Справа № 2-1585 /07

РІШЕННЯ

Іменем   України

6 липня 2007 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області  в складі:

головуючого      судді Макарової Т.Ю.

при секретарі                                                     Зубенко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі  Інгулецької районної у місті ради м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області,      третіх осіб - Комунального  підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»,   П, ятої криворізької державної нотаріальної контори

Про  встановлення  факту проживання  однією  сім, єю та визначення  частки померлого у спільному сумісному майні

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом,  та просить встановити факт проживання її та ОСОБА_2.,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  однією сім, єю на протязі 32 років до часу відкриття спадщини,  та визнати за померлим ОСОБА_2 - Vi частку в спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_1

Представник відповідача - Територіальної громади в особі Інгулецької районної у місті ради м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області та представники 3-х осіб: Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ,  П, ятої криворізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з, явились,  про день слухання справи повідомлені своєчасно,  в установленому законом порядку,  надали суду заяви,  в яких просять розглянути справу у відсутності їх представників,  проти позову не заперечують.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала,  та суду пояснила,  що з ОСОБА_2 вони перебували в цивільному шлюбі та проживали однією сім, єю,  як чоловік та жінка з листопада 1974 року. Разом з ОСОБА_2 вони вели спільне господарство,  вирішували побутові проблеми,  мали спільних знайомих,  друзів. Спільних дітей в них немає. З 5.01.1983 року вони стали проживати в квартирі,  яку позивачка отримала за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_1. В 1993 році вони з чоловіком приватизували цю квартиру. Згідно свідоцтва про право власності на житло,  яке видано 10.12.1993 року Новокриворізьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом їй та ОСОБА_2. вищезазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності,  частки не виділені. Після смерті її цивільного чоловіка - ОСОБА_2.,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  відкрилася спадщина,  у вигляді його частки у вищезазначеній квартирі,  а також іншого майна - коштів на рахунку в Ощадбанку,  автомобіля та ін.

8 травня 2007 року вона звернулася до П, ятої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини,  але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2. їй було відмовлено,  оскільки нею не представлені документи,  які підтверджують її родинні стосунки з померлим.  Крім того,  не визначена частка померлого ОСОБА_2. у спільній сумісній власності - приватизованій ними квартирі.

Позивачка вважає,  що частки кожного співвласника у спільній сумісній власності є рівними. Вона та ОСОБА_2. разом приватизували квартиру,  однаково володіли та користувалися житлом,  між нею та чоловіком не було укладено ніяких угод стосовно власності на квартиру,  тому вона вважає,  що кожному співвласнику належить право власності на Уг частку квартири. Померлий ОСОБА_2. по день смерті був зареєстрований та проживав в вищезазначеній квартирі,  зареєстрована в ній та проживає по цей час і позивачка. Інших,  крім позивачки,  спадкоємців у ОСОБА_2. немає. Так як для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом необхідно підтвердити факт її сумісного проживання з ОСОБА_2 не менше,  як 5-ть років до відкриття спадщини та визначити частку померлого співвласника у спільній сумісній власності,  вона і просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4 суду показали,  що вони сусіди позивачки ,  знають її понад 20 років. Підтвердили,  що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 проживали однією сім, єю,  як чоловік та жінка,  разом вели господарство,  разом відпочивали,  в них були спільні знайомі,  друзі. Стосунки між ними були дуже добрі. Після смерті ОСОБА_2 саме позивачка ОСОБА_1. організовувала похорони,  поминки. Інших спадкоємців,  окрім позивачки,  у ОСОБА_2. не залишилося.

Вислухав позивачку,    вивчивши письмові матеріали справи,  суд вважає,  що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Так,  в судовому засіданні встановлено,  що позивачка ОСОБА_1. та ОСОБА_2 проживали однією сім, єю,  як чоловік та жінка з 1974 року. В 1983 році вони отримали квартиру за адресою: АДРЕСА_1,  яку в 1993 році приватизували. Ці обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4 Те,  що позивачка та ОСОБА_2 проживали однією сім, єю до смерті ОСОБА_2. підтверджується також довідкою КЖП №6 /а.с. 24/. Згідно копії свідоцтва про смерть,  ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6/. Встановлено,  що після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до П, ятої криворізької нотаріальної контори і 8.05.2007 року отримала постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2.,  оскільки спадкоємицею не надані документи,  які підтверджують родинні стосунки з померлим /а.с. 5/.

Отже встановлення факту проживання однією сім, єю з померлим 4.11.2006 року ОСОБА_2,  .має для позивачки юридичне значення,  оскільки згідно  ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом у четверту чергу мають особи,  які проживали зі спадкодавцем однією сім, єю не менш ,  як п, ять років до часу відкриття спадщини. Оскільки інших спадкоємців,  крім позивачки,  у ОСОБА_2. немає,  то це дасть їй можливість реалізувати своє право на спадщину.

Встановлено також,  що згідно свідоцтву про право власності на житло виданому 10.12.1993 року Новокриворізьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом згідно з розпорядженням від 21.05.1993 року №468 позивачці ОСОБА_1 та члену її сім, ї - ОСОБА_2. на праві приватної спільної сумісної власності належить приватизована квартира АДРЕСА_1/а.с. 8/. Квартира однокімнатна,  на 1-му поверсі 3- поверхового житлового будинку,  загальною площею 36, 3 кв.м,  житловою площею - 18, 7 кв.м.  Згідно витягу з реєстру прав власності    на   нерухоме   майно   виданому   КП    «Криворізьке    бюро    технічної

інвентаризації» від 18.05.2007 року номер запису - в книзі 2ПВ - 27,  підтверджується право приватної спільної сумісної власності на квартиру за позивачкою та ОСОБА_2,  частки не визначені. Вартість квартири згідно витягу 12145 грн,  а вартість Уг частки квартири становить відповідно -6072, 50 грн./а.с. 9/.

Встановлено,  що позивачка та померлий ОСОБА_2 разом приватизували квартиру,  разом володіли та користувалися нею,  ніяких домовленостей стосовно розподілу квартири між ними не існувало,  а тому частки позивачки та померлого ОСОБА_2. в спільному майні - вищезазначеній квартирі є рівними.

Із змісту  ст. 370 ЦК України,  витікає,  що в разі виділу частки з майна,  що є у спільній сумісній власності,  частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними,  законом або рішенням суду.

За таких обставин,  суд вважає,  що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  ст.  355, 356, 370    ЦК України,   ст.  ст. 212-215,  256-259 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт,  що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживали однією сім, єю не менш,  як п, ять років до часу відкриття спадщини,  а саме з 1974 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити за ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  1 /2 частку у спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява та скарга подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не подано,  або після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  якщо заяву про апеляційне оскарження було подано,  а скаргу -ні,  або після розгляду справи апеляційним судом,  якщо рішення не скасовано.