Справа № 2-58/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "30" червня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Кашицьку С. А.,  при секретарі Усенко О.А., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Кураж", третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Кураж", третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ввечері 09 квітня 2010 року вона разом зі своїми друзями, сином та друзями сина зайшла повечеряти та відпочити в кафе-бар "Атлант", яке належить приватному підприємству "Кураж" і розташоване по АДРЕСА_1. По закінченню вечері вона особисто оплатила наданий адміністратором кафе ОСОБА_4 рахунок. Але коли виходила із приміщення кафе, то в холі була зупинена ОСОБА_4, яка, схопивши позивачку за лікоть руки та почала вимагати оплатити вартість пляшки вина. Для доказу того, що ОСОБА_2 вино не замовляла та його не споживала, вона стала діставати із гаманця оплачений нею рахунок. В цей час ОСОБА_4 вихопила у позивачки із руки гаманець та з криком "Бий її" нанесла їй удар в область голови стаканом з важким дном. Від удару ОСОБА_2 впала на підлогу, де її стали бити по вказівці адміністратора незнайомі чоловіки. Коли ж син ОСОБА_2 кинувся її захищати, то ці чоловіки повалили його на підлогу і також почали бити. Адміністратор ОСОБА_4 та її помічники припинили свої незаконні дії лише після прибуття працівників Іллічівського РВ Маріупольського МУ, викликаних друзями позивачки. В наслідок отриманих тілесних ушкоджень з 10 по 19 квітня 2010 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Маріупольської міської лікарні №5 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, забій шийного відділу хребта. Гаманець з грошима: 700 доларів США та 1000 грн. позивачці в кафе  не повернули. Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 06 травня 2010 року за фактом пограбування ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України . Крім того , вона вважає , що ОСОБА_4 не мала жодної правової підстави вимагати від позивачки оплати вартості алкогольного напою, якого вона не замовляла. Той же відвідувач, який замовив та отримав таку пляшку, розпорядився нею за своїм розсудом, повинен був сам оплатити вартість цього напою, а потім, при наявності доказів, у встановленому законом судовому порядку стягнути збиток з сина позивачки.  ОСОБА_4 згідно до наказу від 01.02.2009р. перебуває з ПП "Кураж" у трудових правовідносинах. Відповідно до ч.1,5 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів «  - нечесна підприємницька  практика забороняється . Нечесна підприємницька практика включає  будь-яку діяльність / дії або бездіяльність / , що вводить  споживача в оману  або є агресивною. Як  агресивні забороняються  такі  форми підприємницької практики : створення враження , що споживач не може залишити  приміщення продавця /виконавця /  без укладення договору  або здійснення оплати  ; вимога оплати продукції , поставленої продавцем / виконавцем / , якщо споживач не давав прямої та неоднозначної згоди на її придбання. Відповідно до ст..22 Закону України «Про захист прав споживачів « захист  прав споживачів , передбачених законодавством , здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної / немайнової / шкоди .    Діями ОСОБА_4 ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкода в сумі 700 доларів США та 1000 грн., що знаходились в гаманцю, який у неї відкрито забрала ОСОБА_4 і в подальшому не повернула. Крім того, неправомірними діями працівників кафе-бару "Атлант" позивачці спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 100 000 грн., яка виявилась в тому, що  працівники закладу, який призначений для обслуговування відвідувачів, організації їх харчування та відпочинку, безпідставно її образили, принизили, висловлювались на її адресу в присутності інших осіб  зневажними словами, нанесли тілесні ушкодження, з приводу яких тривалий час вона лікувалась, перенесла фізичні страждання, втратила своє майно, змушена була докладати додаткові зусилля для поновлення звичного для неї образу життя. Просить суд стягнути з приватного підприємства "Кураж"  на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 700 доларів США та 1000 грн., у відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що 09 квітня 2010 року вона разом зі своїми друзями, сином та друзями сина зайшла повечеряти та відпочити в кафе-бар "Атлант". По закінченню вечері вона оплатила , наданий адміністратором кафе , ОСОБА_4,  рахунок , вони дійсно замовляли горілку  та вона дійсно в кафе знаходилась в стані алкогольного сп»яніння.  Вона повністю розплатилась за рахунком  , при цьому в приміщенні кафе  ОСОБА_4 не заявляла до неї претензій , щоб оплатити пляшку вина , яку вони не замовляли . Потім пройшло 20 хвилин і вони стали виходити із кафе  , вона не бачила , щоб хтось розбив пляшку вина. Але коли виходила із приміщення кафе, то в холі була зупинена ОСОБА_4, яка, схопивши її за лікоть руки, почала вимагати оплатити вартість пляшки вина. Однак , вона ніякого вина не замовляла та рахунок за нього офіціант закладу не пред'являв. Позивачка дістала свій гаманець для того, щоб пред'явити сплачений нею рахунок, в результаті чого ОСОБА_4 вихопила гаманець з її рук, вдарила її стаканом по голові, а хтось наніс їй ззаду удар по спині. Після чого до неї підійшов її син та намагався захистити, однак охоронці приміщення повалили його на підлогу та почали бити. Двері в кафе були зачинені , їй  разом з сином вдалося забігти в технічну кімнату кафе та викликати міліцію.  Їй невідомо , чому були закриті  двері в кафе , вона вважає , що це було зроблено спеціально , щоб не випустити їх із кафе ,  її син не знає , робив він пляшку вина чи ні , його хтось штовхнув , він похитнувся та пішов виходити із кафе , його випустили в фойє вільно , а до неї в фойє  пред»явили претензії щодо оплати розбитої пляшки вина , можливо її сином.  Також дійсно в кафе була розмова про те , що у дівчини пропав мобільний телефон  і вона вимушена була роздягатися , щоб показати , що вона телефон не брала. Коли приїхали робітники міліції , то  в  міліцію поїхала тільки вона  з сином . 10 квітня 2010 року  після допиту в міліції , вона звернулась до лікарні, де знаходилась на лікуванні з 10 по 19 квітня 2010 року. Отже , діями ОСОБА_4 їй спричинена матеріальна шкода в сумі 700 доларів США та 1000 грн., що знаходились в її гаманцю, та який у неї відкрито забрала ОСОБА_4 і в подальшому не повернула , а також спричинила їй тілесні ушкодження .  Вона перенесла також  моральні та фізичні страждання, оскільки її принизили на очах у багатьох клієнтів закладу  , був порушений її звичайний спосіб життя . Вона просить суд стягнути з приватного підприємства "Кураж" на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 700 доларів США та 1000 грн., у відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн.

