Справа №  2-3817/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого  2008 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого  - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі  - Ющенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 жовтня  1999 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, відділом реєстрації актів громадянського стану  Приморської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 606.

Від цього шлюбу у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Через постійні сварки на ґрунті ревнощів та недовіри одне до одного спільне життя з відповідачем не склалося. Таким чином шлюбні відносини, а також ведення спільного господарства, між позивачем та відповідачем фактично були припинені в серпні 2007 року.

            Оскільки між позивачем та відповідачем не має суперечок про поділ сумісного майна подружжя та не можливе подальше примирення сторін, позивач просить свої позовні вимоги задовольнити.

Крім того, між сторонами була досягнута домовленість про те, що дитина залишається на вихованні у відповідачки, та буде проживати з нею.

У судове засідання позивач - ОСОБА_1 з'явився та цілком підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач -  ОСОБА_2 у судове засідання з'явилася, позовні вимоги визнала повністю.

Вивчивши матеріали справи та наявні докази у сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню з наступних  підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.

Від цього шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Фактичні шлюбні відносини, а також ведення спільного господарства, між позивачем та відповідачем фактично припинені були в серпні 2007 року.

Між сторонами була досягнута домовленість про те, що дитина залишається на вихованні у відповідача - ОСОБА_2, а позивач щомісяця сплачує утримання свого сина.

Також судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем не має суперечок про поділ сумісного майна подружжя .

 Ч.2 ст. 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб  припиняється  внаслідок  його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє  рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

При таких обставинах суд вважає, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21 вересня 1990 року має бути розірваним.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 109, 110 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3,  11, 15, 110, 209, 212-215, 218,  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 16 жовтня  1999 року, Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 606 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито в дохід держави з ОСОБА_1 у розмирі по 25 гривень, відповідачку від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя