Справа №2-2618/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 січня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого: судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Ющенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 20 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому він посилається на те, що є власником нежитлового приміщення першого поверху  площею 36,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. У ході користування цим приміщенням ним були знайдені ще два приміщення площею 20 кв.м., у яких він провів ремонтні роботи для поліпшення санітарно-технічних умов цих приміщень. Оскільки згідно Рішення Конституційного суду України з 02.03.2004 року № 4-4-«У справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 і інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і по конституційному поданню 60 народних депутатів про офіційне тлумачення положень ст.ст. 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні та інш.) передаються безкоштовно в приватну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир (кімнат) у квартирах багатоквартирних будинків.

А також на підставі вищевказаного Рішення Конституційного суду України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідно до якого (п.2 ст.10): «Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного встаткування, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з обслуговуванням будинку при будинкової території у відповідності зі своєю часткою в майні будинку. Допоміжні приміщення (комори, сараї, підвали й т.д.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно і окремо приватизації не підлягають», тобто фактично власниками вищевказаного підвалу є вищезазначені мешканці будинку АДРЕСА_1, враховуюче волевиявлення останніх про передачу йому у власність вказаних приміщень, він вважає себе власником цих приміщень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

У судове засідання представник відповідач не з'явився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялися.

            Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16.07.2007 року позивач є власником нежитлового приміщення першого поверху площею 36,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Поряд з цим приміщенням знаходяться ще два приміщення  загальною площею 20 кв.м.

Так як, цими приміщеннями ніхто не користувався, вони знаходилися у поганому, позивачем для поліпшення санітарно-технічних умов були проведені ремонтні роботи в даних приміщеннях, яки відповідають технічним нормам.

Позивачем отримано заяву співвласників квартир будинку АДРЕСА_1, про передачу йому у власність приміщень підвалу площею 20 кв.м.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України з 02.03.2004 року № 4-4-«У справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 і інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і по конституційному поданню 60 народних депутатів про офіційне тлумачення положень ст.ст. 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні та інш.) передаються безкоштовно в приватну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир (кімнат) у квартирах багатоквартирних будинків.

Згідно п.1.2. зазначеного рішення власник, неприватизованих квартир є співвласником допоміжних приміщень нарівні із власниками приватизованих квартир.

Як зазначено в п.2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у двох - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві загальної спільної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше встаткування за межами або усередині квартири, що обслуговує більше однієї квартири, а також спорудження, будинку, які призначені для забезпечення потреб всіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані в житловому будинку.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 з 02.03.2004 року момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права загальної власності на допоміжні приміщення.

Підтвердженням вищевикладеного є вимоги ст. 328 ЦК України, у якій зазначене, що право власності здобувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема з угод. Право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність знаходження права власності не встановлена судом.

Отже, приміщення першого поверху площею 20 кв.м., що розташовано в будинку АДРЕСА_1, є загальною спільною власністю всіх власників та наймачів квартир зазначеного будинку.

Ч. 2 ст. 369 ЦК України, передбачено, що розпорядження майном, що є в загальній спільній власності, здійснюється зі згоди всіх співвласників.

У ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України зазначено, що право власності й інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їхнє виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, і здійснюється відповідним органом, яким згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України з 07.02.2002 року № 7/5 здійснюється підприємством БТИ.

Згідно ст. 10 ч. 2 Закону України з 10.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення (комори, сараї, і ін.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що позивач є власником вищевказаних приміщень першого поверху та за ним слід визнати право власності на ці приміщення.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 369 ЦК України, Рішення Конституційного суду України з 02.03.2004 року № 4-4-«У справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 і інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і по конституційному поданню 60 народних депутатів про офіційне тлумачення положень ст.ст. 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), ст.ст. 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 20 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у 10-ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя