Справа № 11-61 Головуючий в суду 1 інст.- Піскунов В.М. Ст. 215 ч.3 КК України( 1960 р.). Доповідач - Матюха Ю. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого : Міщенко О. А.,
су д д і в : Матюхи Ю. В., Горщарук Г.О.,
з участю прокурора : Ютовець Н.І.,
засудженого : ОСОБА_1,
потерпілих : ОСОБА_2., ОСОБА_3.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_4 на вирок Костопільського районного суду від 23 квітня 2007 року, -
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не працюючий , раніше не судимий, -
- визнаний винним і засуджений за ст. 215 ч.3 КК України ( 1960 р. ) на три роки і шість місяців позбавлення волі.
Суд вирішив питання щодо цивільних позовів та речових доказів по справі.
ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що 12 листопада 1999 року близько 18 год., на 117 км. автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи автомобілем МАЗ-5551 , державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Костополя в сторону м. Сарни, в порушення вимог п.п. 12.2, 12.3, 19.2 Правил дорожнього руху, не обрав відповідної до дорожніх умов швидкості руху та будучи засліпленим зустрічним автомобілем, не вжив негайно заходів до зменшення швидкості та зупинення автомобіля, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку причинивши йому легкі тілесні ушкодження. Продовжуючи рух він виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем Фольксваген-Гольф № GFJL 326 під керуванням ОСОБА_6., що рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ( ДТП ) були смертельно травмовані водій та пасажир - ОСОБА_6 таОСОБА_7., а інші пасажири отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_3- тяжкі ; ОСОБА_8.-середньої тяжкості; ОСОБА_9- легкі, з короткочасним розладом здоров”я.
- 2 -
На вирок суду подані апеляції, з яких вбачається, що :
- прокурор ,яка брала участь по справі, покликається на м”якість призначеного покарання. Вважає, що суд не врахував, що ОСОБА_1вину не визнав, заподіяв тяжкі наслідки, не відшкодував завданої шкоди. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд ;
- захисник-адвокат ОСОБА_4 покликається на незаконність вироку, оскільки вважає, що досудове слідство проведено з істотними порушеннями вимог КПК України, а вирок побудований на припущеннях. Просить вирок суду скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції прокурора ,пояснення засудженогоОСОБА_1, який підтримав апеляцію захисника, пояснення потерпілих,які підтримали апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винуватістьОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочині грунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, яким дана повна і всебічна оцінка.
Сам засуджений , як на досудовому слідстві так і в суді винним себе не визнав і показав, що його осліпив зустрічний автомобіль, а він не порушував правила дорожнього руху, злочину не вчиняв, на зустрічну смугу не виїжджав.
Не зважаючи на невизнання вини, його вина стверджується сукупністю доказів по справі.
Зокрема показаннями потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_8. , ОСОБА_5, які показали, що перед зіткненням зустрічний вантажний автомобільОСОБА_1 зробив маневр вліво, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого двоє осіб загинули, решта отримали тілесні ушкодження. А перед цим він збив велосипедиста ОСОБА_5.
Їх показання стверджуються об”єктивними даними по справі і співпадають з даними протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що було зафіксовано розташування автомобілів, а на асфальті відмічено гальмівний слід довжиною 23 м та шириною 24 м , який пересікав ліву смугу руху в напрямку до м. Сарни і закінчувався за декілька метрів від основи поваленого стовпа , перекинутого на праву сторону автомобіля МАЗ-5551 ( а.с.4-6 ).
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 41, автомобілі Фольксваген -Гольф та МАЗ до моменту їх зіткнення рухалися в зустрічному напрямку. Зіткнення відбулося в результаті удару лівої частини переднього бампера автомобіля МАЗ- 5551 в передню бокову частину лівого крила автомобіля Фольксваген-Гольф з послідуючим наїздом на останній. Повздовжня вісь МАЗ-5551 в момент зіткнення знаходилась під кутом приблизно рівним 55-65 градусів по відношенню до осі автомобіля Фольксваген-Гольф ( а.с. 66-69 ).
- 3 -
Про те, що зіткнення транспортних засобів в момент первинного контакту могло бути на межі проїздної частини дороги і узбіччя, з правого боку відносно напрямку руху автомобіля Фольксваген-Гольф і що слід гальмування, вірогідніше всього, залишений колесами правого боку автомобіля МАЗ-5551, стверджується висновком транспортно - трасологічної експертизи № 134 ( а.с. 267-268 ).
