24.05.2011

Справа № 2а-2117/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року                                                                                                                            м. Севастополь

          Нахімовський районний суд м. Севастополя  в складі:

            головуючого судді Кравченко В.Є.,

            при секретарі Пронкіній К.О.,

розглянувши у порядку письмового  провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Нахімовської районної державної адміністрації  м. Севастополя про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо виплати та перерахунку допомоги по догляду до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо виплати та перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, просить визнати дії відповідача по відмові у проведенні перерахунку призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 протиправними та стягнути з Управління праці та соціального захисту  Нахімовської районної державної адміністрації  м. Севастополя недоплачену суму допомоги у розмірі 14699,15 грн. за період з лютого 2009 року по листопад 2010 року включно та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя виплачувати в подальшому щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.06.2007 року по справі № 1-29/07 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», щодо обмеження розміру виплат допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 надане офіційне тлумачення ст. 95 ОСОБА_2 України стосовно можливості зупинити дію та скасувати норми законів, які визначають пільги, компенсації, гарантій при встановленні законом про Державний бюджет України видатків на загальносуспільні потреби, в якому Конституційний Суд України  роз’яснює, що перелік правовідносин, які регулюється законом про державний бюджет є вичерпним, рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 1-28/2008, встановлено неконституційним положення пункту 25 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та поновлено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Також позивач посилається на те, що відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, який не можу бути менш ніж розмір прожиткового мінімуму.  

Крім того, Типове положення про управління праці та соціального захисту населення, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790, Управління праці та соціального захисту населення повинно своєчасно формувати заявки по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 1 січня 2007 року.

Відповідно до п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.1996 року № 9 «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя», в якому йдеться про те, що судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_2, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

При визначенні прожиткового мінімуму позивач наполягає на тому, що потрібно розраховувати допомогу на дитину по догляду за дитиною до трьох років, керуючись ч. 3 та ч. 4 ст. 1 Закону України від 15.07.1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум».

Прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», за  2009 рік –744,00 грн., з 01 січня 2010 року –869,00 грн., з 01 квітня 2010 року –884,00 грн., з 01 липня 2010 року –888,00 грн., з 01 жовтня 2010 року –907,00 грн., з 01 грудня 2010 року –992,00 грн., однак відповідачем виплачується допомога у розмірі 130,00 гривень на місяць, у зв'язку з чим виникла недоплата, порушуються права матері дитини, яка не досягла трирічного віку, та позивачка була вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 24.02.2011 року відкрито провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.

Відповідачем спрямовані заперечення  на адміністративний позов (вх. № 10976 від 26.04.2011 року), у яких сторона  проти позову заперечує, вказує на те, що допомога виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема положень Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, відповідно до яких допомога призначається та виплачується у розмірі та порядку, визначеним Кабінетом Міністрів України, розмір виплат встановлюється відповідно до наданих об’ємів видатків на вказані цілі при формуванні Державного бюджету на кожний рік. Управління праці та соціального захисту  Нахімовської районної державної адміністрації  м. Севастополя не заперечує проти розгляду справи у відсутність їх представника.

Представник позивача надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі (від 24.05.2011 року). Також представником ОСОБА_1 надано клопотання  про поновлення строку для  звернення  до адміністративного суду, яке мотивовано тим, що про порядок нарахування допомоги їй стало відомо тільки у 2010 році, коли вона одержала відповідь від Управління праці та соціального захисту Нахімовської районної державної адміністрації  м. Севастополя. Проте, у  позові, посилаючись на ч.4 ст.99 КАС України, вважає звернення до суду з позовом своєчасним.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову,  суд виходив з таких підстав.

Позивач –ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Свідоцтва про народження  серії 1-АС № 022233 від 02.09.2008 року та застрахована в системі державного соціального страхування, тобто має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240-ІІІ від 18.01.2001 розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідачем нарахована та виплачена позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за лютий 2009 року по листопад 2010 року у розмірі 130,00 грн. на місяць, усього 2785,71 грн.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми статей 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 ОСОБА_2 України, статей 41-43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240-ІІІ від 18.01.2001, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-V від 19.12.2006, статті 58, підпункту 12 пункту 25 Розділу ІІ  Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VІ від 28.12.2007, Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», статей 1, 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 05.10.2000 року, Закону України “Про прожитковий мінімум” № 966-ХІV від 15.07.1999 року.

Статтею 1 Закону України “Про прожитковий мінімум” встановлено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно зі статтею 41 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240-ІІІ від 18.01.2001 допомога при народженні дитини надається у сумі, кратної 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта –протягом наступних 12 місяців у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 42-43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240-ІІІ від 18.01.2001 право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 ОСОБА_2 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.   

Оскільки ОСОБА_2 України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності ОСОБА_2 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_2 як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на ОСОБА_2, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (аналогічна правова позиція вкладена в рішенні Європейського суду з прав людини по справі “Проніна проти України” заява №63566/00).

Статтею 152 ОСОБА_2 України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини третьої статті 22 ОСОБА_2 України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 ОСОБА_2 України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, засади регулювання сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, охорони здоров'я.

 Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статей 1, 3 ОСОБА_2 України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства.

Зі змісту частини другої статті 95 ОСОБА_2 України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статті 46 ОСОБА_2 України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження  загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених ОСОБА_2 України, зокрема щодо забезпечення рівня життя для осіб, які отримують пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, не нижчого від прожиткового мінімуму, визначеного законом.

Таким чином, відсутність у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися допомога.

Право на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Однак, відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, становленного законом.

Пунктом 25 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України  “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 25 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  щодо внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” були визнані неконституційними.

Таким чином, в період з 01 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, а з моменту втрати чинності положень пункту 25 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.

Згідно зі статтею 75 ОСОБА_2 України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

ОСОБА_2 України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної чистини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності ОСОБА_2 України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше ”.

За змістом частини третьої статті 150 ОСОБА_2 України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Виходячи з наведених положень ОСОБА_2 України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” були внесені Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 та у 2010 році, то згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 року № 835-VI, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22 постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" встановлено, що  відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Частиною другою статті 19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає вимогу про визнання протиправним дій відповідача по перерахунку розміру допомоги та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не підлягаючим задоволенню, оскільки в діях відповідача відсутні порушення при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також відсутні підстави для здійснення перерахунку виплат зазначеної допомоги, здійсненої відповідачем згідно з вимогами законодавства, чинного на момент існування спірних правовідносин.

Керуючись  ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, ст. 58, підпункту 12 пункту 25 Розділу ІІ  Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VІ від 28.12.2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", ст.. 12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту  Нахімовської районної державної адміністрації  м. Севастополя про оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо виплати та перерахунку допомоги по догляду до досягнення нею трирічного віку –залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами по справі шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя.   

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                                                  В.Є. Кравченко