ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 вересня 2006 р. |
№ 10/567/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М. |
|
|
|
|
за участю представників: |
|
позивача |
ОСОБА_2, дов. від 08.08.2006 року |
|
відповідача |
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Одеського апеляційного господарського суду |
|
від |
11.05.2006 року |
|
у справі |
№ 10/567/05 господарського суду Миколаївської області |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 |
|
про |
стягнення 38 215, 00 грн. |
ВСТАНОВИВ:
У зв'язку зі зміною складу судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарських суб'єктів та відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005 року №02-20/13 склад колегії суддів змінено та призначено колегію у складі суддів: головуючого -Муравйова О.В., Полянського А.Г., Фролової Г.М.
У грудні 2005 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 38 215, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідно до усної домовленості між сторонами у даній справі відповідач заборгував позивачу грошові кошти за поставлене в липні та серпні 2001 року молоко. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається також на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2005 року по справі № 11/120, постанову по даній справі та боргову розписку Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 на суму 38 215, 00 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.02.2006 року (суддя: Горобченко Д.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року (судді: Гладишева Т.Я. -головуючий, Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) по справі № 10/567/05 господарського суду Миколаївської області в задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди, зокрема, зазначають про те, що враховуючи, що строк давності пропущено, підстави для його продовження відсутні, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Не погоджуючиcь з постановою, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року по справі №10/567/05 господарського суду Миколаївської області, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що резолютивна частина постанови апеляційного господарського суду суперечить висновкам, вказаним в описовій частині, внаслідок чого вона підлягає скасуванню.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2005 року у справі №11/120 господарського суду Миколаївської області встановлено наявність у Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 перед Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 38215,00 грн. за отримане в липні-серпні 2001 молоко. Постанова є чинною станом на день розгляду спору.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
07.09.2005 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення суми боргу у розмірі 38215,00 грн. Зазначена сума відповідачем сплачена не була.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 38215,00 грн. за отримане у липні-серпні 2001 року молоко, господарський суд апеляційної інстанції застосував положення статті 257 Цивільного кодексу України щодо загальних строків позовної давності, зазначаючи при цьому, що позивач довідався про своє порушене право у 2001 року.
Однак, відповідно до статті 165 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент виникнення спірних відносин) якщо строк виконання зобов'язань невстановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не виплаває із закону, договору або із змісту зобов'язання. Аналогічні положення містить стаття 530 Цивільного кодексу України.
Згідно пункту 6 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (статті 261 Кодексу).
Враховуючи, що строк виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем невстановлений, строк виконання зобов'язань для відповідача мав настати у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги позивачем.
Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією щодо сплати боргу 07.09.2005 року.
Зазначені обставини судами першої та апеляційної інстанції досліджені не були.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а також враховуючи, що судом порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.02.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року у справі № 10/567/05 господарського суду Миколаївської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова