1-38/08

                                                                      В И Р О К

                                                        І М Е Н Е  М    У К Р А Ї Н И

  23 січня 2008  року                                                  Уманський міськрайонний суд Черкаської області

   в складі головуючого судді Пархети А.В.

   при  секретарі  -  Діхтяренко Л.А.

   з участю прокурора -   Мельниченко С.В.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Врублівці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької області,  громадянина України, освіта незакінчена  вища, не працюючого, холостого, на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого  АДРЕСА_1, судимого 15.06.1998 року Первомайським міським судом Миколаївської області по ст. 198-2 ч.2, 222 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки,                                                                                                              

                                                                          у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

                                                                   ВСТАНОВИВ :

   Підсудний ОСОБА_1 26.06.1999 року, близько 20-ї години, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки з  колишньою дружиною ОСОБА_2 наніс їй удари рукою та ногою в обличчя, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці шийно-підборідної складки, струсу головного мозку, який ускладнився розвитком постравматичного арахноїдиту / запалення мозкових оболонок /, з явищем порушення мозкового кровообігу, головними болями, що згідно висновку судово-медичної експертизи  № 962/28 - МД-а від 30.03.2000 року відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

   Підсудний   ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і дав покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному у встановлюючій частину даного вироку, щиросердно кається у скоєному. Підтвердив факт нанесення ударів в обличчя потерпілої.   Цивільний позов визнав. 

   Крім щиросердного каяття та визнання вини винність підсудного підтверджується іншими зібраними під час досудового слідства доказами, дослідження яких, відповідно до вимог ст. 299 КПК України учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз'яснено усім під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

   Вина підсудного повністю доказана. Його дії суд кваліфікує по ч.1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,  тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

   При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, час скоєння злочину.

   Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає : визнання вини, щире каяття у скоєному, знаходження на утриманні двох малолітніх дітей.

   Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає  рецидив злочинів.

   Суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком відповідно до вимог ст. 71 КК України, що не суперечить вимогам Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року '' Про практику призначення судами кримінального покарання ''.

- 2 -

   Суд, враховуючи, що підсудний визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, знаходження на утриманні двох малолітніх дітей, пройдений час з моменту скоєння злочину та можливість його виправлення без відбування  покарання, вважає можливим, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від  відбування покарання з випробовуванням, поклавши на нього певні обов'язки, без застосування вимог ст. 77 КК України.

   Судові витрати підлягають стягненню з засудженого, речові докази відсутні, цивільний позов  - задоволенню у повному обсязі. 

   Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

    Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ :

   Визнати    ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122  КК України і призначити йому покарання - 2 роки позбавлення волі.                                                                                                

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк  1 рік 6 місяців.

   На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком  Первомайського міського суду Миколаївської області від 15.06.1998 року і остаточно призначити  ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з застосуванням вимог ст. 75 КК України,  встановивши іспитовий строк 2 роки 6 місяців.

   На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого   ОСОБА_1 слідуючі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання.

   Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

   Стягнути з  ОСОБА_1 на користь облстоматполіклініки  12 грн. 65 коп., на користь ОСОБА_2 - 4000грн.

     Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області учасниками процесу на протязі 15 діб з часу його проголошення.

   Вирок  складено власноручно.

   Головуючий                                                                                                       

                                                         А.Пархета.