Справа № 22ц-101/08 Головуючий в 1 інстанції Наваляний А.Д.
Категорія - 39 Доповідач Расевич С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 лютого 2008 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Расевича С.І.,
суддів Киці С.І., Русинчука М.М.,
при секретарі Гордійчук І.В.
з участю
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Мірука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про надання додаткової відпустки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2007 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - Волинського ЛВУМГ) «Львівтрансгаз» дочірньої компанії (далі - ДК) «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії (далі - НАК) «Нафтогаз України», управління магістральних газопроводів (далі - УМГ) «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про надання додаткової відпустки, мотивуючи його тим, що вона працює на посаді прибиральниці службових приміщень лінійно-експлуатаційної служби Волинського ЛВУМГ «Львівтрансгаз».
В березні 2007 року позивач звернулась з письмовою заявою на підприємство з вимогою надати додаткову оплачувану відпустку за 2006-2007 роки, тривалістю 14 календарних днів як одинокій матері, оскільки вона одна виховує неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком якої шлюб розірвано.
Однак ОСОБА_1 в наданні такої відпустки було відмовлено, оскільки вона не підпадає під статус одинокої матері. З аналогічною заявою позивач також зверталась у вересні 2007 року, однак підприємством в наданні додаткової відпустки повторно було відмовлено.
Просила визнати відмову в наданні додаткової відпустки незаконною та зобов'язати Волинське ЛВУМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» надати їй додаткову оплачувану відпустку за 2006-2007 роки, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 25 жовтня 2007 року в якості співвідповідача у справі залучено ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 грудня 2007 року в позові відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2001 року працює у Волинському ЛВУМГ «Львівтрансгаз» на посаді прибиральниці службових приміщень.
19 березня 2007 року позивач звернулася до начальника Волинського ЛВУМГ «Львівтрансгаз» із заявою про надання їй додаткової оплачуваної відпустки, як одинокій матері, однак згідно рішення комісії по трудових спорах УМГ «Львівтрансгаз» від 20 липня 2007 року їй було відмовлено в задоволені вказаної заяви (а.с. 13, 44). 3 вересня 2007 року ОСОБА_1 повторно звернулася до роботодавця із аналогічною заявою, однак знову отримала відмову (а.с. 7-8).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього КЗпП України).
Із матеріалів справи вбачається, що в позивача на утриманні знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5). ОСОБА_1 проживає з неповнолітньою дочкою окремо від батька ОСОБА_3, оскільки шлюб між ними у 2006 році розірвано (а.с. 6, 12).
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, виходив з того, що позивач не підпадає під категорію одинокої матері, оскільки ОСОБА_3, як батько, приймає участь в утриманні їхньої неповнолітньої дочки, зокрема сплачує аліменти.
Однак, судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано положення пункту 5 частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року, який визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька.
Отже після введення в дію в 1996 році Закону України "Про відпустки" поняття одинокої матері, визначене у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9, не повинно застосовуватись до правовідносин, які регулюються Законом України «Про відпустки».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої, а тому позивач ОСОБА_1, як одинока матір, має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки».
Тому відмова в наданні щорічної додаткової оплачуваної відпустки позивачу ОСОБА_1, як одинокій матері, є неправомірною.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач працює у Волинському ЛВУМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (а.с.8, 13), а тому вказане відділення слід зобов'язати надати ОСОБА_1 щорічну додаткову оплачувану відпустку відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки».
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
Оскільки відповідачі Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не є юридичними особами, то судові витрати слід стягнути з відповідача дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України позивачу слід присудити з дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» судові витрати, які сторона понесла у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та в зв'язку з апеляційним оскарженням судового рішення, а саме 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Ковельському міськрайонному суді та апеляційному суді Волинської області. Крім того, з дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» слід стягнути відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України в користь держави судовий збір у розмірі 8,5 грн.
На підставі п. 5 ч. 12 ст. 10 і ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки», керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2007 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про надання додаткової відпустки задовольнити.
Визнати незаконною відмову Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо надання ОСОБА_1 щорічної додаткової оплачуваної відпустки відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки».
Зобов'язати Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надати ОСОБА_1 щорічну додаткову оплачувану відпустку відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки»
Стягнути з дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_1 п'ятнадцять гривень судових витрат.
Стягнути з дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в користь держави судовий збір у розмірі вісім гривень 50 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: