Справа №2-470/11

Рішення

Іменем України

11 травня 2011 року                                                              м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й  р а й о н н и й    с у д   м і с т а  Ч е р н і г о в а

в складі:  головуючого - судді          Овсієнко   Ю. К.

               при секретарі                            Римаренко   О.  О.

          з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Садівничого товариства «Весна» про визнання права користування земельною ділянкою, зобов’язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

          31 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, Садівничого товариства «Весна» про визнання права користування земельною ділянкою, зобов’язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що сім’ї належить на праві власності земельна ділянка № 398 в садівничому товаристві «Весна». Позивач стверджує, що ОСОБА_5 незаконно користується їхньою земельною ділянкою та перешкоджає їй та її сім’ї користуватися спірною земельною ділянкою. На думку позивача ОСОБА_5 своїми діями завдав їй матеріальну шкоду в сумі 2000 грн., знищивши повністю три дерева, які знаходились на спірній земельній ділянці та моральну шкоду в сумі 1000 грн. Звертаючись до суду позивач просить визнати за нею право користування земельною ділянкою № 398 в садівничому товаристві «Весна», стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду в сумі 2000 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

          Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити, послались на обставини викладені в позовній заяві. Додатково зазначили, що позивач не користувалась та не сплачувала членські внески у зв’язку з тяжким матеріальним становищем, зі статутом садівничого товариства «Весна» ознайомлена не була.

Представники відповідачів позов не визнали в повному обсязі в його задоволенні просили відмовити, пояснили, що відповідачі не чинять позивачу жодних перешкод в користуванні, позивач із заявою до товариства після смерті матері не зверталась і пропустила строк позовної давності, матеріальної та моральної шкоди позивачу не завдавали.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно книжки члена садівничого товариства № 398 від 14 грудня 1986 року ОСОБА_6 є членом садівничого товариства «Весна». (а.с.12-13). Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.11)

Згідно протоколу № 5 від 01 жовтня 2001 року володільця ділянки № 398 виключено з членів сад товариства згідно пп. «б», «в» п.2.6. (37-39).

Згідно пп. «б», «в» п.2.6 статуту садівничого товариства «Весна» прийнятого 14 червня 1998 року зареєстрованого розпорядженням Чернігівської райдержадміністрації 14 червня 1998 року. (а.с. 47-54) член садівничого товариства може бути виключений з товариства в разі не освоєння виділеної йому земельної ділянки на протязі двох років підряд ; несплати встановлених загальними зборами вступного, членського або цільового внеску на протея 2 років.

Відповідно до протоколу засідання правління садівничого товариства «Весна» № 5 від 01 жовтня 2001 року виключено власника ОСОБА_6 ділянки №  398 із членів садівничого товариства «Весна» (а.с. 37-39).

          Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_6 на законних підставах була виключена із членів садівничого товариства «Весна», позивач ОСОБА_1 у встановлені статутом товариства строки не обробляла ділянку, членські внески не сплачувала, до товариства із заявою про вступ у товариство як спадкоємець померлої не зверталась, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 чинного Земельного кодексу України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Згідно ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів  приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Крім того позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки з часу смерті ОСОБА_6 та її виключення з членів садівничого товариства «Весна» сплинули строки позовної давності.

Підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди також не має, оскільки позивачем не доведено факт завдання такої шкоди та її розмір.

Судові витрати, понесенні позивачем стягненню з відповідача не підлягають, оскільки  в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно приписів ст. ст.10, 11 ЦПК України справу розглянуто судом в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 169, 213, 215, 216 ЦПК України, ст.ст. 321, 376, 391 ЦК України, Земельним кодексом України від 18 грудня 1990 року, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року, -  

Вирішив:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова Ю. К.   Овсієнко