Справа №2-419/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року                                                            місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.

при секретарі Домбровській З.П.,

з участю представника позивача Голошви В.Л.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зняття з реєстрації та виселення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якому зазначають, що ОСОБА_2 20.07.2007 року уклала з установою банку кредитний договір, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» видав Відповідачу кредит у сумі 77000 доларів США строком на 240 місяців зі сплатою 12,5% річних.

20.07.2007 року в якості забезпечення кредитного договору позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір іпотеки, відповідно до якого нею було передано в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями загальною площею 155 кв.м., житловою площею 72,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 424017 гривень.

Вказують, що Позичальником було порушено строки погашення кредиту, внаслідок чого установа банку змушена була звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки. Так, виконавчим написом №5430 від 17.11.2008 року, виданим приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме з на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2

15.01.2009 року на ім’я відповідачів були направлені письмові вимоги про їх добровільне виселення. Разом з тим дані вимоги залишені без відповіді та задоволення.

В заяві вказують, що враховуючи ту обставину, що відповідачі не бажають добровільно звільняти будинок, то установа банку змушена звернутись до суду з позовом про їх примусове виселення.

Просять прийняти рішення про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язати сектор паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Горохівського РВ УМВС у Волинській області зняти з реєстрації місця проживання усіх Відповідачів по справі.

До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача було залучено сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Горохівського РВ УМВС України у Волинській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов .

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, повідомлень про причини неявки від них не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.   

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Так, відповідно до умов кредитного договору №014/1121/74/36985 від 20.07.2007 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»надало ОСОБА_2 кредит, сума якого становить 77000 доларів США строком на 240 місяців зі сплатою 12,5% річних.

Згідно умов кредитного договору виконання зобов’язань позичальником забезпечується іпотекою об’єкта нерухомості.

Відповідно до п. 5.5. вищевказаного договору позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання. А згідно п. 6.5 цього ж договору, у разі невиконанням позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за будь-яким з договорів забезпечення.

20.07.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки згідно умов якого, предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором №014/1121/74/36985 від 20.07.2007 року в повному обсязі, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Згідно п. 5.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет  іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим Договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статті 157 та 116 ЖК України передбачає випадки виселення членів сім’ї власника житлового будинку (квартири) без надання іншого житлового приміщення.

Так, вказаними нормами закону встановлено, що наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять  неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних осіб на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого житлового приміщення.

Крім того, підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення особи, які самоправно зайняли жиле приміщення.

У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідачі перебувають на реєстраційному обліку та проживають у спірному житловому приміщенні на законних підставах. Відповідачі є власником спірної квартири.

Підстав, для виселення відповідачів зі спірної квартири, передбачених Житловим Кодексом України немає.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про всій намір укласти цей договір. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про всій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя.

Як встановлено по справі відповідачі взагалі не повідомлялись позивачем про намір останнього укласти з ними договір купівлі-продажу предмету іпотеки –спірного домоволодіння.

На час розгляду справи в суді відповідачем погашена частина боргу за кредитним договором, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

З наведених вище підстав суд приходить до висновку, що заявлений позов про виселення відповідачів з житлового будинку, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності є передчасним та призведе до порушення прав відповідачів щодо належного володіння та користування будинком.

Разом з цим, згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Тобто підстав для зняття з реєстрації відповідачів також немає.

Крім того, у судовому засіданні не надано суду доказів тому, що у порядку виконання рішення суду відповідач не погасить суму заборгованості за кредитним договором грошовими коштами.

Тому, суд вважає вимоги позивача, щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку та виселення зі спірного будинку –передчасними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 224  ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 116, 157, 109 Житлового Кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 526, 530, 549, 575, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зняття з реєстрації та виселення –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Горохівського районного суду                                        В.В.Черняк