АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-379/07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 186 ч. 2 СМОЛЯР А.О.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ЩЕПОТКІНА В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів ЄВТУШЕНКА В.Г. ЯТЧЕНКА М. О.
за участю прокурора СВИЩ Л.А.
адвоката ОСОБА_1
розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2007 p., яким
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбуття 3 роки позбавлення волі.
Судом задоволений цивільний позов потерпілого ОСОБА_3та стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на його користь 2545 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
ОСОБА_2 засуджений за те, що він в кінці червня 2006 р. близько 21 год. 30 хв., перебуваючи на автобусній зупинці біля бару «Людмила», що знаходиться по вул. Енгельса, 245/1 в м. Черкаси відкрито з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_4, викрав майно потерпілого, а саме мобільний телефон «Самсунг X 120» вартістю 200 грн. та карту «Київстар» вартістю 20 грн., а всього на 220 грн.;
він же, повторно, 20.08.2006 року близько 16 год. 40 хв., перебуваючи поблизу бару «У Богдана», що розташований по вул. . Б.Хмельницького, 11 в м. Черкаси відкрито викрав майно ОСОБА_5, а саме мобільний телефон «Сіменс М-65» з сім-картою «Київстар» на загальну суму 750 грн.;
2
він же, 03.07.2006 p. близько 22 год., перебуваючи в барі «Людмила» в м. Черкаси повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3на загальну суму 2545 грн. 50 коп.
В апеляціях ОСОБА_2 та в його інтересах захисник ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, просили змінити вирок суду та пом'якшити покарання ОСОБА_2, застосувавши ст. 75 КК України, мотивуючи тим, що суд не врахував, що він повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував матеріальну шкоду потерпілим, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме хвороби матері.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати вважає, що апеляції засудженого та його захисника є підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду 1 інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на доказах, досліджених в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, та ніким не оспорюється.
Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК та ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд 1 інстанції вірно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого, який хоча в силу ст. 89 КК України не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК України і після закінчення іспитового терміну знову вчинив 3 умисних корисливих більш тяжких злочинів. У зв'язку з чим суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення тільки з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
А врахувавши обставини, які пом'якшують покарання засудженого і на який посилаються апелянти, суд призначив йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, та застосував принцип поглинення покарання за сукупністю злочинів.
Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_2 вчинив злочини внаслідок збігу тяжких сімейних обставин у зв'язку з необхідністю придбання ліків для хвороб матері є безпідставні. З матеріалів справи вбачається, що гроші від реалізації викраденого майна були витрачені засудженим на власні потреби, які не були життєво необхідними, а саме на новий мобільний телефон та інші(а. с 17, 75).
Колегія суддів судової палати не знаходить підстав для застосування щодо засудженого ст. 75 КК України та звільненні його від призначеного покарання.
У зв'язку з чим апеляції засудженого та захисника задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2007 р. відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 -[без задоволення.