З висновку судової автотехнічної експертизи механізму Д Т П , вбачається, що водій автомобіля МАЗ-5551 в момент виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом та та автомобілем Фольксваген -Гольф, якби він не виїхав на зустрічну смугу руху автомобіля Фольксваген-Гольф. Причиною зіткнення автомобіля МАЗ-5551 з велосипедистом з технічної точки зору є те, що в момент виникнення небезпеки для руху , водій МАЗа своєчасно не застосував гальмування. А з - автомобілем Фольксваген - Гольф є те, що автомобіль МАЗ-5551 виїхав на зустрічну смугу руху автомобіля Фольксваген- Гольф, створивши аварійну ситуацію для водія ОСОБА_6., який не міг відвернути ДТП. Водій МАЗ-5551 ОСОБА_1повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.6; 12.2; 12.3 ; 1.9 Правимл Дорожнього руху, а саме : рухатись з безпечною швидкістю, у разі виникнення небезпеки для руху, внаслідок засліплення його зустрічним транспортом - увімкнути аварійну світлову сигналізацію та не змінюючи смуги руху, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля ( а.с. 200-207 ).
Згідно висновку судмедекспертизи трупа ОСОБА_6., йому причинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння і характерні для ДТП і виникли в момент зіткнення вантажного і легкового автомобіля . Причиною смерті є внутрішній крововилив у шлуночки та речовину мозку, перелом основи черепа, повний відрив основи черепа від хребта, пошкодження спинного мозку ( ас. 46 ).
Відповідно до висновків судово-медичних експертиз потерпілим причинені тілесні ушкодження :
ОСОБА_3- тяжкі тілесні ушкодження ( а.с. 55-56) ; ОСОБА_8.- середнього ступеня важкості ( а.с. 126-127) ;ОСОБА_9- легкі тілесні ушкодження ( а.с. 63-64 ); ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження ( а.с. 58-59) ; ОСОБА_1.- легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я ( 49 - 50 ).
В прямому безпосередньому причинному зв”язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками перебуває порушення ОСОБА_1 Правил Дорожнього руху , зокрема :
- 4 -
- п. 12.2 - У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги ;
- п. 19.2 - У разі засліплення водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смугу руху, зменшити швидкість або зупинитись ;
- п. 12.3 - У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об”єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об”їзду перешкоди.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 215 ч.3 КК України ( в редакції 1960 р.).
При призначенні покарання ОСОБА_1. суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, і призначив йому покарання - позбавлення волі, яке істотно не відрізняється від того, яке просила призначити прокурор , і відповідно до вимог ст. 65 КК України.
І це покарання є необхідним й достатнім для виправленняОСОБА_1 та попередження нових злочинів. Крім того, потерпілі не оскаржували вирок суду. Обставин, що обтяжують покаранняОСОБА_1 не встановлено.
При таких обставинах доводи прокурора про незаконність вироку суду в частині призначеного покарання безпідставні.
Вивченням і перевіркою матеріалів справи не встановлено істотних порушень вимог КПК України і які б були підставою для скасування вироку. А тому доводи захисника в цій частині теж безпідставні.
Як і те, що згідно висновку експертів зіткнення автомобілів могло відбутися , як на смузі руху МАЗа так і на смузі руху Фольксваген-Гольф ( а.с. 453-461), оскільки такого висновку експерти не давали.
Що стосується покликання адвоката, що справу розслідувала неправомочна особа, то колегія суддів теж відноситься критично, оскільки згідно роз”яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року “ Про практику застосування судами України законодавства , що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, є обов”язковою умовою для повернення справи на додаткове розслідування - відсутність постанови про порушення кримінальної справи або порушена некомпетентною особою, або розслідування проводила не уповноважена на те особа. З матеріалів справи вбачається, що справа порушена В.о. прокурора Костопільського району ( т. 1, а.с. 1); справу розслідував Шевчук І.П., який входив до слідчо-оперативної групи при розслідуванні даної справи ( т. 1, а.с. 43 ; а.с. 152 ) .
- 5 -
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Костопільського районного суду від 23 квітня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора та захисника - без задоволення .
Головуючий : підпис.
С у д д і : підписи.
З оригіналом згідно : Ю.В. Матюха.