Справа № 4-2354/11
П О С Т А Н О В А
13 липня 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А. при секретарі Антоненко В.В. за участю прокурора Якубовського М.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не вжиття заходів прокурорського реагування за фактом ненадання судом останнього слова.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти вимог скарги.
Суд, заслухавши думку прокурора, попередньо вивчивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. Правовідносини, які виникли між суб’єктом звернення зі скаргою та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими, скарга підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.
Разом з тим, чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за діями прокурора в розумінні положень ст.236 КПК України.
Зі змісту вказаної статті Закону вбачається, що дії прокурора можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому КПК України лише в частині його дій в рамках провадження досудового слідства і такі скарги розглядаються судом під час попереднього розгляду справи або під час розгляду її по суті, якщо інше не передбачено цим кодексом.
В провадженні суду відсутня кримінальна справа з обвинувальним висновком, яка б стосувалася інтересів скаржника, а тому суд не може перевірити доводи скаржника під час попереднього розгляду чи під час судового розгляду справи. З матеріалів скарги вбачається, що справу вже розглянуто іншим судом по суті з винесенням вироку, що набрав законної сили.
Суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора у вигляді нереагування на можливі порушення КПК України під час судового розгляду справи неправомірною чи незаконною, а також зобов’язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено кримінально –процесуальним законодавством.
У відповідності до ст.19 Конституції орган судової влади ( суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак цими нормативними актами підстави та повноваження суду щодо визнання незаконною бездіяльності прокурора даному випадку не передбачені.
Разом з тим, матеріали скарги в частині повідомлення суду про вчинення злочину заступником голови Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 підлягають направленню до Генеральної прокуратури України за належністю.
Таким чином, суд приходить до висновку про залишення в іншій частині даної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції, ст.236 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невжиття заходів прокурорського реагування за фактом ненадання судом останнього слова - залишити без задоволення.
Копію скарги ОСОБА_1 в частині повідомлення суду про вчинення злочину заступником голови Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 направити до Генеральної прокуратури України за належністю.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.
Суддя О.Білоцерківець