Представник відповідача Приватного підприємства "Кураж" ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що 09 квітня 2010 року до кафе-бару "Атлант" прийшла ОСОБА_2, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння зі своїм сином та друзями. Перед тим, як піти з кафе ОСОБА_2 повністю розплатилась за замовлення. Однак, її син в цей час розбив пляшку вина, яку замовив ОСОБА_6 - один з клієнтів закладу для своєї дівчини . ОСОБА_7  потребував від адміністратора кафе - ОСОБА_4 , щоб вона запропонувала сину ОСОБА_2 , який розбив , замовлену ним , пляшку вина , оплатити  йому вартість цієї пляшки вина.  Коли ОСОБА_2 , її син , та вся їх компанія , які знаходились в стані алкогольного сп»яніння , вийшли в фойє , щоб іти додому , то ОСОБА_4 підійшла  до ОСОБА_2 з проханням  , щоб ОСОБА_2  оплатила ОСОБА_7 вартість пляшки вина , яку він замовив , оплатив , а син ОСОБА_2 розбив , коли виходив.  ОСОБА_4 ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняла , а  сама  ОСОБА_2 висловлювалась нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_4 змушена була викликати охорону для того, щоб було можливо розібратись з ситуацією, яка склалась , а також  в кафе була інформація , що у дівчини , яка також відпочивала в кафе , пропав мобільний телефон . При таких обставинах ,  були викликані  охорона та міліція , та із кафе нікого не випускали до приїзду робітників міліції.  Жодних  прав ОСОБА_2 як споживача робітниками кафе-бару "Атлант" порушено не було. Вважає, що жодних підстав для відшкодування Приватним підприємством "Кураж" матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_2 немає, в зв'язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа  - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що 09 квітня 2010 року приблизно о 20-00 год. до  кафе-бару "Атлант", де вона працює адміністратором ,  прийшли 7-8 осіб , серед них була ОСОБА_2 з сином, які сіли за 11-й стіл. Їх обслуговувала офіціант Яковенко. Приблизно о 01-00 год. після того, як вони повністю розплатилися,  її покликала офіціант до четвертого столика, за яким сидів ОСОБА_6. Він пояснив, що молодий чоловік у стані алкогольного сп'яніння штовхнув зі столика , замовлену ним та оплачену ним , пляшку вина, яка розбилась. Цей молодий чоловік є сином позивачки. Вона почала  пояснювати сину ОСОБА_2  про те , що необхідно  сплатити вартість , розбитої ним пляшки вина ОСОБА_7 , який її замовив та оплатив , а він розбив, однак він не міг зрозуміти її. Тоді вона звернулась з проханням від імені ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про необхідність оплатити ОСОБА_7 вартість пляшки вина , яку розбив її син . ОСОБА_2 , яка знаходилась в стані алкогольного сп»яніння ,  також відмовилась від сплати вартості пляшки вина ОСОБА_7 та  почала лаятись та висловлюватись  нецензурними словами , потім  накинулася на неї, почала її бити, а вона захищалась . Стаканом по голові вона не била позивачку. Ніяких  дій , щоб затримати ОСОБА_2 вона не здійснювала . Охорону вона викликала для того , що до неї підійшла дівчина та повідомила , що в неї вкрали мобільний телефон.  Коли приїхала охорона , то вони почали заспокоювати ОСОБА_2  , але її  ніхто не бив .Потім  вона  пішла в зал. Гаманець у ОСОБА_2 вона не бачила та  відкрито  у неї не забирала ні гаманець ні гроші та при цьому ніяких тілесних ушкоджень їй не спричиняла.   Жодних  прав ОСОБА_2 як споживача,  робітниками кафе-бару "Атлант" порушено не було. Вона вважає , що саме ОСОБА_2  здійснила  хуліганські дії в кафе  та порушила роботу кафе .Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, третю особу, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу №627 від 15 вересня 2004 року укладеного між Управлінням міського майна та ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_8 належить нежитлове приміщення на першому поверсі та у підвалі прибудови будинку АДРЕСА_1, що складає 8/1000 частки від усього будинку.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Приватне підприємство "Кураж" (ІНН 32787510) зареєстроване за адресою: 87524, АДРЕСА_1

Відповідно до наказу №22 ПП "Кураж" від 11 жовтня 2007 року ОСОБА_9 прийняла на себе всі права та обов'язки по керівництву ПП "Кураж" з 11 жовтня 2007 року.

Згідно наказу № 12 від 01.10.2009 р. ПП «Кураж»  -  ОСОБА_4 прийнято на посаду  адміністратора кафе «атлант» з 01.10.2009 р.

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів , оскільки вважає , що при відвідуванні та відпочинку в кафе «Атлант «  були порушені її права як споживача  і вона просить суд стягнути з приватного підприємства "Кураж"  на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 700 доларів США та 1000 грн. та  у відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн. , тому що були порушені її права як споживача  з тих підстав , що   робітники кафе , а саме адміністратор ОСОБА_4 , відносились до неї агресивно , вимагали оплатити не замовлену нею продукцію , побили її , спричинили тілесні ушкодження , та відкрито пограбували її майно : гаманець   та гроші 700 доларів США та 1000 грн., посилаючись на   ч.1,5 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів « , згідно якої забороняється   нечесна підприємницька  практика , яка включає : будь-яку діяльність / дії або бездіяльність / , що вводить  споживача в оману  або є агресивною. Як  агресивні забороняються  такі  форми підприємницької практики : створення враження , що споживач не може залишити  приміщення продавця /виконавця /  без укладення договору  або здійснення оплати  ; вимога оплати продукції , поставленої продавцем / виконавцем / , якщо споживач не давав прямої та неоднозначної згоди на її придбання.

Суд вважає , що дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні  встановлено , що  09 квітня 2010 року пізно ввечері  до  кафе-бару "Атлант «   прийшла компанія   , серед яких була ОСОБА_2 зі своїми подругами та своїм  сином, які відпочивали , вживали спиртні напої , після чого ОСОБА_2  повністю розрахувались з офіціантом за своє замовлення та  ніяких претензій  з приводу неналежного їх обслуговування до робітників кафе ні у ОСОБА_2 , ні у членів її компанії не було . Дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувались і позивачкою .

В судовому засіданні також встановлено , що ОСОБА_7 , який в той вечір  також відпочивав в кафе «Атлант»  , замовив та оплатив пляшку вина та передав її дівчині , яка йому сподобалась , але молодий чоловік – син позивачки , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння ,  штовхнув зі столика , замовлену ОСОБА_7 та оплачену ним , пляшку вина, яка розбилась.    Тоді ОСОБА_7  підійшов до офіціанта та запропонував , щоб цей молодий чоловік оплатив  йому вартість розбитої пляшки , а офіціант підійшла до адміністратора з приводу того , щоб вона запропонувала сину ОСОБА_2 , який розбив , замовлену ОСОБА_7  , пляшку вина , оплатити  йому вартість цієї пляшки вина.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджуються поясненнями свідків .

