Справа № 22-ц-2059/2011    Головуючий у I інстанції –Чугуєвська Т.П.

Категорія –цивільна    Доповідач - Шемець Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 року

14 липня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,

при секретарі:Шульзі Т.Є.

за участю:прокурора Коржос С.О., представника відповідача Селюха А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2011 року у справі за позовом прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства „Блок Агросвіт” про витребування земельних ділянок,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі прокурор Ічнянського району просить скасувати рішення Ічнянського районного суду від 06 червня 2011 року, яким відмовлено в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про витребування від ВАТ „Блок Агросвіт” земельні ділянки площею 3,76 га та 0,66 га,  розташовані  на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району, та повернути їх ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з’ясувані обставини, що мали значення для справи. Апелянт зазначає, що ВАТ „Блок Агросвіт” використовує земельні ділянки ОСОБА_6 без достатньої правової підстави, згідно договорів, які через недосягнення їх сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі не є укладеними і права користування землею для відповідача не породжують. Крім того, ОСОБА_6 підписувала пусті бланки договорів оренди, які не містили необхідної інформації про об’єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  виходячи з положень ст.303 ЦПК України щодо меж апеляційного розгляду, апеляційний суд  приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи  з наступного.

Згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.9, 10),  ОСОБА_6 є власником земельних ділянок площею 3,76 га та 0,66 га, розташованих на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району. Між  позивачем та ВАТ „Парафіївський цукровий завод”, яке було перейменовано у ВАТ „Блок Агросвіт”, 01 січня 2007 року укладено договір оренди вказаних земельних ділянок на 5 років; договір зареєстрований в Ічнянському райвідділі  Чернігівської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис 01 лютого 2007 року  під №040783400063 (а.с.8 зворот).

Суд першої інстанції вважав, що відсутні  достовірні докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_6 підписувала пустий бланк договору оренди землі; договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, належним чином зареєстрований і докази про відсутність волевиявлення позивача на укладення  01 січня 2007 року зазначеного договору відсутні. Крім того, позивач визнавала укладення договору, так як кожен рік отримувала орендну плату.

Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду першої інстанції  відповідають обставинам справи; ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні наданих сторонами доказах; узгоджуються з правовими нормами, що регламентують спірні правовідносини.

Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - ст.2 Закону України "Про оренду землі".

Договір оренди землі відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі"  є угодою сторін про взаємні зобов"язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після  досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов, передбачених ст.15 цього Закону, підписання договору оренди та його державної реєстрації він набуває чинності.

Ст. 18,  ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і  на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640, ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, такий правочин  є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Державна реєстрація договору оренди землі є юридичним посвідченням  його укладення, підтвердженням факту виникнення права оренди земельних ділянок та дійсності такого правочину.

Статтею 204 ЦК України  визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Укладений у даному спорі договір оренди на  час судового розгляду є чинним,  цивільно-правові відносини між сторонами не припинені.

Доводи позивача- апелянта про те, що договори оренди землі не є укладеними, оскільки ОСОБА_6 підписувала незаповнений бланк договору, який  у момент  укладення не містив необхідної інформації про істотні умови договору, не підтверджені  належними доказами.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Позивач скористалася наданим  їй правом і у обраний  спосіб захисту свого права не довела  підставність та обгрунтованість заявлених  вимог про повернення земельних ділянок на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6- відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: