Справа № 2-2103/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          13  липня  2011  року .                                                                    м.  Суми.

           Зарічний районний суд м. Суми  у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,

                                                                                при секретарі –Москаленко  Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Суми  цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  розірвання  шлюбу,  стягнення  аліментів,

В С Т А Н О В И В :

                Позивачка свої вимоги мотивує тим, що з 1998 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який  знаходиться у позивачки на утриманні. У зв”язку з  тим, що між  сторонами  зникло взаєморозуміння, почуття кохання  та поваги, відповідач  достатньої  матеріальної допомоги на дитину не надає, позивачка просить  шлюб розірвати  та  стягнути з відповідача  аліменти  в  розмірі  Ѕ  частина  заробітку відповідача.

                    В судовому  засіданні  позивачка заявлені вимоги підтримала.  

Відповідач  до  суду  не  з»явився,  про  час  розгляду  справи  повідомлявся,  відгуку  на  позов  не  надав.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши  позивача,  вважає, що позов підлягає  частковому  задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 1998 року позивачка  перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина, який  знаходиться у позивачки на утриманні ( а.с. 5-8 ).  

          В зв’язку з погіршенням відносин між сторонами, відсутністю взаєморозуміння  шлюбні відносини  припинено.

Між  сторонами  відсутнє  порозуміння  і  в  питаннях  утримання   дитини.

          З  урахуванням того,  що  подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї є неможливе, а тому укладений  між  сторонами шлюб відповідно  до  вимог  ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України  необхідно розірвати.           

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею  повноліття.

З урахуванням матеріального становища сторін, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, для дитини відповідного віку,  щомісяця.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача  необхідно стягнути на користь держави 51 грн. судового  збору  та  120  грн.  витрат  з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи.

          Керуючись ст.ст. 104-105, 110, 112,  180-183 Сімейного Кодексу України,  ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215,  224-226  ЦПК України,  суд -   

В И Р І Ш И В :

          Позовні  вимоги  ОСОБА_1  задовольнити  частково.

          Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.03.1998 року відділом  реєстрації  актів  громадянського  стану  Зарічного  райвиконкому  м.  Суми, за  актовим записом  №83.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3,  не  працюючого,  проживаючого  за  адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4,   аліменти  на утримання  сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини. Аліменти виплачувати матері дитини  -  ОСОБА_1, починаючи стягнення з  26.04.2011  року.

          Стягнути з ОСОБА_2 судовий  збір  на користь держави в сумі 51 гривня  00  копійок,  а  також  витрати з  інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи в сумі 120 гривень  00  копійок.   

          Відповідач  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  заочного  рішення  може  подати  заяву  про  його  перегляд.

Інші  особи мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів.        

                   Суддя                                                                                                  В.Б.  Бойко