ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

У судовому засідання оголошувалась перерва для підготовки повного тексту постанови до 03.10.2006.

ВСТАНОВИВ:

Промінвестбанк України звернувся до ДП “Херсонський суднобудівний завод” з позовом, в якому просив господарський суд Херсонської області (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) підтвердити, що станом на 05.02.2002 сума заборгованості ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед Промінвестбанком України за наданими кредитами становить           182822921,46 грн. та 4139994,72 дол. США. Виникнення господарського спору банк обґрунтовує невизнанням підприємством заборгованості за кредитними договорами в іноземній валюті з посиланням на угоду № 17-1465/2 від 14.09.1999, укладену між сторонами у справі, якою існуючу заборгованість сторони визначили виключно у національній валюті в сумі 231300000 грн.

Рішенням від 29.03.2002 господарський суд Херсонської області (суддя Задорожна Н. О.) позовні вимоги задовольнив, шляхом спонукання                  ДП “Херсонський суднобудівний завод” внести зміни в документи бухгалтерського обліку і баланс, відобразивши в них кредитний борг Промінвестбанку України  в сумі 182822921,46 грн. та 4139994,72 дол. США.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що між сторонами у справі був укладений ряд кредитних договорів в національній валюті України та іноземній валюті, а також додаткові угоди до них, заборгованість по яких ДП “Херсонський суднобудівний завод” в повному обсязі не погашена. Оскільки вказані договори не містять положень щодо заміни зобов’язання      ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед банком в доларах США на такі зобов’язання в національній валюті, не містить таких положень і укладена між сторонами справи угода про реструктуризацію заборгованості, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому господарським судом не прийнято до уваги посилання відповідача на Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення виробничої діяльності                  ДП “Херсонський суднобудівний завод” та Постанову Кабінету Міністрів України “Про реструктуризацію заборгованості ДП “Херсонський суднобудівний завод”, оскільки зазначені нормативно –правові акти не є підставою для зміни або припинення цивільно –правових зобов’язань.  

За апеляційною скаргою ДП “Херсонський суднобудівний завод” Одеський апеляційний господарський суд (судді: Таценко Н. Б. - головуючий, Сидоренко М. В., Єрмілов Г. А.), переглянув рішення у справі в апеляційному порядку та постановою від 22.07.2002 залишив його без змін з тих же підстав, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції: “визнати, що станом на 05.02.2002 сума заборгованості ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед Промінвестбанком України за наданими кредитами договорами, які є предметом спору, становить 182822921,46 грн. та 4139994,72 дол. США”. Зміни в резолютивній частині рішення Одеський апеляційний господарський суд мотивував тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не була врахована заява позивача від 29.03.2002 про уточнення позовних вимог.  

28.10.2005 ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою про перегляд прийнятого у справі рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України. За нововиявлені обставини позивач просив визнати встановлені в рішеннях від 15.08.2005 у справах №№ 3/446, 3/447 господарського суду м. Києва факти, що зобов’язання ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед банком за кредитними договорами було припинено відповідно до статті 220 Цивільного кодексу Української РСР шляхом заміни їх новими зобов’язаннями відповідно до угоди сторін № 17-1465/2 від 14.09.1999 про реструктуризацію заборгованості.

В доповненнях до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” посилалось також на рішення від 04.11.2005 у справі № 36/341 господарського суду м. Києва, в якому суд дійшов аналогічних висновків щодо припинення зобов’язань за кредитними договорами.  

Рішенням від 03.03.2006 господарський суд Херсонської області (суддя Задорожна Н. О.) скасував рішення від 29.03.2002 у даній справі, у задоволенні позову відмовив з посиланням на те, що при дослідженні в процесі розгляду даної справи угоди про реструктуризацію кредитної заборгованості, суд не надавав їй правової оцінки як юридичному документу, що припиняє зобов’язання за кредитними договорами, а керувався тим, що останні продовжували діяти і після 14.09.1999 та на момент розгляду справи. А оскільки факт припинення зобов’язань за кредитними договорами на момент розгляду заяви встановлений судовими рішеннями між тими ж сторонами після прийняття рішення у даній справі, він не міг бути відомий заявнику, а тому є нововиявленою обставиною.

Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив також, що, оскільки кредитні зобов’язання припинились 14.09.1999, банком безпідставно здійснювався перерахунок кредитного боргу після цієї дати, виходячи з того, що кредитні зобов’язання продовжують діяти.

За апеляційною скаргою Промінвестбанку України  Запорізький апеляційний господарський суд (судді Юхименко О. В. –головуючий, Коробка Н. Д., Радченко  О. П.) переглянув рішення від 03.03.2006 в апеляційному порядку та постановою від 19.05.2006 залишив його без змін з тих же підстав.

При цьому апеляційною інстанцією не були прийняті до уваги посилання Промінвестбанку України на постанови від 14.03.2006 та від 11.04.2003 Верховного суду України, якими скасовані судові рішення у справах № № 3/446, 3/447, 36/341 господарського суду м. Києва, на які заявник посилався як на підставу перегляду рішення у справі за нововиявленими обставинами, оскільки вказані постанови прийняті Верховним судом України після прийняття оскаржуваного рішення від 03.03.2006, а тому викладені в них обставини, зокрема, щодо помилковості висновку про припинення зобов’язань за кредитними договорами, не були відомі господарському суду Херсонської області та не могли бути враховані ним при прийнятті рішення.

Промінвестбанк України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову від 19.05.2006, в якій просить скасувати рішення від 03.03.2006 господарського суду Херсонської області та постанову від 19.05.2006 Запорізького апеляційного господарського суду, а рішення від 29.03.2002 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 112 Господарського процесуального кодексу України в частині надання значення нововиявленої обставини фактам, встановленим в судових рішеннях господарського суду м. Києва, оскільки, як зазначає заявник, заводу не могло не бути відомо про наслідки укладення в 1999 році угоди про реструктуризацію кредитної заборгованості, а тому останній не був позбавлений можливості при розгляді даної справи в обґрунтування своїх заперечень позову послатись на припинення зобов’язань перед банком за кредитними договорами.

Також заявник посилається на порушення господарським судом приписів статей 99,101,104 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту яких випливає, що апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Однак, апеляційною інстанцією, в порушення зазначених норм, не прийнято до уваги постанови Верховного суду України як докази відсутності обставин, на які завод посилався як на нововиявлені.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх  у судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення від 29.03.2002 та постанову від 22.07.2002 у даній справі, якими задоволено позовні вимоги Промінвестбанку України шляхом визнання суми заборгованості ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед Промінвестбанком України за наданими кредитами в розмірі 182822921,46 грн. та 4139994,72 дол. США, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що протягом 1995 –1998р.р між Промінвестбанком України та ДП “Херсонський суднобудівний завод” було укладено ряд кредитних договорів як в національній валюті України, так і в доларах США.

Сума основного боргу по кредиту за вказаними договорами у розмірі 178704521,65 грн. складалася з кредитів в національній валюті України у розмірі 39853807,42 грн. та заборгованості за кредитами в іноземній валюті у розмірі 35366967,46 доларів США.

З метою збереження унікального виробництва суден, стабілізації фінансово-економічного стану ДП “Херсонський суднобудівний завод” та на виконання Указу Президента України від 12.07.1999 “Про заходи щодо забезпечення виробничої діяльності державного підприємства “Херсонський суднобудівний завод” та Постанови Кабінету Міністрів України “Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства “Херсонський суднобудівний завод” 14.09.1999 між Промінвестбанком України та ДП “Херсонський суднобудівний завод” було укладено угоду № 17-1465/2 “Про реструктуризацію заборгованості Державного підприємства “Херсонський суднобудівний завод” Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком по наведеним в ній 29 кредитним договорам, у тому числі 4 - в іноземній валюті України”.

