АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-785-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія на ухвалу Клочко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Василенко Л.І. Бабенка В.М.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 березня 2007 р. по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Черкаський міськвиконком про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановила:
21.12.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст. 256 ЦПК України із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту користування земельною ділянкою за адресою:АДРЕСА_1. При цьому вказав, що встановлення даного юридичного факту йому потрібне для того, щоб в майбутньому звернутись до Черкаської міської ради з метою укладання договору оренди земельної ділянки або отримання можливості приватизувати дану земельну ділянку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 березня 2007 р. позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду, як постановлену з порушенням норм процесуального права скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому вказав, що суд зробив помилку у встановленні факту, що має юридичне значення, сплутавши його з земельними правовідносинами, так як в суді він мав намір довести факт користування земельною ділянкою більше 15 років, що має юридичне значення за допомогою документів та показів свідків. Посилання суду на
норми Земельного Кодексу вважає безпідставними, так як земельні правовідносини не розглядаються і на момент користування земельною ділянкою не діяли.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду районний суд виходив з того, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки законом визначено інший порядок їх встановлення відповідно до п. 2 ст. 256 ЦПК України та що поставлене заявником питання містить спір про право, що має вирішуватись у порядку позовного провадження. Оскільки суд виявив, що встановлення юридичного факту пов'язане з вирішенням спору про право він прийшов до висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду.
Судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно до роз'яснень викладених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.1998 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до ст. ст. 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При цьому відповідно до п.3 наведеної Постанови у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде встановлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме користування земельною ділянкою за адресою:АДРЕСА_1 з травня 1990 р. Вказав, що звертається до суду з даною заявою для можливості звернення до органу місцевого самоврядування з клопотанням про зміну порядку та статусу користування за давністю земельною ділянкою.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, так як законом визначено інший порядок його встановлення. Дане питання пов'язано з наступним вирішенням спору про право, оскільки земельні відносини, тобто суспільні відносини щодо права володіння користування і розпорядження землею регулюється ЗК України, отже має вирішуватись у порядку позовного провадження.
Відповідно до змісту ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Беручи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд у відповідності до наведених вимог закону обгрунтовано залишив заяву без розгляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм
процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 березня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути
оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.