Справа №1-76/11 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року Снігурівський  районний суд   Миколаївської області в  складі:

головуючого  судді                Устіченка К.І.

при  секретарі                         Воскобойніковій К.В.

за участю прокурора             Гамери Н.В.

захисника                                 ОСОБА_1

потерпілого                            ОСОБА_2

представника КМ в справах неповнолітніх Паніч С.С.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка  кримінальну справу  за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, допризовника, учня 2 курсу Снігурівського професійного ліцею, виховується в не повній сім'ї, раніше не судимого

за ч. 3 ст. 185  КК України,

ВСТАНОВИВ:

8 листопада 2010 р. біля 16 години підсудний ОСОБА_4 шляхом вільного доступу проник до приміщення гаражу домоволодіння АДРЕСА_2 звідки таємно викрав стартер від автомобіля IFAV-50L вартістю 1500 грн., паливний насос автомобіля IFAV-50L вартістю 1500 грн., масляний домкрат грузопід»ємністю 10 тон вартістю 300 грн. та чавунну плиту вартістю 50 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 3350 грн.

Заподіяна матеріальна  шкода потерпілому не відшкодована.

Підсудний  ОСОБА_4 винним себе не признав та пояснив, що на той час проходив практику в Снігурівському лісництві та до дому приходив пізно. У листопаді 2010 року мати йому повідомила, що приходив потерпілий і звинувачував його в крадіжці його майна, але він крадіжку майна потерпілого не вчиняв, а зізнання дав так як боявся, що його затримають і посадять в ІТТ.

Незважаючи на те, що підсудний своєї вини в пред»явленому йому обвинуваченні не визнав, його вина підтверджується наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив судуё що 9 листопада 2010 року вранці він повернувся додому з роботи та виявив крадіжку з його гаража стартера, паливного насосу до автомобіля IFAV-50L , масляного домкрату грузопід»ємністю 10 тон та чавунної плити, йому  заподіяні матеріальні збитки на суму 3350 грн. На місці вчинення злочину він знайшов спортивну шапку чорного кольору, яку передав працівникам міліції.

Поясненнями свідка ОСОБА_5 , який підтвердив , що в листопаді 2010 року до нього додому підсудний разом з іншим хлопцем принесли запасні частини до грузового автомобіля, а саме –паливний насос, стартер, домкрат та чавунну плиту, яку він купив  як металобрухт та вказані деталі здав до втормета.

Заявою від 9 листопада 2010 року (а.с.5) потерпілого ОСОБА_2 про крадіжку його майна з гаражу по АДРЕСА_2 в ніч на 8 листопада 2010 року.

Протоколом огляду місця події (а.с. 6) з якого вбачається, що домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 розташоване по АДРЕСА_2 з місця пригоди було вилучено шапку.

Явкою з повинною від 30 березня 2011 року (а.с. 32) підсудного ОСОБА_4, який зізнався, що 8 листопада 2010 року саме він викрав деталі до автомобіля з гаражу домоволодіння потерпілого по АДРЕСА_2.

Речовим доказом (а.с.41) спортивною шапкою, яку підсудний залишив на місці вчинення злочину і яка була ним опізнана в ході судового слідства.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що всі свідчення в тому числі і явку з повинною підсудний давав добровільно і будь-який тиск з його боку на нього не здійснювався. Допит та обвинувачення пред»являлися в присутності захисника.

Посилання підсудного та захисника на ту обставину, що ОСОБА_4 не вчиняв вказаного злочину спростовуються доказами, які суд дослідив в ході судового слідства, а пояснення, викладені підсудним в явці з повинною узгоджуються з доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому суд не бере до уваги твердження підсудного та захисника про непричетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину.

Дослідивши докази суд кваліфікує дії підсудного за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує тяжкість вчиненого злочину, вчинено тяжкий злочин, особу винного, який за місцем проживання характеризується  посередньо, вчинив злочин в неповнолітньому віці, його першу судимість.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

Виправлення підсудного суд вважає можливим без ізоляції його від суспільства але в умовах нагляду та контролю за ним і застосовує ст. 75, 76, 104 КК України та призначає покарання з застосуванням ст. 70 ч.4 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

  Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України, як доведений матеріалами кримінальної справи.  

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4  визнати   винним  у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити від відбування покарання відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим терміном на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно вважати засудженим до 4 років позбавлення волі.

Згідно ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням з  іспитовим терміном на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого   наступні  обов’язки:

1.Повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи.

2.Періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

3. Продовжити навчання в Снігурівському професійному ліцеї.

Міру запобіжного заходу,  до вступу вироку в законну  силу,    засудженому залишити    попередню - підписку  про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовільнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2  –3350 грн. матеріальних збитків.

Речовий доказ, вказаний в постанові від 02 квітня 2011 р. (а.с.41), повернути за належністю його власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області   через районний суд, протягом 15 –ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