Справа № 33-Ц-445 2007 р.                   Головуючий у суді І інстанції Андрусів І.М.

Категорія 36                                                                                             Доповідач Буцяк 3.1.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2007 року                                                                                         місто Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Буцяка З.І.,  Василевича B.C.,  Гордійчук С. О.

розглянувши в порядку касаційного провадження у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим,  що 13 червня 2003 року вона керувала власним автомобілем марки ВАЗ-2101 і рухалася з м.  Долини в с-ще Вигода,  де її наздогнали ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_2,  який своїм автомобілем ВАЗ-2104 д. н. НОМЕР_1 перегородив їй смугу руху і вона зупинилася. Відповідач підійшов до її автомобіля і ножем пошкодив у її автомобілі дві шини вартістю 235 грн. Неправомірними діями їй завдано моральної шкоди,  оскільки вона перенесла хвилювання і захворіла,  тому проходила курс лікування. Також нею перенесено психологічний стрес.

Рішенням Долинського районного суду від 30 грудня 2004 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від ЗО травня 2005 року рішення Долинського районного суду від 30 грудня 2004 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасовано,  ухваливши нове рішення.

Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 235 грн. матеріальної шкоди.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення у справі з підстав неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає,  що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті

ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу,  якщо визнає,  що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено,  і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права,  і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись  ст.  ст.  331,  332,  335-337 ЦПК України,  колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від ЗО травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.