Справа № 2-460/11

У х в а л а

27 квітня 2011 року                                                                                                м. Чернігів

Чернігівській районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Борисенко О.І., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.04.11 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього в порядку регресу боргу в сумі 24712,24 грн, що був погашений за нього позивачем, як поручителем за договором поруки від 27.02.2008 року.

27 квітня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

При подачі позову ОСОБА_1 зробив заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача, у точності на автомобіль НОМЕР_1 обґрунтовуючи це тим, що можуть бути ускладнення виконання рішення суду.  

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутність осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідно до приписів ч.ч.2, 3 ст.151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову  допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Згідно вимог ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.  

Крім того, Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 22.12.2006 року роз’яснює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши позовну заяву та матеріали додані до неї, суд вважає, що у заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання, ознаки неплатоспроможності відповідача, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими вимогами. За цих обставин, вжиття обраного позивачем виду забезпечення позову може мати наслідком порушення прав та інтересів відповідача, а також та прав третіх осіб і призвести до незворотних наслідків.  

Таким чином, суд з викладених у заяві обставин та наявних в матеріалах справи даних не вбачає можливим зробити висновок, що невжиття обраного позивачем виду забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.    

Керуючись ст.ст.151-153, 208-210, 293-294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5- денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя                                                                                        Д.  П.   Криворученко