Так, допитаний в судовому засіданні  свідок ОСОБА_7 пояснив , що весною 2010 р. він відпочивав в кафе «Атлант» в м.Маріуполі. В кафе він купив пляшку вина  та подарував це вино дівчинам , які сиділи за столиком даного кафе поруч з ним. Поруч  також ще сиділа компанія  в нетверезому стані та один  молодий чоловік із цієї компанії  , знаходячись в стані алкогольного сп»яніння , проходив біля столика , де сиділи дівчини , він похитнувся та  розбив цю пляшку вина. Тоді він  сказав цьому парню , що він розбив пляшку вина , яку купив він , але  парень не став слухати  і тоді він підійшов до офіціанта.  Він бажав , щоб йому відшкодували вартість цієї пляшки вина і з цією метою він підійшов  до офіціантки    , щоб офіціантка  попросила цього молодого чоловіка про те , щоб він  оплатив йому вартість пляшки  вина , яку він купив за свої гроші , а цей молодий чоловік її розбив. Після цього офіціантка звернулась до адміністратора , щоб адміністратор попросила   цього молодого чоловіка про те , щоб він  оплатив йому вартість пляшки  вина , яку він   розбив . Тоді адміністратор почала задавати питання молодому чоловіку та запропонувала йому оплатити вартість розбитої ним пляшки вина  , а жінка  – мати цього парня і тепер йому відомо , що це була ОСОБА_2 ,  почала висловлюватися нецензурними словами на адресу адміністратора , почала кидатися та битися з адміністратором   , кричати , що не буде оплачувати цю пляшку вина.  В діях же адміністратора ніякої агресії не було  , вона тільки заспокоювала ОСОБА_2  та сказала , що викличе міліцію. Потім одна дівчина із компанії , в якій знаходився він , сказала , що в неї пропав телефон мобільний. Потім приїхала міліція і ця дівчина повідомила міліції ,що в неї пропав телефон та у  зв»язку з цим , були закрити двері в кафе.  У ОСОБА_2 ніяких речей  не було , в руках у неї також він нічого не бачив , вона тільки розмахувала руками , а потім відштовхнула адміністратора . ОСОБА_2 знаходилась в стані алкогольного сп»яніння  та почала в кафе роздягатися , щоб показати , що в неї немає ніякого телефону , в руках в неї також не було ніякої сумки і ніяких речей також не було. В кафе  на підлозі  також не було ніякої розбитої посуди.

Свідок ОСОБА_10 пояснила в судовому засіданні , що в квітні 2010 року в кафе «Атлант»  прийшла компанія 5-6 чоловік , яку вона обслуговувала як офіціантка , а потім прийшли ще 2 парня , вони всі знаходились в стані алкогольного сп»яніння , а також в кафе вони вживали спиртні напої. Поруч з ними за столиком знаходились  дві дівчини , яким  парень , що знаходився з іншою компанією купив пляшку вина  та передав за столик цим дівчинам. Потім вона бачила , що син ОСОБА_2 проходив біля столика , де сиділи дівчини   та  похитнувся і розбив цю пляшку вина . Парень , який купив пляшку вина , бажав , щоб ОСОБА_2 та її син оплатили йому вартість цієї пляшки , вона також говорила ОСОБА_2 , щоб вона оплатила вартість пляшки вина , яку розбив її син , але вона відмовилась платити та почала висловлюватись нецензурними словами. Коли вона обслуговувала компанію ОСОБА_2 , то в них до робітників кафе ніяких скарг  та претензій не було. Вона не бачила , що відбувалось в фойє кафе , а тільки чула , що ОСОБА_2 кричала нецензурними словами. Але у зв»язку з даним скандалом , адміністратор кафе -  ОСОБА_4 , визвала робітників охорони . Адміністратор кафе ОСОБА_4 була дуже схвильована та  сказала їй , що на неї напала ОСОБА_2 .

Таким чином , в судовому засіданні встановлено , що адміністратор кафе ОСОБА_4 ніяких агресивних дій відносно ОСОБА_2 не здійснювала , судом встановлено ,  що адміністратор ОСОБА_4   звернулась з проханням від імені ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про необхідність оплатити ОСОБА_7 вартість пляшки вина , яку розбив її син , а ОСОБА_2 відмовилась від сплати вартості пляшки вина ОСОБА_7 та  почала висловлюватись  нецензурними словами .

Також в судовому засіданні не встановлені ті обставини , що саме адміністратор кафе ОСОБА_4 била  стаканом по голові  позивачку та ті обставини , що саме адміністратор кафе ОСОБА_4 відкрито пограбувала ОСОБА_2 , а саме забрала в неї гаманець , в якому знаходились гроші : 700 доларів США та 1000 грн., оскільки ці обставини в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження .

В  матеріалах справи  мається  постанова про  порушення кримінальної справи від 07 квітня 2011 року  за ч.1 ст.187 КК України , з якої вбачається , що 10.04.2010 р.  в період часу з 01.00 год. до 01.30 год.  невстановлений злочинець , перебуваючи в кафе «Атлант» , розташованому по АДРЕСА_1 , відкрито викрав  майно ОСОБА_2, а саме гроші 700 доларів США та 1000 грн. ., спричинивши останній матеріальну шкоду.

До теперішнього часу досудове слідство по даній кримінальній справі не закінчено   та винна особа , яка відкрито 10.04.2010 р.  в період часу з 01.00 год. до 01.30 год.  в кафе «Атлант» , розташованому по АДРЕСА_1 ,  викрала   майно ОСОБА_2, а саме гроші 700 доларів США та 1000 грн. ., спричинивши останній матеріальну шкоду  , не встановлена .

При таких обставинах , суд вважає , що не встановлені обставини того , що саме  адміністратор кафе забрала гроші та майно ОСОБА_2 та причинила їй тілесні ушкодження , дані , які б свідчили про це в судовому засіданні не встановлені і нічим не підтверджуються.

Суд , критично оцінює  пояснення свідків :  ОСОБА_11 , яка пояснила в судовому засіданні , що вона разом зі своєю близькою подругою – ОСОБА_2 ,  на початку квітня 2010року  вона поїхали в кафе «Атлант» , де зробили замовлення та випивали  горілку  , а коли вони вже виходили із кафе ,то вона бачила , що адміністратор кафе  вирвала  у ОСОБА_2 гаманець  , в якому знаходились 700 доларів США та 2000 грн.  та  вдарила   стаканом  з-під соку по голові ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_12 , яка пояснила в судовому засіданні , що в квітні 2010 року в 23-00 години , вона разом із  своєю тіткою - ОСОБА_2   знаходилась в кафе «Атлант» , де вони відпочивали  та  пили горілку і вона бачила як адміністратор кафе вдарила стаканом  по голові  ОСОБА_2  ,  та вихватила  в неї гаманець , де знаходились гроші – 700 доларів США  . Дані пояснення повністю спростовуються   матеріалами кримінальної справи , яка була досліджена в судовому засіданні  та із матеріалів якої вбачається , що кримінальну справу порушено щодо невстановленої особи , яка відкрито забрала гроші та майно ОСОБА_2 та спричинила їй тілесні ушкодження  та винна особа до теперішнього часу не встановлена  , досудове слідство не закінчено ,  справа до суду не направлена і судом не розглянута.

Також в судовому засіданні не встановлені ті обставини  , що адміністратор ОСОБА_4 та інші робітники кафе  здійснювали   дії , щоб затримати ОСОБА_2  .  

Судом встановлено , що охорону  викликала  адміністратор кафе з тих підстав , що до неї підійшла дівчина та повідомила , що в неї вкрали мобільний телефон , а   коли приїхала охорона , то вони почали заспокоювати ОСОБА_2  .

У відповідності з вимогами п.5 ст.4 Закону України «Про захист  прав споживачів « встановлено , що споживачі мають право на відшкодування  моральної шкоди , заподіяної небезпечною  для життя та здоров»я людей продукцією , а такі підстави  для відшкодування  моральної шкоди  споживачем – ОСОБА_2  не заявлялись і судом встановлені не були  , отже , при таких обставинах , вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з відповідача задоволенню не підлягають.

Суд вважає , що  посилання  ОСОБА_2 в своїй позовній заяві на обставини  ,  які передбачені ч.1,5 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів « , згідно якої забороняється   нечесна підприємницька  практика , яка включає : будь-яку діяльність / дії або бездіяльність / , що вводить  споживача в оману  або є агресивною. Як  агресивні забороняються  такі  форми підприємницької практики : створення враження , що споживач не може залишити  приміщення продавця /виконавця /  без укладення договору  або здійснення оплати  ; вимога оплати продукції , поставленої продавцем / виконавцем / , якщо споживач не давав прямої та неоднозначної згоди на її придбання , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і таким чином  , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Кураж" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні  та   задоволенню не підлягають  повністю.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 256 ЦПК України, ст.22, 23   ЦК України , ст. ст. 4 , 19 , 22 Закону України «Про захист прав споживачів « , суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Кураж", третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
          

 Суддя:                                                            С.  А.  Кашицька