Справа № 2-2773/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді - Шенцевої О.П.,
при секретарі - Лукашкіні О.В., Ющенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Федерації професійних спілок Одеської області за участю третіх осіб Одеської міської ради та голови Федерації професійних спілок Одеської області Буратинського В'ячеслава Васильовича про скасування розпоряджень, про поновлення на роботі, про стягнення заробітної плати за вимушений прогул, про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування розпорядження Федерації профспілок Одеської області від 18.09.2007 року №111 про його, позивача, звільнення з посади начальника Управління господарського обслуговування (далі - Управління), стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 111000 гривень, посилаючись на те, що відповідач незаконно звільнив його за п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, не маючи при цьому на те правових підстав та повноважень на таке звільнення.
Позивач зазначив, що він з 30.07.1998 року працював на посаді начальника Управління, сумлінно виконував свою роботу, на протязі всього цього часу до його звільнення будь-яких дисциплінарних стягнень до нього не застосовувалося й претензій щодо його роботи з боку відповідача не було. Позивач вважає, що так як він, маючи повноваження щодо керівництва господарською діяльністю Федерації профспілок Одеської області, своїми правомірними діями не давав керівництву відповідача розпоряджатися майном федерації профспілок, що привело до негативного ставлення до нього з боку керівництва та стало підставою для його звільнення. При цьому позивач зазначив, що повноваженнями щодо прийняття на роботу та звільнення з роботи наділена Президія Федерації профспілок Одеської області, а не голова федерації, що є грубим порушення трудового законодавства.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, залучивши у якості третьої особи Одеську міську раду, так як я вважає, що даний спір стосується також майна Управління, щодо якого є спірні відносини між відповідачем та Одеською міською радою. Позивач надав зміни до позову, доповнивши позовні вимоги, так як за час розгляду справи в суді відповідач прийняв розпорядження №138 від 9 листопада 2007 року, яким скасував розпорядження від 18.09.2007 року №111, проте на посаді його фактично не поновив, при цьому прийняв ще одне розпорядження про його звільнення без будь-яких підстав та посилань на норми трудового законодавства. Позивач зазначив, що прийняті відповідачем розпорядження є незаконними, такими що порушили його трудові права, протиправними діями відповідача принижена його репутація, яку він мав серед співробітників та близьких йому людей, тому він збільшив суму моральної шкоди, визначивши її в розмірі 211000 гривень.
Представник відповідача Федерації професійних спілок Одеської області та третьої особи голови Федерації професійних спілок Одеської області Буратинського В.В. позов не визнав, просить у позові відмовити, так як вважає, що накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді його звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України є законним та обґрунтованим, порядок накладення дисциплінарного стягнення було дотримано, також було отримано згоду на звільнення Президії Федерації професійних спілок Одеської області. Представник зазначив, що позивач не виконав розпорядження голови №109 від 10.09.2007 року щодо надання необхідної інформації, тобто грубо порушив свої трудові обов'язки, що стало підставою для його звільнення.
Представник третьої особи Одеської міської ради просив позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на законність та обґрунтованність позовних вимог позивача.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що згідно постанови Президії Федерації професійних спілок Одеської області №П-18,п.3 від 30.06.1998 року позивач ОСОБА_1 був затверджений начальником управління господарського обслуговування Федерації професійних спілок Одеської області.
18.09.2007 року Федерацією професійних спілок Одеської області було прийнято розпорядження №111 від 18.09.2007 року «Про звільнення ОСОБА_1», яким позивача було звільнено з посади начальника Управління з 18.09.2007 року за п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. З тексту розпорядження вбачається що причиною звільнення є невиконання ОСОБА_1 розпорядження голови ФП Одеської області від 10.09.2007 року №109, а саме: ненадання позивачем штатного розкладу УХО, списку штатних працівників з вказівкою фактично отриманої заробітної плати за 2006 рік та 8 місяців 2007 року; наявності вакансій, фінансово-господарських договорів та договорів оренди приміщень та площ в адміністративному приміщення ФПО, укладених УХО від імені ФПО в 2006 році і за 8 місяців 2007 року, а також раніше укладених, що продовжують діяти; документів на ремонт автотранспорту та придбання і списання ПММ; відомостей на утримання приміщень, займаних ФПО станом на 01.09.2007 року; колективного договору Управління укладеного між керівництвом УХО і уповноваженим органом трудового колективу.
Згідно розпорядження №109 від 10.09.2007 року перелічену вище інформацію позивач повинен був надати Президії ФП Одеської області до 12.09.2007 року. Будь-які відмітки щодо ознайомлення з цим розпорядженням ОСОБА_1 чи надання його копії до виконання позивачу, на розпорядженні №109 від 10.09.2007 року відсутні.
Суду надано акт від 13.09.2007 року про те, що станом на 9 годин 30 хвилин 13.09.2007 року позивач витребуваних документів та інформації не надав.
Згідно Положення про управління господарського обслуговування Ради Федерації професійних спілок Одеської області, затвердженого 11.11.1998 року Президією Федерації професійних спілок Одеської області, Управління є структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи, має суббаланс, розрахунковий рахунок в установах банків, печатку, тощо (п.1.1., п.1.3.); здійснює розміщення та обслуговування співробітників апарату РФПС і членських організацій; забезпечує раціональну і правильну технічну експлуатацію приміщень РФПС та інших основних фондів РФПС, здійснення роботи по зберіганню майна і правильне використання матеріальних та трудових ресурсів; проводить іншу господарську діяльність з метою забезпечення виконання покладених обов'язків і завдань, а також приймає заходи по охороні праці працівників та протипожежної безпеки (п.2.3).
