Судове рішення #16653982

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія  суддів судової палати  по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді - Полюховича О.І.

суддів -  Матюхи Ю.В., Гладкого С.В.

з участю: прокурора -  Ковальчука С.А.

законного представника потерпілої -  ОСОБА_1

засудженого –ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією  прокурора, який  брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3,  законного представника потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_4 на вирок Рівненського  районного суду від  11 квітня 2011 року.

Цим вироком, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1  в смт.Гоща Рівненської області, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, не одружений,  військовозобов’язаний, раніше не судимий, студент Національного університету водного господарства та природокористування, проживаючий в АДРЕСА_1,

          - засуджений за ч.1 ст.286 КК України  на один рік обмеження волі  з  позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком –один рік.  На ОСОБА_2 покладено обов’язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

У задоволенні  цивільного позову ОСОБА_1  в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди   відмовлено за безпідставністю.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

          

          Вироком суду ОСОБА_2  визнано винним та засуджено за те, що він  19 квітня 2010 року приблизно о 13год 30хв, керуючи  автомобілем марки ВАЗ-21051, д.н. НОМЕР_1, на проїзній частині  вул..Свободи у с.Колоденка Рівненського району Рівненської області в межах  населеного пункту перевищив швидкість та рухався зі швидкістю 93…98 км/год, чим порушив  Правила дорожнього руху України, а саме вимоги п.12.4 , внаслідок чого не мав  технічної  можливості зупинити автомобіль шляхом екстреного  гальмування  та уникнути наїзду на малолітню ОСОБА_5, яка  виїхала  на проїжджу частину  і допустив наїзд на  велосипед , на якому їхала потерпіла. Внаслідок цих дій потерпіла  ОСОБА_5  отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.  

__________________________________________________________________________________________________

Справа №  11-380/11 р.                                                                                     головуючий у 1-й інстанції –Коробов С.О.

Категорія: ч.1 ст. 286 КК України                                                                                              доповідач - Полюхович О.І.



                                                                                                                                  2

           Законний представник  потерпілої ОСОБА_1 , представник потерпілої ОСОБА_4   та прокурор Шпинта  С.М.  (з урахуванням поданих змін)  у своїх апеляціях  просять скасувати вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову і справу в цій частині повернути  на новий судовий розгляд , оскільки судом не вирішено питання про залучення до участі в справі страховика,  у вироку не зазначено жодних  мотивів  прийнятого рішення про відмову в  задоволенні цивільного позову.

            Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та законного представника потерпілої, які  підтримали свої апеляції,  пояснення засудженого ОСОБА_2, який просить відмовити в задоволенні апеляцій, оскільки шкоду повністю відшкодував, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню  з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2  у злочині, за який його засуджено, грунтуються на всебічно, повно та об'єктивно досліджених матеріалах справи. Постановлене судом рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України є законним й обґрунтованим і не оскаржується в поданих апеляціях.

Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання  підсудного він враховує.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні  покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого   ОСОБА_2  злочину, особу винного.

Законний представник потерпілої  ОСОБА_1 подав цивільний позов до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки , ОСОБА_5, в якій просив  суд стягнути з відповідача  на  користь потерпілої  20 000 грн в рахунок  відшкодування моральної шкоди,  7040 грн  в рахунок відшкодування майнових збитків. ОСОБА_1 також просив стягнути з винної особи  5 000 грн  на свою користь в рахунок відшкодування  моральної шкоди.  ОСОБА_6, мати потерпілої, також просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь  5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.149,150).

18 березня 2011 року законний представник потерпілої повторно подав до суду  цивільний позов в інтересах малолітньої дочки (а.с.171-178).

Суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов,  у своєму вироку   вказав, що батько потерпілої, законний представник ОСОБА_1, подав заяву  про   повне відшкодування ОСОБА_2 заподіяної злочином шкоди і відсутність претензій.

В матеріалах кримінальної справи є заява  ОСОБА_1 старшому слідчому  від 21 квітня 2010 року в якій зазначено про відсутність  спору про  відшкодування шкоди (а.с.37). Однак,  23 червня 2010 року ОСОБА_1 слідчому подав іншу заяву в якій  вказав, що шкода потерпілій відшкодована не в повному  обсязі, а тому він  буде подавати цивільний позов (а.с.42).

Крім того, із матеріалів справи  слідує, що автомобіль ВАЗ-21051, д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 і яким було вчинено наїзд на потерпілу ОСОБА_5 - є забезпеченим транспортним засобом, про що свідчить поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21 липня  2009 року (а.с.22).

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода у порядку, визначеному даним законом.

Судом першої інстанції також залишено поза увагою  цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2

Суд першої інстанції, вирішуючи цивільний позов,  не врахував зазначені норми закону, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

     На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію  прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3, законного представника потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Вирок Рівненського районного суду  від 11 квітня 2011 року відносно ОСОБА_2   в частині вирішення цивільного позову - скасувати, а справу в цій частині направити в той же суд на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без зміни.

                                                Судді:      

Полюхович О.І.                     Матюха Ю.В.                          Гладкий С.В.

_______________                 ____________________          ________________       



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація