Рішення справа № 2- 53 - 08
Іменем України копія
31.01.2008 року Любашівський районний суд Одеської області
у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.
при секретарі Гончар В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Любашівка справу за позовом ОСОБА_1 до Любашівської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво , -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом , вказавши , що їй на праві власності належить житловий будинок , розташований в АДРЕСА_1 .
На території зазначеного домоволодіння були самовільно побудувані три сараї .
Оскільки вказані сараї побудувані на земельній ділянці , виділеній для обслуговування будинку , належного їй , і дані будівлі не порушують прав інших осіб , то вона просила суд визнати її право власності на самочинно побудовані сараї .
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала і просила суд задовольнити його .
Представник Любашівської селищної ради , що діяв за дорученням , в судовому засіданні позов визнав і пояснив , що заперечень по справі не має .
В останнє судове засідання представник Любашівської селищної ради не з”явився , звернувшись до суду в попередньому судовому засіданні з заявою до суду про розгляд справи у його відсутність .
Притягнутий до участі у справі в якості третьої особи , не заявляючої самостійних вимог , ОСОБА_2 - сусід позивача , в судовому засіданні позов визнав повністю і пояснив , що самочинні будови не порушують його прав
В останнє судове засідання ОСОБА_2 не з”явився , надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність .
Вислухавши позивача , третю особу , представника Любашівської селищної ради , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню за слідуючими підставами.
Відповідно до ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних , будівельних , санітарних , екологічних та інших норм і правил , а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням .
Згідно зі ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою , яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці , що не була їй відведена для цієї
2.
мети , за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як видно з договору купівлі- продажу будинку ( а.с.- 7 ) позивачка являється власником садиби , розташованої в АДРЕСА_1
З технічного паспорту на вказаний будинок , оригінал якого оглядався в судовому засіданні , копія приєднана до матеріалів справи , вбачається , що позивачка самовільно побудувала сараї на земельній ділянці , яка надана їй в користування для обслуговування зазначеного будинку .
У висновку № 3 - 08 від 25.01.2008 р. судової будівельно - технічної експертизи ( а.с.- ) зазначено , що досліджувані будівлі сараїв літ "Ф,ф,З" розташовані на земельній ділянці , що призначена під індивідуальну житлову забудову .
У висновку вказаної ексертизи також вказано , що вартість самовільно побудованих господарських будівель : сараїв літ «Ф,ф,З” , розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на момент обстеження з урахуванням фізичного зносу складає 2174 грн. Площа забудови - сараю літ "З" - 2,8 кв. м., вартість - 214 грн. , площа забудови - сараю літ “ф” - 8,8 кв.м, вартість - 620 грн. , площа забудови - сараю літ “Ф” - 13,5 кв.м., вартість 1340 грн.
Самовільно побудовані господарчі будівлі сараїв літ “Ф,ф,З” відповідають протипожежним , санітарно - гігієнічним та містобудівним нормам згідно вимог ДБН 79-92 " Житлові будинки для індивідуальних забудовників України " та ДБН 360-92 «Містобудування . Планування та забудова міських і сільських поселень “
Як було встановлено в судовому засіданні вказані самовільно побудовані будівлі не порушують прав інших осіб.
Оскільки законом не передбачено визнання права власності на самочинні забудови , здійснені власником або користувачем земельної ділянки , на якій вони побудовані , то , на думку суду , існуючу проблему можна вирішувати шляхом застосування ч. 1 ст. 8 ЦК України ( аналогія закону) , посилаючись на ч. 3 ст. 376 ЦК України , яка являється підставою для визнання права власності на самочинне будівництво за особою , яка його здійснила , не являючись власником або користувачем земельної ділянки , на якій були збудовані самовільні будівлі .
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 10, 60,212,213, 215 ЦПК України , ст. ст 8 ч. 1 , 375 , 376 ЦК України , Законом України " Про власність " , суд
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до Любашівської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на самочинно побудовані
сараї : літ "З" площею 2,8 кв. м., вартістю 214 грн. , літ “ф “ площею 8,8 кв.м, вартістю 620 грн. , літ “Ф” площею 13,5 кв.м., вартістю 1340 грн , розташовані на території належної їй садиби , що знаходиться в АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом десяти днів з дня його оголошення через Любашівський районний суд . Строк подання апеляційної скарги - двадцять днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя підпис
Рішення вступило в законну силу 10 .02.2008 р. Оригінал рішення знаходиться в архіві Любашівського районного суду Одеської області .
Копія вірна : суддя В.О. Гнатюк