РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                11.07.2011року                                                                         Справа № 2-206/11

        Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:                                                                     

головуючий суддя                               Бичков П.Ю.,

при секретарі                                       Черевко О.В.,

за участю представника позивача     ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа Державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачова Л.І. про визнання договору дарування недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

2 грудня 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_5, третя особа Державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачова Л.І. про визнання договору дарування недійсним, мотивуючи вимоги тим, що  на час вчинення правочину вона перебувала у хворобливому стані, що позбавляло її можливості усвідомлювати значення своїх дій.   

У попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 доповнила позовні вимоги в частині поновити строк для звернення до суду, у зв’язку з тим що вона є інвалідом 1 групи по зору і сама до суду без по сторонньої допомоги не може прийти, а також те що вона не змогла скласти позовну заяву вчасно так як нічого не бачить та підтримала позовні вимоги на обґрунтування чого послалася на обставини які вказані в позовній заяві та пояснила, що вона є власником 63/100 частини квартири розташованої за адресою: Донецька область; АДРЕСА_1. Будучі старою людиною та інвалідом 1 групи, вона потребує допомоги та підтримки, яку їй пообіцяв відповідач. Він запропонував їй укласти договір, за яким він до кінця її днів будуть надавати їй матеріальну допомогу та підтримку, а вона передає йому у власність частину квартири. Тепер вона розуміє, що такий договір іменується договором утримання. 12 лютого 2009 року відповідач запропонував їй підписати в нотаріальній конторі договір. Як пізніше з’ясувалося, договір дарування. В силу свого віку, стану здоров’я, вона підписала договір не читаючи. Повірила на слово відповідачу. Він пообіцяв їй, що буде за нею доглядати. Після підписання договору дарування вона продовжувала мешкати в даній квартирі. Отримав договір, відповідач за нею не доглядає, вона лежить брудна, за комунальні послуги відповідач не платить. Коли вона стала вимагати від відповідача  виконання обов’язків по догляду за нею, він їй повідомив, що робити цього він не бажає. В серпні 2010 року вона звернулася за допомогою до адвоката з питанням розірвання договору за яким відповідачі повинні були за нею доглядати, надав при цьому договір дарування. Від адвоката вона взнала, що це договір дарування, а не договір довічного утримання. Так в серпні 2010 року вона взнала про те, що її права були порушені. Просить суд поновити їй пропущений з поважної причини строк звернення до суду та постановити рішення яким визнати договір дарування 63/100 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 укладений між нею та відповідачем недійсним, як укладений помилково, та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності підтримала позовні вимоги у повному обсязі які викладені у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні участі не брав про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить розписка, причини неявки до суду не відомі.

Третя особа Державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачова Л.І. участі у справі не приймала про час і місце повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання повістки, причини неявки до суду невідомі.

В судовому засіданні від представника надійшло усне клопотання про розгляд справи в заочному порядку, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК  України) установив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати а майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як встановлено у судовому засідання між ОСОБА_2, позивачкою по справі, та ОСОБА_5, відповідачем по справі, 12 лютого 2009 року був укладений договір дарування 63/100 частини квартири, згідно якого ОСОБА_2 подарувала 63/100 частини квартири, а він прийняв у дар цю частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений Грачовою Л.І., державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори.

Згідно ксерокопії посвідчення про інвалідність, позивачка ОСОБА_2 є інвалідом першої групи по зору та потребує догляду.

Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений, відповідно, законом або судом, за клопотанням сторони у випадку його пропуску з поважної причини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 помилялася стосовно укладеного договору, вона вважала, що уклала з відповідачами по справі договір довічного утримання, так як вона не читала цій договір бо потребувала постійного догляду довічного утримання та що про це вона дізналася лише у серпні 2010 року від адвоката.

Таким чином, при таких обставинах, суд вважає, за необхідне поновити позивачці строк звернення до суду та позовні вимоги в частині  визнання договору дарування частини квартири недійсним - задовольнити.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжного доручення, позивачем при подачі позовної заяви сплачені кошти на і формаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню з ОСОБА_5 документально підтверджені витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач з’являється інвалідом 1 групи і згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» звільнена від сплати судового збору, суд покладає на відповідача його сплату на користь держави у розмірі 51 гривня.  

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8, 10, 11, 15, 56, 60, 61, 73, 79, 88, 212-215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 216, 229, 728 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа Державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачова Л.І. про визнання договору дарування недійсним - задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Визнати договір дарування від 12 лютого 2009 року 63/100 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений Державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І. 12 лютого 2009 року - недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 63/100 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнути  ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня.

Копію заочного рішення направити відповідачу ОСОБА_5 та третьої особі Державному нотаріусу Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовій Л.І..

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання рішення.

    Суддя:   П. Ю. Бичков