Як вбачається з функціональних обов'язків начальника управління господарського обслуговування ради Федерації професійних спілок Одеської області, затверджених 11.11.1998 року Президією Федерації професійних спілок Одеської області, начальник, зокрема, організує виробничо-господарську діяльність Управління, направлену на забезпечення нормального функціонування приміщення Ради Федерації професійних спілок Одеської області; забезпечує правильне застосування принципів соціальної справедливості, підвищення ефективності виробництва; вирішує питання в межах наданих йому прав; забезпечує дотримання законності в діяльності Управління, активно використовує правові методи для удосконалення роботи Управління; щорічно, в першому кварталі, надає на затвердження Президії звіт про витрачення кошторису доходів і витрат та затвердження кошторису на поточний рік.
Пунктом 1 ст.41 КЗпП України передбачено звільнення керівників та інших відповідальних працівників за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Як роз'яснено в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Крім того, при розірванні трудового договору за п.1 ст.41 КЗпП України з мотивів одноразового грубого порушення трудових обов'язків мають також додержуватись передбачені ст. 149 цього Кодексу вимоги про необхідність враховувати при обранні виду дисциплінарного стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
З огляду на вищенаведене та виходячи з підстав розпорядження №111 від 18.09.2007 року суд не вбачає в діях позивача ОСОБА_1 грубого порушення трудових обов'язків, які б спричинили чи могли спричинити шкоду відповідачу і що до нього міг бути застосований передбачений нормою закону крайній захід дисциплінарного стягнення - звільнення за п.1.ст.41 КЗпП України.
Крім того відповідачем в порушення вимог ст.60 ЦПК України не надано суду доказів щодо факту наявного чи можливого спричинення шкоди Федерації професійних спілок Одеської області ненаданням ОСОБА_1 витребуваної інформації та документів, зазначених в розпорядженні №109 від 10.09.2007 року, та не доведено, в чому саме полягає грубе порушення трудових обов'язків позивачем.
При цьому суд виходить з того, що протоколом засідання Президії Федерації професійних спілок Одеської області №П-11 від 18.09.2007 року також не наведено фактів грубого порушення трудових обов'язків ОСОБА_1, а надання згоди на його звільнення не містить посилань на конкретні норми трудового законодавства.
Крім того, як вбачається з наданого суду ОСОБА_1 листка непрацездатності позивач з 18.09.2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні ГУМВС в Одеській області. Як роз'яснено пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
За таких вищевикладених обставин суд вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління господарського обслуговування за п.1 ст.41 КЗпП України є неправомірним.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 скасувати розпорядження відповідача від 09.11.2007 року №138 та №139 суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу; трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Як вбачається з розпорядження №138 від 09.11.2007 року, яким скасовано розпорядження №111 від 18.09.2007 року, ОСОБА_1 не поновлено на посаді начальника Управління ОСОБА_1 та не вирішено питання щодо сплати йому заробітної плати за час вимушеного прогулу. При цьому ОСОБА_1 фактично не був допущений до роботи.
За таких обставин у відповідача не було правових підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 за ст.38 КЗпП України, яке він оформив розпорядженням №139 від 09.11.2007 року без згоди на те позивача.
З огляду на викладене суд вважає, що розпорядження відповідача від 09.11.2007 року №138 та №139 є незаконними, такими, що підлягають скасуванню.
У відповідності зі ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Виплата заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) та наданої суду довідки про заробітну плату позивача №76 від 18.12.2007 року розрахована судом наступним чином: робочі дні в місяцях (липень, серпень), що передували звільненню становили 44 робочих дні; заробітна плата за місяці (липень, серпень), що передували звільненню становила 5481,00 гривень (2610,00 + 2871,00); середньоденний заробіток позивача становить 124,56 гривень (5481,00 : 44 дні); з часу звільнення до прийняття рішення про поновлення на роботі - 85 робочих дні.
Таким чином, на користь позивача стягується його середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 10 587,60 (124,56 х 85).
У відповідності зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача ОСОБА_1 завдана моральна шкода, що виражається у душевних стражданнях позивача, який на протязі тривалого часу був позбавлений нормальних життєвих зв'язків, а позбавлення відповідачем роботи вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру компенсації нанесеної відповідачем немайнової шкоди суд враховує характер шкоди, тривалість дій відповідача, душевні страждання позивача, доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000 гривень, вважаючи такий розмір достатнім.
Крім того, з урахуванням положень ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 2490 гривень допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст.24, 41, 147,149, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління господарського обслуговування Федерації професійних спілок Одеської області з 18 вересня 2007 року.
Скасувати розпорядження Федерації професійних спілок Одеської області №111 від 18 вересня 2007 року «Про звільнення ОСОБА_1».
Скасувати розпорядження Федерації професійних спілок Одеської області №138 від 9 листопада 2007 року «Про скасування розпорядження про звільнення ОСОБА_1».
Скасувати розпорядження Федерації професійних спілок Одеської області №139 від 9 листопада 2007 року «Про звільнення ОСОБА_1».
Стягнути з Федерації професійних спілок Одеської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 10 587 ( десять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 60 копійок.
Стягнути з Федерації професійних спілок Одеської області на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з Федерації професійних спілок Одеської області на користь держави суму державного мита у розмірі 122 гривні 88 копійок.
Рішення в частині поновлення на роботі, а також стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 2490 гривень підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя