ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.11 Справа № 17/67/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич-Сервіс”, м. Луганськ
до Дочірнього підприємства “Відділ робітничого постачання” Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 12835 грн. 55 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.06.2011;
від відповідача –ОСОБА_2., довіреність № 26 від 04.07.2011;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 5508,58 грн., пені у сумі 7326,97 грн., за договором купівлі-продажу товару №18 від 27.01.2010.
Відповідач надав відзив та додаткові пояснення на позовну заяву, де вказав, що на час розгляду справи 14.07.2011 здійснив повну оплату боргу. Крім того, відповідач зазначив, що співпраця між сторонами триває близько 10 років, договори поставки, статутні документи, протоколи розбіжностей та інші документи спрямовуються один одному не поштою, а передаються водієві-експедиторові при постачанні товару.
Така ж ситуація склалась і у 2010 році. Отримавши договір № 18 від 27.01.2010, підписаний ТОВ "Славутич - сервіс", і розглянувши його, відповідачем був складений протокол розбіжностей (про що в договорі зроблена відмітка). Перший екземпляр договору і два екземпляри протоколу розбіжностей були повернені ТОВ "Славутич - сервіс" при отриманні чергової партії товару. Екземпляр протоколу розбіжностей відповідачу повернений не був. У відповідь ніяких письмових відмов не надходило.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Славутич-Сервіс” (позивач у справі), як Постачальник, та Дочірнє підприємство “Відділ робітничого постачання” Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, (відповідач у справі), як Покупцем, 27.01.2010 підписали договір купівлі-продажу товару № 18 (далі –Договір).
Відповідач підписав Договір з поміткою «с протоколом разногласий».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що здійснив поставку товару на суму 5929,24 грн. за накладною № 180 від 24.11.2010.
Оскільки відповідачем було здійснено оплату всього на суму 420,66 грн., то позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу в сумі 5508,58 грн., несплаченого відповідачем.
Відповідач надав відзив та додаткові пояснення на позовну заяву, де вказав, що на час розгляду справи 14.07.2011 здійснив повну оплату боргу.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Як було встановлено при розгляді справи, сторони підписали Договір, однак відповідач підписав його з протоколом розбіжностей, про що зробив відповідну відмітку на Договорі, копію якого позивач надав до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферти) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України.
Частинами 4-6 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Тобто умови договору мають фіксуватися в комплекті документів: самому тексті договору, протоколі розбіжностей і протоколі узгодження розбіжностей.
Проте, сторонами не надано доказів на підтвердження врегулювання (погодження чи не погодження) умов, які були визначені відповідачем у протоколі розбіжностей, оскільки протокол розбіжностей підписаний тільки відповідачем.
Посилання позивача на відсутність взагалі протоколу розбіжностей спростовуються поясненнями відповідача щодо порядку укладання договорів, протоколом розбіжностей та поміткою на самому тексті Договору «с протоколом разногласий».
Відповідачем надано суду протокол розбіжностей, який стосується пункту 3.5 Договору, який передбачає, що у випадку порушення Покупцем строків платежу, більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 1% від вартості купленого товару за кожен день прострочення платежу.
В редакції протоколу розбіжностей відповідач виклав даний пункт наступним чином: «За прострочення оплати отриманого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення».
Крім того, пункт 3.12 Договору викладений позивачем в наступній редакції: «Неякісний товар або невідповідність його кількості повинно бути виявлено Покупцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання товару і задокументовано належним чином, про що негайно повідомляється Постачальник, який зобов'язаний протягом 10 днів або замінити неякісний товар або зарахувати його в рахунок наступного постачання (за угодою сторін).
Відповідач виклав пункт 3.12 Договору в наступній редакції: «Претензії за кількістю та якістю товару, пред'являються в порядку та в строки, передбачені діючим законодавством».
Пункт 3.13 викладений в Договорі наступним чином: «Претензії Покупця про якість і кількість товару, що пред'являються ним після закінчення трьох календарних днів, Постачальником не приймаються».
Пункт 3.13 відповідач запропонував виключити з договору, а в пункті 6.2 Договору зі слів «Вартість копій даних сертифікатів»та до кінця речення з тексту Договору виключити. В договорі пункт 6.2 викладений так: «Товар, що поставляється, повинен відповідати ДЕСТам і ТУ заводу - виготовника і супроводжуватися відповідними посвідченнями (сертифікатами) якості на відповідний товар, вартість копій цих сертифікатів оплачує Покупець, згідно ціни, вказаної в накладній.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на суму 5929,24 грн. за накладною № 180 від 24.11.2010, проте відповідач вже після порушення провадження у справі платіжними дорученнями № 1201 від 31.05.2011, № 1211 від 01.06.2011, № 1311 від 09.06.2011, № 1488 від 04.07.2011, № 1607 від 13.07.2011, № 1573 від 12.07.2011 сплатив суму боргу в повному обсязі, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частинні підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Стосовно стягнення пені в сумі 7326,97 грн., нараховану на суму боргу виходячи з розміру 1% пені від суми боргу за кожен день прострочення, то суд дійшов висновку, що сторони не дійшли згоди щодо розміру пені в Договорі, а тому підстав для її стягнення немає.
За вказаних обставин, провадження у справі щодо суми основного боргу слід припинити, у задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити, з віднесенням судових витрат на сторін, пропорційно задоволених позовних вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. У позові відмовити частково.
2. В частині стягнення основного боргу у сумі 5508,58 грн. провадження у справі припинити.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства “Відділу робочого постачання” Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, буд. 30, ідентифікаційний код 35038242, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич-Сервіс”, м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, буд. 17, ідентифікаційний код 24203357, державне мито в сумі 55,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,28 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 19.07.2011.
Суддя О.С. Фонова