009 року № 370 (опублікованим 05.11.2009 року в газеті Славутич Теледень № 45 (573)) було встановлено новий тариф 583,79 грн./Гкал з ПДВ з 01.11.2009 року.
Відповідно до вимог п. 6.3 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т сторони можуть застосовувати тариф, встановлений рішенням комітету Славутицької міської ради від 07.10.2009 року № 370, з грудня 2009 року.
Для застосування тарифу, встановленого рішенням Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.02.2009 № 39, у період листопада 2009 року сторони мають укласти додаткову угоду відповідно до п. 6.4 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т.
Нараховану позивачем вартість спожитої теплової енергії в інші періоди, з березня 2009 року по жовтень 2009 року та з грудня 2009 року по листопад 2010 року, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає обґрунтованою.
Дата та номер рішення Виконкому яким було встановлено нові тарифи Дата опублікування рішення в газеті Славутич Теледень та номер цієї газети Дата з якої відповідно до рішення Виконкому набирає чинності тариф Місяць та рік Тариф по рішенню Виконкому з ПДВ, грн./Гкал Тариф в акті УЖГ без ПДВ, грн./Гкал Кількість спожитої енергії, Гкал Вартість послуг згідно рахунку-фактури з ПДВ, грн. Діючий тариф відповідно до п. 6.4 договору Вартість наданих послуг згідно розрахунку КАГС
гру 08 437,71
01.01.2009 № 1 (529) січ 09 542,17 364,76 1,67 730,98 385,36 643,55
11.02.2009 № 39 19.02.2009 № 8 (536) з 01.01.2009 лют 09 542,17 451,81 1,48 802,41 385,36 570,33
бер 09 542,17 451,81 1,27 688,56 542,17 688,56
квіт 09 542,17 451,81 0,16 86,75 542,17 86,75
26.05.2009 № 208 28.05.2009 № 22 (550) з 01.05.2009 тра 09 549,69 542,17
черв 09 549,69 549,69
лип 09 549,69 549,69
серп 09 549,69 458,08 0,06 32,98 549,69 32,98
вер 09 549,69 549,69
жовт 09 549,69 458,08 0,59 324,32 549,69 324,32
07.10.2009 № 370 05.11.2009 № 45 (573) з 01.11.2009 лис 09 583,79 486,49 1,01 589,62 549,69 555,19
гру 09 583,79 486,49 1,73 1009,96 583,79 1009,96
січ 10 583,79 486,49 2,15 1255,14 583,79 1255,14
лют 10 583,79 486,49 1,5 875,69 583,79 875,69
бер 10 583,79 486,49 1,42 828,98 583,79 828,98
квіт10 583,79 486,49 0,28 163,46 583,79 163,46
тра 10 583,79 583,79
черв 10 583,79 486,49 0,05 29,18 583,79 29,18
лип 10 583,79 583,79
серп 10 583,79 486,49 0,05 29,18 583,79 29,18
вер 10 583,79 486,49 0,03 17,51 583,79 17,51
жовт 10 583,79 486,49 0,82 478,7 583,79 478,7
лис 10 583,79 486,49 0,84 490,38 583,79 490,38
Всього 15,11 8433,8 8079,87
Відповідно до довідки про нарахування та оплату послуг від 02.06.20011 року № 01-08/908 відповідач розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію на суму 3 245 грн. 55 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню (8 079 грн. 87 коп. – 3 245 грн. 55 коп.) 4 834 грн. 32 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію.
Також позивач просив стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 386 грн. 31 коп., пеню у розмірі 1 015 грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 164 грн. 98 коп.
Проте ані акти про використання теплової енергії, ані рахунки-фактури не містять відміток про момент отримання рахунків ФОП ОСОБА_3 Таким чином неможливо встановити дату з якої відповідач мав здійснити повний розрахунок за спожиту теплову енергію в поточному місяці.
З огляду на вищезазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми втрат від інфляції у розмірі 386 грн. 31 коп., пені у розмірі 1 015 грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 164 грн. 98 коп. підлягають залишенню без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України. Вищезазначене не перешкоджає позивачу після визначення дат прострочення сплати відповідачем щомісячних платежів, в межах строків, визначених п. 7.4 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т, звернутися з позовом про стягнення пені, а в межах строків визначених ст. 256, 266 Цивільного кодексу України – про стягнення втрат від інфляції та 3% річних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 року по справі № 9/017-11 не відповідає чинному законодавству, винесене за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (щодо відсутності заборгованості та щодо необхідності сторін укладати додаткові угоди у разі зміни тарифів), а тому підлягає скасуванню повністю.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов КП „УЖКГ” підлягає задоволенню в частині стягнення 4 834 грн. 32 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію.
В частині стягнення 1 328 грн. 60 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію має бути відмовлено через недоведеність факту існування заборгованості в такому розмірі.
В частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 386 грн. 31 коп., пеню у розмірі 1 015 грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 164 грн. 98 коп. позов має бути залишений без розгляду, оскільки в зв’язку з існуванням основної заборгованості наявні і пеня, втрати від інфляції та 3% річних, проте в зв’язку з відсутністю в матеріалах справи доказів вручення рахунків-фактур та актів про використання теплової енергії неможливо розрахувати триденний строк виникнення зобов’язання, визначений в п. 6.7 договору від 01.01.2009 року № 06-09-Т.
Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 81, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” на рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 року по справі № 9/017-11 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 12.04.2011 року по справі № 9/017-11 скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (07100, АДРЕСА_1, ІПП НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8, ідентифікаційний код 31476318) 4 834 грн. 32 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 63 грн. 79 коп. державного мита за розгляд позовної заяви, 31 грн. 89 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги, 147 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 1 328 грн. 60 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в позові відмовити.
В частині стягнення суми втрат від інфляції у розмірі 386 грн. 31 коп., пені у розмірі 1 015 грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 164 грн. 98 коп. позов залишити без розгляду.
4. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 9/017-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__11.07.2011 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.
- Номер:
- Опис: Скарга на бездіяльність ДВС
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 9/017-11
- Суд: Господарський суд Київської області
- Суддя: Гаврилюк О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.11.2017
- Дата етапу: 17.11.2017
- Номер:
- Опис: Скарга на бездіяльність ДВС
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 9/017-11
- Суд: Господарський суд Київської області
- Суддя: Гаврилюк О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.12.2017
- Дата етапу: 18.12.2017