ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4428/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «Міс Лілі»про стягнення 848 грн. 59 коп., -
ВСТАНОВИВ:
14.04.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулось з позовом до Приватного підприємства «Міс Лілі»та просить стягнути з останнього суму боргу по сплаті страхових внесків з серпня по вересень 2010р. у розмірі 848 грн. 59 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач самостійно нарахував страхові внески за вказаний вище період, однак у встановлені строки не у повному обсязі здійснив їх перерахування до ПФУ, що є порушенням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 09.07.2003р., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість на суму 848 грн. 59 коп.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак 22.06.2011р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в письмовому провадженні. При цьому, у клопотанні зазначено про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі –23.05.2011р. та 22.06.2011р., причину неявки не повідомив, з клопотанням про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не звернувся, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст. 35 КАС України (а.с.19).
Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника сторін за наявними у справі доказами у письмовому провадженні відповідно до ч. 6 ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 2464-УІ від 08.07.2010р.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по страхових внесках за період з серпня по вересень 2010р., строк яких настав відповідно до 20.09.2010р. та до 20.10.2010р., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Міс Лілі»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за №04010325092, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с.8).
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача було покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 11.11 Інструкції № 21-1 платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї інструкції.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-УІ передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж за 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції № 21-1 також встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Як встановлено судом, відповідачем до Пенсійного фонду були надані розрахунки сум страхових внесків, в яких відповідачем самостійно обчислені суми страхових внесків у розділі І у рядку 8 за період з серпня по вересень 2010р. на загальну суму 1640 грн. 92 коп. (а.с.8-11).
Відповідачем вищезазначені страхові внески частково сплачено в сумі 792 грн. 33 коп., однак несплаченою залишились 848 грн. 59 коп. у зв’язку з чим на особовому рахунку відповідача станом на 13.01.2011р. рахується заборгованість на загальну суму 848 грн. 59 коп., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.5).
Статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної на момент виникнення правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
В судове засідання відповідач не з’явився, доказів погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на суму 848 грн. 59 коп. за період з серпня по вересень 2010р. суду не надав.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «Міс Лілі» про стягнення 848 грн. 59 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Міс Лілі» (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 18, р/р № 29023866100110 ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 35809038) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маріупольська, 3, р/р 25604303013175 в Управлінні Ощадбанку м. Дніпропетровська, МФО 305482, ОКПО код 21928462) – суму боргу по сплаті страхових внесків за серпень – вересень 2010 року у розмірі 848 грн. 59 коп. ( вісімсот сорок вісім грн. 59 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29.06.2011р.
Суддя
С.О. Конєва