Справа № 2-460/11

У х в а л а

06 травня 2011 року                                                                                                м. Чернігів

Чернігівській районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Борисенко О.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.04.11 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього в порядку регресу боргу в сумі 24712,24 грн, що був погашений за нього позивачем, як поручителем за договором поруки від 27.02.2008 року.

27 квітня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

29 квітня 2011 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача, у точності на автомобіль НОМЕР_1 обґрунтовуючи це тим, що можуть бути ускладнення виконання рішення суду. З заяви виходить, що відповідач ухилявся від погашення кредиту, однак придбав автомобіль. Сума боргу є співмірною з вартістю автомобіля.  

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам передбаченим ст.151 ЦПК України згідно якої, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 22.12.2006 року роз’яснює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наданої позивачем копії виконавчого листа від 10 лютого 2011 року та квитанції №551008 від 06 квітня 2011 року вбачається, що він дійсно сплатив на виконання судового рішення 24712,24 грн заборгованості за кредитним договором.   

Дослідивши позовну заяву та матеріали додані до неї, суд вважає, що у заяві про забезпечення позову позивач навів достатні підстави щодо необхідності забезпечення даного позову та докази того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання. Обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним з заявленими вимогами.

За таких підстав суд рахує за можливе і достатнє забезпечити позов по даній справі шляхом накладення арешту тільки на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.151-153, 208-210, 293-294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова ХТА НОМЕР_3, сірого кольору, 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Копію ухвали для негайного виконання направити відділу Державної виконавчої служби Чернігівського РУЮ Чернігівської області.

Копію ухвали суду після її виконання направити ОСОБА_2

Копію ухвали негайно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5- денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                        Д.  П.   Криворученко