Відповідно до умов укладеного договору сторони підтвердили, що реструктуризована заборгованість позичальника (Промінвестбанку України) складає 231,3 млн. грн., в тому числі 178,7 млн. грн. по кредитах та 52,6 млн. грн. по відсотках. Встановили граничний термін погашення заборгованості згідно графіку, що додавався та є невід'ємною частиною Угоди - 31.12.2004.

Враховуючи тенденцію росту курсу долара США, Промінвестбанк України здійснив переоформлення заборгованості з іноземної валюти (35366967,46 доларів США) в заборгованість у національній валюті України, здійснивши її поступову конвертацію, після чого борг відповідача станом на 05.02.2002 став складати 182822921,40 грн. і 4139994,72 доларів США. В їх числі заборгованість за кредитами в національній валюті у розмірі 39475573,46 грн. та заборгованість за кредитами у доларах США у розмірі 143347348,00 грн. і 4139994,72 доларів США. Тобто, як встановлено господарськими судами, враховуючи часткове погашення кредиту в національній валюті в сумі 378233,96 грн., у доларах США в сумі 4771972,74, які мали місце після укладення сторонами угоди про реструктуризацію, а також після проведення банком конвертації 26455000 доларів США в національну валюту України, борг відповідача станом на 05.02.2002 став складати 182822921,40 грн. і 4139994,72 доларів США,  що і було визнано господарським судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи та її перевірки в апеляційному порядку.

Звертаючись з заявою про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, за такі обставини ДП “Херсонський суднобудівний завод” просив визнати встановлені в рішеннях від 15.08.2005 у справах № 3/446 та          № 3/447 та рішенні від 04.11.2005 у справі № 36/341 господарського суду          м. Києва факти, що зобов’язання ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед банком за кредитними договорами було припинено відповідно до статті 220 Цивільного кодексу Української РСР шляхом заміни їх новими зобов’язаннями відповідно до угоди сторін № 17-1465/2 від 14.09.1999 про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що в основу судових рішень були покладені встановлені в ході здійснення судового провадження факти існування заборгованості ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед Промінвестбанком України як в національній, так і в іноземній валюті за кредитними договорами, укладеним між згаданими сторонами, та які продовжували існувати після укладення угоди про реструктуризацію.

Підставою перегляду вказаних рішень у даній справі за нововиявленими обставинами та подальшого їх скасування стали встановлені рішеннями від 15.08.2005 у справах № 3/446 та № 3/447 та рішенням від 04.11.2005 у справі    № 36/341 господарського суду м. Києва факти, що зобов’язання ДП “Херсонський суднобудівний завод” перед банком за кредитними договорами було припинено відповідно до статті 220 Цивільного кодексу Української РСР шляхом заміни їх новими зобов’язаннями відповідно до угоди сторін № 17-1465/2 від 14.09.1999 про реструктуризацію заборгованості.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановами від 14.03.2006 та від 11.04.2003 Верховного суду України скасовані судові рішення у згаданих справах господарського суду м. Києва, які лягли в основу оскаржуваного рішення, а висновок про припинення зобов’язання за спірними правовідносинами визнано помилковим.

Однак, переглядаючи рішення від 03.03.2006 в апеляційному порядку, господарський суд апеляційної інстанції не взяв до уваги викладені обставини, з огляду на прийняття згаданих постанов Верховним судом України після прийняття оскаржуваного рішення від 03.03.2006.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу (стаття 101 Господарського процесуального кодексу).

Таким чином, зі змісту наведених процесуальних приписів випливає, що Запорізький апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційне провадження, повинен був на підставі наявних та додатково поданих доказів повторно розглянути справу, повно всебічно та об’єктивно встановивши всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення даного господарського спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті при неповному встановленні обставин справи, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення від 03.03.2006 господарського суду Херсонської області та постанову від 19.05.2006 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 7/69 господарського суду Херсонської області скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського  суду Херсонської області.

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку задовольнити частково.   

Головуючий                                                                           Т. Дроботова

Судді                                                                                      Т. Гоголь

                                                                                                           Л. Рогач