ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
№4-69/2008
ПОСТАНОВА
12 лютого 2008 року Печерський районний суд м.Києва в складі
головуючого судді Гримич М.К. ,
при секретарі Бульбі Ю.С.,
з участю представників заявника Синюки В.М., Ахундової АА.
Прокурорів Ушатого Ю.М., Куценок І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу Закритого акціонерного товариства “Фінансовий Союз Банк” на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гури О.А. від 15.10.2007 року про порушення кримінальної справи по факту наявності в діях невстановлених посадових осіб АБ “Синтез” ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України ,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2008 року виконуючий обов»язки Голови правління Закритого акціонерного товариства «Фінансовий Союз Банк» Ващенко К.В. звернувся до суду з скаргою на вищезазначену постанову про порушення кримінальної справи, винесену слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гурою О.А., посилаючись на те, що в рамках порушеної кримінальної справи по факту вчинення невстановленими посадовими особами АБ “Синтез” діянь, що містять ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України проводяться слідчі дії відносно ЗАТ “Фінансовий Союз Банк” та його засновників, тому вказана постанова підлягає скасуванню, як така, що порушує права заявника, передбачені ст. 42 Конституції України .
Представники заявника, з”явившись у судове засідання, підтримали скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на те, що ЗАТ “Фінансовий Союз Банк” відповідно до ч.3 ст. 236-7 КПК України має право на оскарження цієї постанови, оскільки відносно цієї установи проводиться значний обсяг слідчих дій, що є достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів заявника.
Прокурор Ушатий Ю.М., з”явившись у судове засідання, проти скарги заперечував, посилаючись на те, що В.О. Голови правління ЗАТ “Фінансовий Союз Банк” не має процесуального статусу при розслідуванні вищезазначеної кримінальної справи, тому ця особа позбавлена права оскаржувати вищевказану постанову органу досудового слідства. Скарга, подана до суду, є скаргою на неправомірні дії слідчого, тому повинна розглядатися в порядку ст. 234 КПК України.
Прокурор Куценок І.Г., з”явившись у судове засідання, проти скарги заперечував, посилаючись на те, що постанова прийнята на підставі і в межах ст.. ст.. 94,97 КПК України, підстави для її скасування відсутні, всі слідчі дії по вказаній кримінальній справі, в тому числі і відносно ЗАТ “Фінансовий Союз Банк” проводяться в межах предмету розслідування, а у випадках, передбачених КПК України - з дозволу суду.
Суд, вислухавши пояснення представників заявника та прокурорів, дослідивши матеріали кримінальної справи № 49-2088, з якої виділені в окреме провадження матеріали по кримінальній справі № 49-2252, а також матеріали з цієї кримінальної справи, які стали приводом для порушення кримінальної справи, встановив наступне.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гури О.А. 15.10.2007 року було порушено кримінальну справу по факту вчинення невстановленими посадовими особами АБ “Синтез” діянь, що містять ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, оскільки при провадженні іншої кримінальної справи (49-2088) було встановлено, що нерезидентом України ТОВ “Вого ЛЛП” через громадянина України ОСОБА_1. відкрито в АБ “Синтез” банківські рахунки в гривнях та доларах США, для цього складено відповідну заяву, картку з зразками підписів і відбитку печатки товариства та інші документи. При цьому, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 12.10.2007 року підписи від імені ОСОБА_1. в цих документах виконано не ним, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1., тому з урахуванням встановлених обставин по факту складання за відомо неправдивих документів посадовими особами АБ “Синтез” порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Згідно з КПК України:
- справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (частина друга статті 94);
- при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий або орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування (частина перша статті 98);
- якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи (частина друга статті 98);
- досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом (частина перша статті 113).
Виходячи з наведених норм КПК України та предмету судового розгляду, до якого відноситься перевірка лише наявності приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови, беручи до уваги, що згідно пояснень представників заявника в судовому засіданні в такому розумінні постанова ними не оскаржується, оскільки ніякі дані щодо кримінально караних діянь невстановлених посадових осіб АБ «Синтез» їм невідомі, суд вважає, що постанова винесена на законних підставах. При цьому суд бере до уваги наявність передбачених КПК України приводів та підстав для порушення кримінальної справи, які виявлені в діях інших осіб при провадженні досудового слідства по іншій справі, викладені в самій постанові та перевірені судом при огляді кримінальних справ .
Згідно зі ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Верховною Радою України 11.09.1997 року, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли у офіційній якості. Таким чином, повноваження і процедурні гарантії будь-якого конкретного органу є важливими факторами для визначення ефективності будь-якого конкретного виду правового захисту.
Розглядаючи питання щодо правомірності оскарження заявником постанови про порушення кримінальної справи, з огляду на вимоги ч.3 ст. 236-7 КПК України, суд бере до уваги, що відносно ЗАТ “Фінансовий Союз Банк”, його посадових осіб чи засновників кримінальну справу не порушено, а отже, процесуального статусу захисника чи законного представника заявнику та його представникам не надано, тому з урахуванням положень ст. 43-1 та 44 КПК України, які формально хоч і обмежують право представників ЗАТ “Фінансовий Союз Банк”, але є чинними і обов”язковими , суд вважає, що заявник в судовому засіданні не довів, що він на підставі ч.3 ст. 236-7 КПК України має право на оскарження вищевказаної постанови органу досудового слідства як такої , що винесена неправомірно та порушує права засновників банку на здійснення підприємницької діяльності .
За наведених підстав та норм законодавства України суд вважає, що скарга на постанову про порушення кримінальної справи задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.43-1,44, 94,97, 236-7,236-8 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства “Фінансовий Союз Банк” на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Гури О.А. від 15.10.2007 року про порушення кримінальної справи по факту наявності в діях невстановлених посадових осіб АБ “Синтез” ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: