Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді - Полюховича О.І.
суддів - Матюхи Ю.В., Гладкого С.В.
з участю: прокурора - Ковальчука С.А.
законного представника потерпілої - ОСОБА_1
засудженого –ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3, законного представника потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_4 на вирок Рівненського районного суду від 11 квітня 2011 року.
Цим вироком, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Гоща Рівненської області, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, не одружений, військовозобов’язаний, раніше не судимий, студент Національного університету водного господарства та природокористування, проживаючий в АДРЕСА_1,
- засуджений за ч.1 ст.286 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком –один рік. На ОСОБА_2 покладено обов’язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовлено за безпідставністю.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 19 квітня 2010 року приблизно о 13год 30хв, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21051, д.н. НОМЕР_1, на проїзній частині вул..Свободи у с.Колоденка Рівненського району Рівненської області в межах населеного пункту перевищив швидкість та рухався зі швидкістю 93…98 км/год, чим порушив Правила дорожнього руху України, а саме вимоги п.12.4 , внаслідок чого не мав технічної можливості зупинити автомобіль шляхом екстреного гальмування та уникнути наїзду на малолітню ОСОБА_5, яка виїхала на проїжджу частину і допустив наїзд на велосипед , на якому їхала потерпіла. Внаслідок цих дій потерпіла ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
__________________________________________________________________________________________________
Справа № 11-380/11 р. головуючий у 1-й інстанції –Коробов С.О.
Категорія: ч.1 ст. 286 КК України доповідач - Полюхович О.І.
2
Законний представник потерпілої ОСОБА_1 , представник потерпілої ОСОБА_4 та прокурор Шпинта С.М. (з урахуванням поданих змін) у своїх апеляціях просять скасувати вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову і справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд , оскільки судом не вирішено питання про залучення до участі в справі страховика, у вироку не зазначено жодних мотивів прийнятого рішення про відмову в задоволенні цивільного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та законного представника потерпілої, які підтримали свої апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просить відмовити в задоволенні апеляцій, оскільки шкоду повністю відшкодував, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у злочині, за який його засуджено, грунтуються на всебічно, повно та об'єктивно досліджених матеріалах справи. Постановлене судом рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України є законним й обґрунтованим і не оскаржується в поданих апеляціях.
Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу винного.
Законний представник потерпілої ОСОБА_1 подав цивільний позов до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки , ОСОБА_5, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь потерпілої 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 7040 грн в рахунок відшкодування майнових збитків. ОСОБА_1 також просив стягнути з винної особи 5 000 грн на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_6, мати потерпілої, також просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.149,150).
18 березня 2011 року законний представник потерпілої повторно подав до суду цивільний позов в інтересах малолітньої дочки (а.с.171-178).
Суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов, у своєму вироку вказав, що батько потерпілої, законний представник ОСОБА_1, подав заяву про повне відшкодування ОСОБА_2 заподіяної злочином шкоди і відсутність претензій.
В матеріалах кримінальної справи є заява ОСОБА_1 старшому слідчому від 21 квітня 2010 року в якій зазначено про відсутність спору про відшкодування шкоди (а.с.37). Однак, 23 червня 2010 року ОСОБА_1 слідчому подав іншу заяву в якій вказав, що шкода потерпілій відшкодована не в повному обсязі, а тому він буде подавати цивільний позов (а.с.42).
Крім того, із матеріалів справи слідує, що автомобіль ВАЗ-21051, д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 і яким було вчинено наїзд на потерпілу ОСОБА_5 - є забезпеченим транспортним засобом, про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21 липня 2009 року (а.с.22).
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода у порядку, визначеному даним законом.
Судом першої інстанції також залишено поза увагою цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2
Суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов, не врахував зазначені норми закону, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3, законного представника потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
Вирок Рівненського районного суду від 11 квітня 2011 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову - скасувати, а справу в цій частині направити в той же суд на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді:
Полюхович О.І. Матюха Ю.В. Гладкий С.В.
_______________ ____________________ ________________